Ухвала суду № 53117340, 30.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 жовтня 2015 року м. Київ К/800/45810/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Тракало В.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 1 липня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Державної міграційної служби України про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 1 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року, відмовлено у задоволенні позову про скасування рішення Державної міграційної служби України від 27 лютого 2015 року № 8-15, скасування наказу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 22 січня 2015 року про відмову в прийнятті заяви позивача про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та зобов'язання прийняти рішення про прийняття вказаної заяви.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що матеріали особової справи позивача не містять визначених Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" обставин для набуття позивачем статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту. До того ж, у березні 2013 року позивач вже звертався до Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, проте рішенням відповідача йому відмовлено. Позивач оскаржив зазначене рішення в судовому порядку та постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року, яка набрала законної сили, у задоволенні його позовних вимог відмовлено. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються про розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Отже, суди дійшли висновку, що обставини звернення до відповідача із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у позивача не змінились, а нові, передбачені п.п. 1 чи 13 ч. 1 ст. 1 цього Закону умови, відсутні.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій не дають підстав для висновку, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, що дає підстави вважати, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 1 липня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Тракало