Ухвала суду № 53116996, 20.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 року м. Київ К/800/52395/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року

по справі №820/7936/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ферросплавна компанія» (надалі - ТОВ «Українська ферросплавна компанія»)

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі - Харківська ОДПІ),

треті особи: Харківська митниця Міндоходів, Акціонерне товариство «ОТП Банк»

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень Харківської ОДПІ від 11.11.2013р. №0002342201 та №0002352201.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2014р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014р., позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Українська ферросплавна компанія» по зовнішньоекономічних договорах №24/11-05 UFSK від 24.05.2011 року за період з 24.05.2011р. по 07.10.2013р., №22/12 UFSK від 17.09.2012р. за період з 17.09.2012р. по 07.10.2013р. та №21/12 UFSK від 21.09.2012р. за період з 21.09.2012р. по 07.10.2013р., за результатами якої складено акт №503/20-23-22-03-08/35350616 від 18.10.2013р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 16.02.93 р. №15-93 та наказу Міністерства Фінансів України від 25.12.1995р. №207, зареєстрованому в Міністерстві Юстиції України 11.01.1996 року за №18/1043.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

- №0002342201 від 11.11.2013 р., згідно з яким ТОВ «Українська ферросплавна компанія» нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 1068537,00грн. за порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»;

- №0002352201 від 11.11.2013р., згідно з яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 1020,00грн. за порушення вимог ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та контролю» від 19.02.1993р. №15-93.

Фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем норм податкового законодавства стало те, що ТОВ «Українська Ферросплавна компанія» не отримувало висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на перевищення строків зазначених у статтях 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Крім того, в акті перевірки зазначено, що в порушення вимог ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 16.02.93 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та ст.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994р. №319/94 ТОВ «Українська ферросплавна компанія» не декларувало в деклараціях «Про валютні цінності, доходи та майно, що знаходяться за межами України», станом на 01.04.2013р., 01.07.2013р., 01.10.2013р. в розділі ІІ п.13 «Сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів» заборгованість по контрактах №24/11-05 UFSK від 24.05.2011р., №22/12 UFSK від 17.09.2012р. та №21/12 UFSK від 21.09.2012р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Судами також встановлено та підтверджується матеріалами справи, у вересні-жовтні 2012р. відповідно до умов зовнішньоекономічних контрактів №24/11-05 UFSK від 24.05.2011р. з компанією «Nichelcrom Accial Inox S.p.A», Італія, №22/12 UFSK від 17.09.2012р. з фірмою «STAPPERT SPEZIAL-STAHL Handel GmbH», Німеччина, №21/12 UFSK від 21.09.2012 р. з фірмою «ACCIAIERIE VALBRUNA S.P.A», Італія, позивачем як покупцем, були ввезені на митну територію України товари - металевий прокат у вигляді листів, прутків різних розмірів.

Відповідно до умов вищезазначених імпортних контрактів, в підтвердження виконання зобов'язань по поставці на адресу покупця, сторонами були підписані акти здачі-приймання товарів. Умовами вищезазначених імпортних контрактів також передбачений дозвіл на подальший реекспорт товарів в інші країни. Поставка товарів за вказаними імпортними контрактами та його оплата здійснені у вересні - жовтні 2012р.

З 1 по 5 жовтня 2012р. товари перебували на території України під митним контролем, що підтверджується відповідними оформленими документами. 5.10.2012р. після завершення процедури митного контролю за переміщенням товарів, позивачем було здійснене митне оформлення вивезення вищезазначених товарів в режимі реекспорту відповідно до умов експортного контракту №11/12 UFSK від 12.09.2012р., оформлена митна декларація ЕК11АА №80700000/2012/442646, та товари були вивезені за межі митної території України.

Розрахунки за вищезазначеним експортним контрактом проведені в повному обсязі. Експортна операція за контрактом №11/12 UFSK від 12.09.2012р. знята уповноваженим банком з валютного контролю, проте операції з ввезення цих же товарів на митну територію України за контрактами №24/11-05 UFSK від 24.05.2011р., №22/12 UFSK від 17.09.2012р., Хя21/12 UFSK від 21.09.2012р вважаються незавершеними внаслідок не оформлення МД при ввезенні товарів.

Відповідач підтвердив в акті перевірки той факт, що товари від нерезидентів за контрактами №24/11-05 UFSK, №22/12 UFSK, №21/12 UFSK надійшли на митну територію Україні та були оформлені позивачем в митний режим реекспорту, після чого були відправлені на реекспорт по експортному контракту №11/12 UFSK від 12.09.12 р., за яким будь-яка заборгованість відсутня та порушення валютних строків немає. Товари за вказаними імпортними контрактами надійшли на територію України 1.10.2012 р., а вже 5.10.2012р. були оформлені в митний режим реекспорту та відправлені за межі митної території України згідно з умовами експортного контракту №11/12 UFSK від 12.09.2012р., та валютна виручка за вказаним експортним контрактом повністю надійшла в Україну на протязі вересня-жовтня 2012р.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України, або момент переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця. А моментом здійснення експортного (імпортного) контракту є момент, на який здійснено всі обов'язки за зазначеним контрактом.

Відповідно до ст. 198 Митного кодексу України, якщо за умовами перевезення митне оформлення товарів у повному обсязі здійснюється не в місці перетину митного кордону, а перевезення здійснюється із зміною транспортного засобу у пункті пропуску через державний кордон України, органу доходів і зборів у пункті пропуску через державний кордон України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Товаросупровідні документи на товар, імпортований позивачем на виконання контракту №24/11-05 UFSK від 24.05.2011р. з компанією «Nichelcrom Accial Inox S.p.A», Італія, а саме накладні CMR та витяг з ПП, а також інвойси, містять відмітки митниці на кордоні - Ягодинської митниці про надходження товару на територію України 01.10.2012 року.

Товаросупровідні документи на товар, імпортований позивачем на виконання контракту №22/12 UFSK від 17.09.2012р року з фірмою «STAPPERT SPEZIAL-STAHL Handel GmbH», Німеччина, а саме накладні CMR та витяг з ПП, а також інвойси, містять відмітки митниці на кордоні - Ягодинської митниці про надходження товару на територію України 01.10.2012р.

Товаросупровідні документи на товар, імпортований позивачем на виконання контракту №21/12 UFSK від 17.09.2012р. року з фірмою «ACCIAIERIE VALBRUNA S.P.A», Італія, а саме накладні CMR та витяг з ПП, а також інвойси, містять відмітки митниці на кордоні - Ягодинської митниці про надходження товару на територію України 01.10.2012р.

На вказаних документах містяться відмітки митниці призначення - Харківської митниці про взяття товару під митний контроль.

Матеріалами справи підтверджено, що товар за контрактом №24/11-05 UFSK від 24.05.2011р. від нерезидента - фірми «Nichelcrom Accial Inox S.p.A», Італія з граничними термінами поставки 17.03.2013р. (на суму 9570,44 євро) та 24.03.2013р. (на суму 86575,76 євро) надійшов на територію України 01.10.2012 року (на загальну суму 96146,2 євро), за контрактом №22/12 UFSK від 17.09.2013р від нерезидента - фірми «STAPPERT SPEZIAL-STAHL Handel GmbH», Німеччина, з граничними термінами поставки 20.03.2013 року на суму 66158,00 євро надійшов на територію України 1 жовтня 2012 р., за контрактом №21/12 UFSK від 21.09.2013р від нерезидента - фірми ACCIAIERIE VALBRUNA S.P.A», Італія, з граничними термінами поставки 23.03.2013 року на суму 28128,60 євро надійшов на територію України 1.10.2012р., тобто товари надійшли на територію України без порушення встановленого ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» терміну.

Статтями 86-88 Митного кодексу України, передбачена можливість поміщення товарів в митний режим реекспорту, за умови, що такі товари на момент ввезення на митну територію України мали статус іноземних товарів (а отже, не могли бути розміщені в митний режим імпорту), за умови ідентифікації митним органом товарів, заявлених у такий режим, як таких, що були раніше ввезені на митну територію України.

Відповідно до ст. 71 Митного кодексу України, декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи відповідність вимогам чинного законодавства України митних процедур, що застосовані при ввезенні товару «прокат плоский та прутки з корозійностійкої сталі» на митну територію України та його подальшому вивезенні в режимі реекспорту. Зокрема, митним органом підтверджено, що товари за імпортними контрактами №24/11-05 UFSK, №22/12 UFSK, №21/12 UFSK перетнули митний кордон України 1.10.2012р., мали статус іноземних (не були випущені для вільного обігу на митній території України), після ввезення на митну територію України перебували під митним контролем з 03.10.12 р., та з моменту перетину митного кордону України до 05.10.2012 р. (оформлення в режим реекспорту) не були поміщені у митний режим.

Пунктом 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджено постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. №136, визначенно поняття «момент здійснення поставки», як момент оформлення МД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно з законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

Факт виконання нерезидентами своїх зобов'язань по поставці товару, відповідно до умов поставки РСА (Інкотермс-2000) за імпортними контрактами №24/11-05 UFSK, №22/12 UFSK, №21/12 UFSK, про що свідчать залучені до матеріалів справи накладні СМR, які є посвідченням фактів передачі нерезидентами товару відповідним перевізникам. Всі документи, що підтверджують факт повного виконання нерезидентами своїх зобов'язань за імпортними контрактами, та на підставі яких відбулося списання дебіторської заборгованості за вказаними контрактами, оформлені належним чином у повній відповідності з вимогами діючого законодавства України.

Крім того, згідно з митним законодавством України у випадку, якщо декларант реалізує своє право обрати митне оформлення товарів в митний режим реекспорту, необхідною та обов'язковою умовою розміщення в такий режим є збереження ввезеними товарами статусу іноземних, тобто не оформлення їх в митний режим імпорту до моменту оформлення в митний режим реекспорту. Таким чином, діюче законодавство України не передбачає можливість митного оформлення товарів в митний режим імпорту (з оформленням МД типу ІМ-40) у випадку подальшого розміщення ввезених товарів в митний режим реекспорту. В даному випадку товари за імпортними контрактами були розміщені в митний режим реекспорту з оформленням митної декларації ЕК11АА №807100000/2012/442646 від 05.10.2012р., що також є підтвердженням здійснення поставки за імпортними контрактами в межах законодавчо встановлених термінів завершення імпортних операцій.

Отже, оцінюючі зібрані по справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ухвалив:

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун