Ухвала суду № 53115388, 27.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 р.Справа № 592/7828/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.09.2015р. по справі № 592/7828/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання протиправними дії при перерахунку пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

18.08.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати дії ГУПФ України в Сумській області щодо обрання засобу визначення основного розміру пенсії після її перерахунку на 70% грошового забезпечення, замість призначеного в 2007 році розміру 79% грошового забезпечення, такими, що суперечать ст.ст. 22,24, ч. 1 ст. 58 Конституції України та ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що була чинною до 01.05.2014р.;

- в розумінні ст. 99 КАС України, залишити за ним право на перерахунок пенсії на протязі 6 місяців з дня письмового звернення до відповідача;

- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції, що діяла до 01.05.2014 року в розмірі 79 % грошового забезпечення.

Ковпаківський районний суд м. Суми постановою від 14.09.2015 року частково задовольнив позовні вимоги. Визнав дії Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменьшення основного розміру грошового забезпечення з 79 % до 70 % при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1неправомірними. Зобов'язав Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1відповідно до вимог ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції, що діяла до 01.05.2014 року в розмірі 79 % грошового забезпечення з 12.08.2015 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовив за необґрунтованістю.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити постанову суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково не врахував вимоги ч. 2 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а також невірно встановив дату, з якої відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок та виплату пенсії

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 27.10.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яку нараховує і виплачує ГУПФ України в Сумській області з 2007 року (а.с. 5)

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 30.07.2014р., яка ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014р. залишена в силі, зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі наказу МО України №814 від 27.11.2013р.

При проведенні перерахунку ГУПФ України в Сумській області зменшив розмір грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії ОСОБА_1 як військовослужбовця до 70%, замість визначеного в 2007 році розмірі 79% згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення (а.с. 5).

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог в частині визнання дій Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення основного розміру грошового забезпечення з 79 % до 70 % при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 неправомірними, та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції, що діяла до 01.05.2014 року в розмірі 79 % грошового забезпечення з 12.08.2015 року.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1. ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Варто зазначити, що суд апеляційної інстанції переглядає справу та судове рішення суду першої інстанції в межах:

1) апеляційної скарги, тобто він повинен з'ясовувати ті обставини чи порушення закону, у яких, на думку особи, що подала скаргу, суд першої інстанції допустив помилки; однак якщо при такому з'ясуванні буде встановлено порушення закону, що призвели до неправильного вирішення справи, поза межами оскарження, суд апеляційної інстанції може вийти за ці межі;

2) позовних вимог, що були заявлені в суді першої інстанції, тобто суд апеляційної інстанції не може розглядати будь-яких нових позовних вимог чи ті самі вимоги, але у зміненому розмірі чи за змінених підстав, водночас відповідно до принципу офіційності, згідно з частиною другою статті 11 КАСУ, він може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, чітко визначені (обмежені) можливості суду апеляційної інстанції вийти за межі апеляційної скарги та заявлених у першій інстанції позовних вимог є однією з особливостей адміністративного судочинства.

З апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що позивач вважає рішення суду першої інстанції правомірним, однак зазначає про помилкове не врахування вимог ч. 2 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також невірне встановлення дати, з якої відповідач зобов'язаний здійснити йому перерахунок та виплату пенсії.

Також в апеляційній скарзі заявник просить змінити постанову суду та на підставі ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати необхідні норми права з метою повного захисту його порушених прав.

Отже, враховуючи положення вищевказаної правової норми та обставини справи, колегія суддів вважає, що позивач, звертаючись до суду першої інстанції, чітко визначив межі заявлених позовних вимог, однак при зверненні до суду апеляційної інстанції не конкретизував вимоги апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.09.2015р. по справі № 592/7828/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Бершов Г.Є. Повний текст ухвали виготовлений 02.11.2015 р.