Ухвала суду № 53117400, 28.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" жовтня 2015 р. м. Київ К/9991/67789/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І.

при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

за участю представників сторін: від позивача - не з'явився,

від відповідача-1 - не з'явився,

від відповідача-2 - не з'явився,

прокурор - Кузнецова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 р.

у справі № 2а-2280/10/1370 (№ 35509/11/9104)

за позовом приватного підприємства «Пол-Експорт»

до 1) Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, 2) Управління державного казначейства у Сихівському районі м. Львова

за участю Прокуратури Львівської області

про зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними дій та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2007 року приватне підприємство «Пол-Експорт» (далі - позивач, ПП «Пол-Експорт») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова (далі - відповідач-1, ДПІ у Сихівському районі м. Львова) та Управління державного казначейства у Сихівському районі м. Львова (далі - відповідач-2, УДК у Сихівському районі м. Львова), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд: - скасувати акт ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 1347 від 28.09.2006 р. про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17853540 та зобов'язати ДПІ у Сихівському районі м. Львова відновити анульоване Свідоцтво про реєстрацію ПП «Пол-Експорт» платником податку на додану вартість № 17853540; - визнати протиправними дії ДПІ у Сихівському районі м. Львова щодо порушення строків відшкодування податку на додану вартість та зобов'язати ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийняти рішення про перерахунок 834 370 грн. та 4 503 211 грн. з державного бюджету на розрахунковий рахунок ПП «Пол-Експорт»; - стягнути з Державного бюджету України через УДК України у Сихівському районі м. Львова ГУ ДК України у Львівській області розмір бюджетної заборгованості у розмірі 834 370 грн. та 4 503 211 грн. на розрахунковий рахунок ПП «Пол-Експорт»; - стягнути з ДПІ у Сихівському районі м. Львова на користь ПП «Пол-Експорт» 1 700 грн. судових витрат.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 р. у задоволенні позову - відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 р., постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 р. - скасовано, та прийнято нову, якою позов задоволено: скасовано акт ДПІ у Галицькому м. Львова № 1347 від 28.09.2006 р. про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17853540 та зобов'язано ДПІ у Сихівському районі м. Львова відновити анульоване Свідоцтво про реєстрацію ПП «Пол-Експорт» платником податку на додану вартість № 17853540; визнано протиправними дії ДПІ у Сихівському районі м. Львова щодо порушення строків відшкодування податку на додану вартість та зобов'язано ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийняти рішення про перерахунок 834 370 грн. та 4 503 211 грн. з державного бюджету на розрахунковий рахунок ПП «Пол-Експорт»; стягнуто з Державного бюджету України через УДК України у Сихівському районі м. Львова ГУ ДК України у Львівській області розмір бюджетної заборгованості у розмірі 834 370 грн. та 4 503 211 грн. на розрахунковий рахунок ПП «Пол-Експорт»; стягнуто з ДПІ у Сихівському районі м. Львова на користь ПП «Пол-Експорт» 1 700 грн. судових витрат.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач-1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 р. та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 р.

Також, відповідач-1 подав до суду клопотання про заміну Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова на її правонаступника, - Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню в порядку визначеному статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач у письмових запереченнях та в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції законним, обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права ,колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.04.2004 р. ДПІ у Галицькому районі м. Львова був складений акт № 212/23-410/32409148/1519 «Про наслідки тематичної документальної перевірки ПП «Пол-Експорт» по питанню достовірності визначення податкового зобов'язання та податкового кредиту по податку на додану вартість за лютий 2004 року» яким було підтверджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 834 370 грн., однак у визначений законодавством термін сума бюджетної заборгованості не була відшкодована позивачу.

Сума податку на додану вартість в розмірі 834 370 грн. задекларована в якості окремих показників податкового зобов'язання, належного до сплати в доход бюджету за червень 2004 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 1.10 Статуту підприємства ПП «Пол-Експорт» є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків ПП «Львів-Експорт».

10.08.2004 р. ПП «Пол-Експорт» було подано до ДПІ у Галицькому районі м. Львова уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в рядку 7.2. «зменшення (-) суми, яка підлягає сплаті до бюджету» позивачем була заявлена сума у розмірі 834 370 грн.

Відповідно до поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість, позивачем була задекларована загальна сума податку на додану вартість за жовтень 2004 року у розмірі 4 503 211 грн., по якій ДПІ у Галицькому районі м. Львова не проведена перевірка і не надано органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету. При цьому, правомірність отримання ПП «Пол-Експорт» відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2004 року підтверджується Довідкою № 126/23-211- 1/31500408 від 19.01.2005 р. «Про результати позапланової перевірки ПП «ТК «Варис» з питань взаємовідносин з «Львів-Експорт» за період 01.10.2004 р. по 01.11.2004 р.». У встановлений законом строк податкова інспекція не вчинила дій для відшкодування з державного бюджету суми бюджетного відшкодування за жовтень 2004 року.

За результатами виїзної позапланової перевірки ПП «Пол-Експорт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість податковою інспекцією складено акт № 1587/23-409/32409148, згідно якого в результаті проведеної перевірки податковим органом було виявлено, що позивачем з серпня 2005 року по серпень 2006 року подавалась податкова звітність з податку на додану вартість з нульовими показниками, що стало підставою анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість № 17853540, та складено акт від 28.09.2006 р. за № 1347 та скасовано реєстрацію суб'єкта господарювання, як платника податку на додану вартість.

Вказані обставини слугували підставою для звернення ПП «Пол-Експорт» з позовом до суду у даній справі.

Скасовуючи рішення окружного адміністративного суду та задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо порушення строків відшкодування податку на додану вартість та стягнення бюджетної заборгованості з цього податку на розрахунковий рахунок позивача, з чим погоджується суд касаційної інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначаються як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до податкового кредиту, згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається в податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру. До декларації додається розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, вказані норми були повністю дотримані позивачем: декларації з податку на додану вартість із зазначенням суми бюджетного відшкодування за лютий, жовтень 2004 року були подані до податкового органу з розрахунком відшкодування. Позивачем виконано всі вимоги для декларування податкового кредиту та бюджетного відшкодування, у зв'язку з чим правомірно заявлено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 834 370 грн. та 4 503 211 грн., а тому позовні вимоги у вказаній частині є обґрунтованими.

Щодо висновків судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог про скасування акту ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 1347 від 28.09.2006 р. про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17853540 та зобов'язати ДПІ у Сихівському районі м. Львова відновити анульоване Свідоцтво про реєстрацію ПП «Пол-Експорт» платником податку на додану вартість № 17853540, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

У зв'язку із наведеними процесуальними приписами суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у справі.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог у вказаній вище частині, виходив з наступного.

Згідно пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація платником податку діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2,3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8 цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «ґ» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи. Податковий орган зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «в» - «г» цього пункту.

Відповідач, як на підставу анулювання реєстрації ПП «Пол-Експорт», як платника податку на додану вартість, посилається на подання позивачем протягом звітного періоду з 20.10.2005 р. по 20.09.2006 р. податкових декларацій з податку на додану вартість, в яких задекларовано відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи податкових декларацій з податку на додану вартість за період з вересня 2005 року по серпень 2006 року, у вказаних податкових деклараціях задекларовано відсутність оподатковуваних поставок.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення податкового органу щодо анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Пол-Експорт» прийнято у відповідності до закону.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і задовольняючи позовні вимоги в частині анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17853540 та зобов'язання відновити анульоване Свідоцтво про реєстрацію ПП «Пол-Експорт» платником податку на додану вартість № 17853540, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновки податкового органу викладені в акті № 1347 від 28.09.2006 р. про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17853540 є обґрунтованими, оскільки оподатковані поставки відсутні лише впродовж одинадцяти місяців з 20.10.2005 р. по 20.09.2006 р.

Однак, обставини на які посилається як суд першої інстанції так і суд апеляційної інстанції в повній мірі не з'ясовані. В даному випадку, між іншим, необхідно встановити відображення у відповідних деклараціях не лише оподатковуваних поставок, а й операцій з придбання, тобто відображення податкового кредиту.

Крім того судами попередніх інстанцій залишено по заувагою, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, а саме щодо відновлення анульованого свідоцтва, не є належним.

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню в частині відмови в позові про стягнення пені з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 160, 163, 211, 220, 221, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Здійснити заміну відповідача правонаступником, - Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 р. у справі № 2а-2280/10/1370 (№ 35509/11/9104) в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області щодо порушення строків відшкодування податку на додану вартість та зобов'язання прийняти рішення про перерахунок 834 370 грн. та 4 503 211 грн. з державного бюджету на розрахунковий рахунок приватного підприємтва «Пол-Експорт», та про стягнення з Державного бюджету України через Управління державного казначейства України у Сихівському районі м. Львова Головного управління державного казначейства України у Львівській області розмір бюджетної заборгованості у розмірі 834 370 грн. та 4 503 211 грн. на розрахунковий рахунок приватного підприємства «Пол-Експорт» - залишити без змін.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 р. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 р. у справі № 2а-2280/10/1370 (№ 35509/11/9104) в частині вирішення позовних вимог щодо анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17853540 та зобов'язання відновити анульоване Свідоцтво про реєстрацію приватного підприємства «Пол-Експорт» платником податку на додану вартість № 17853540, - справу в цій частині позовних вимог направити на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко