Ухвала суду № 53115571, 29.10.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/8141/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Логінова С. М.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

29 жовтня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

позивача: ОСОБА_2,

представника третьої особи: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Пироговецької сільської ради Хмельницького району, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Пироговецької сільської ради Хмельницького району, в якому просив скасувати рішення 31-ї сесії Пироговецької сільської ради VI скликання від 18.04.2014 року про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність; зобов'язати Пироговецьку сільську раду Хмельницького району, в межах покладених на місцеву раду обов'язків, весь комплекс юридичних дій, передбачених чинним законодавством України, спрямованих на передачу йому земельної ділянки розміром 0,03 га для ведення особистого селянського господарства та 0,02 га для обслуговування будинку АДРЕСА_1.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 09 липня 2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 09 липня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник третьої особи заперечила стосовно задоволення апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду від 09 липня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Пироговецької сільської ради Хмельницького району 5 скликання від 23.03.2010 року № 2 ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства на території Пироговецької сільської ради площею 0,05 га, з яких для ведення особистого селянського господарства - 0,03 га та 0,02 га - для обслуговування будинку АДРЕСА_1.

В подальшому, рішенням 31-ї сесії Пироговецької сільської ради VI скликання від 18.04.2014 р. позивачу відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянської господарства на території Пироговецької сільської ради площею 0,05 га, з яких для ведення особистого селянського господарства - 0,03 га та 0,02 га - для обслуговування будинку АДРЕСА_1.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, а тому відмовив в задоволенні позову, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, зважаючи на наступне.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (частина перша); набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга).

Згідно із положеннями ч. 10 ст. 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні технічної документації на земельну ділянку може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Оцінюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до вимог чинного законодавства рішення ради повинно відповідати суті звернення та бути викладеним з зазначенням підстав як для задоволення звернення, так і відмови у задоволенні звернення.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки приватизацію земельної ділянки та оформлення документів, що посвідчують право власності на неї, необхідно здійснювати на підставі проекту відведення цієї земельної ділянки.

Незважаючи на те, що ОСОБА_2 надавалась сільській раді «Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку надану для ведення особистого селянського господарства - землі сільськогосподарського призначення», де межі земельної ділянки визначені в натурі(на місцевості), проте остання не може слугувати підставою для видачі документа, що посвідчує право власності на неї.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Пироговецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області 18.04.2014 р. діяла на підставі та у межах повноважень і у спосіб, передбачений ч. 3 ст. 24 Законом України "Про місцеве самоврядування".

Крім цього, колегія суддів зазначає, що між позивачем та третьої особою наявний спір щодо права користування земельною ділянкою будинку АДРЕСА_1.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_2 у частині зобов'язання Пироговецької сільської ради Хмельницького району здійснити дії щодо передачі позивачу земельної ділянки розміром 0,03 га для ведення особистої селянського господарства та 0,02 га для обслуговування будинку АДРЕСА_1, оскільки означені питання вирішуються на пленарних засіданнях, рішення приймаються на сесії, шляхом голосування депутатів.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 липня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 03 листопада 2015 року.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Боровицький О. А.

Сапальова Т.В.