Постанова № 53115347, 26.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2015 р. Справа № 820/4289/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКСТЕР", Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2015р. по справі № 820/4289/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКСТЕР"

до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області третя особа Індустріальна об'єднана державна податкова інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування наказу, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фокстер» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа - Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція у м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо внесення змін до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок»; інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», а також до картки особового рахунку по платнику податків позивача, внесених на підставі актів від 21.10.2014 року №1497/04-81-22-01/37214447; №1353/04-81-22-01/372144447 від 30.09.2014 року; №2028/22-02/37214447 від 09.12.2014 року; №1933/22-01/37214447 від 09.12.2014 року; №133/04-81-22-02/37214447 від 17.04.2014 року;

зобов'язати відповідача відновити суми податкового кредиту та зобов'язань позивача в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок», інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ» «Аудит», а також в картці особового рахунку, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах від 21.10.2014 року №1497/04-81-22-01/37214447; №1353/04-81-22-01/372144447 від 30.09.2014 року; №2028/22-02/37214447 від 09.12.2014 року; №1933/22-01/37214447 від 09.12.2014 року; №133/04-81-22-02/37214447 від 17.04.2014 року;

скасувати накази відповідача «Про проведення документальної позапланової перевірки позивача» №630 від 10.10.2014 року; №593 від 18.09.2014 року; №703 від 24.11.2014 року; №55 від 02.04.2015 року;

визнати протиправними дії відповідача з проведення документальних позапланових перевірок позивача на підставі наказів №630 від 10.10.2014 року; №593 від 18.09.2014 року; №703 від 24.11.2014 року; №55 від 02.04.2015 року;

визнати протиправними дії відповідача зі складання актів від 21.10.2014 року №1497/04-81-22-01/37214447; №1353/04-81-22-01/372144447 від 30.09.2014 року; №2027/22-02/372144447 від 09.12.2014 року; №1933/22-01/37214473 від 09.12.2014 року; №133/04-81-22-02/37214447 від 17.04.2015 року.

визнати протиправними дії відповідача зі встановлення в актах від 21.10.2014 року № 1497/04-81-22-01/37214447; №1353/04-81-22-01/372144447 від 30.09.2014 року; №2027/22-02/372144447 від 09.12.2014 року висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства України;

скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №000223201 від 13.10.2014 року; №000232201 від 03.11.2014 року; № 0002652201 від 24.12.2014 року; № 0002692201 від 24.12.2014 року; № 0000702202 від 30.04.2015 року; № 0000712202 від 30.04.2015 року; № 0002672202 від 24.12.2014 року, як такі, що суперечать вимогам чинного законодавства України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2015 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії податкового органу зі встановлення в актах від 21.10.2014 року №1497/04-81-22-01/37214447; №1353/04-81-22-01/372144447 від 30.09.2014 року; №2027/22-02/372144447 від 09.12.2014 року; №1933/22-01/37214473 від 09.12.2014 року; №133/04-81-22-02/37214447 від 17.04.2015 року висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства України.

Скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача № 000223201 від 13.10.2014 року; №000232201 від 03.11.2014 року; № 0002652201 від 24.12.2014 року; № 0002692201 від 24.12.2014 року; №000702201 від 30.04.2015 року; № 0000712202 від 30.04.2015 року; № 0002672202 від 24.12.2014 року.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу в який просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 14 липня 2015 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову і в цій частині прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Зазначає, що задовольняючи частково позов, суд першої інстанції не врахував, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу в який просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 14 липня 2015 року скасувати в частині задоволення позову і в цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що задовольняючи частково позов, суд першої інстанції не врахував, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційних скарг постанову суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, та апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податку ТОВ «Антарес» за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, про що складений акт №1353/04-81-22-01/37214447 від 30.09.2014 року.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.44.1 ст.44, ст..185,п.198.1.п.198.3,п.198.4 ст.198 ПК України не підтверджено реальність здійснення господарських відносин між ТОВ «Антарес» та позивачем у липні 2014 року, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Антарес» на суму 1774420,76 грн за липень 2014 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.10.2014 року №000223201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2218026 грн, з яких 1774421 грн- основний платіж, 443605 - штрафні (фінансові) санкції.

Працівниками податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податку ТОВ «Нафтова компанія Партнер» за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року, про що складений акт від 21.10.2014 року №1497/04-81-22-01/37214447.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.44.1 ст.44, ст..185,п.198.1,п.198.2, п.198.3. п.198.4 ст.198 ПК України не підтверджено реальність здійснення господарських відносин між ТОВ «Нафтова компанія партнер» та позивачем у серпні 2014 року в результаті чого підприємством було завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Нафтова компанія Партнер» на суму 5251797,44 грн за серпень 2014 року та податкові зобов'язання на загальну суму 716955,00 грн по взаємовідносинам з ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК» на суму 409860,00 грн, ПАТ «Марганецький ГЗК» на суму 102315,00 грн та ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» на суму 204780,00 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за серпень 2014 року на суму 4534842,44 грн, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014 року №000232201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6802263 грн, з яких 4534842 грн - за основним платежем, 2267421 грн - штрафними санкціями.

Працівниками податкового органу проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за жовтень 2014 року, про що складений акт №2028/22-02/37214447 від 09.12.2014 року.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.44.1 ст.44, ст..185, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, не підтверджено реальність здійснення господарських відносин між ТОВ «Азонтес» та позивачем у жовтні 2014 року, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Азонтес» на суму 4070015 грн за жовтень 2014 року та завищено податкові зобов'язання по взаємовідносинам з контрагентами/покупцями на суму податку на додану вартість - 2179123 грн та несвоєчасність декларації на суму 200692 грн за жовтень 2014 року, що разом призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 2091584 грн, яка підлягає нарахуванню, та сплаті в бюджет.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 року № 0002652202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3137376,00 грн, з яких 2091584 грн - за основним платежем, 1020 грн - штрафними санкціями.

За фактом ненадання позивачем документів, працівниками відповідача складений акт від 09.12.2014 року №1933/22-01/37214473.

За результатами розгляду прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 року №0002672201, яким позивачу застосовано штрафні санкції у сумі 510 грн.

Працівниками відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «НК Партнер», ТОВ «АЗОНТЕС», ТОВ «ДОНМАС» за період серпень-грудень 2014 року, про що складений акт №133/04-81-22-02/37214447 від 17.04.2015 року.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.44.1ст.44. п.185.п.198.1.п.198.2, п.198.3,п.198.4 ст.198 ПК України, не підтверджено реальність здійснення господарських відносин між ТОВ «АНТАРЕС» позивачем за липень 2014 року. в результаті чого позивачем було завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «НК ПАРТНЕР», ТОВ «АЗОНТЕС», ТОВ «ДОНМАС» - позивачем на суму податку на додану вартість 13765426 грн за серпень -грудень 2014 року та завищено податкові зобов'язання по взаємовідносинам з контрагентами/покупцями на суму податку на додану вартість 5263746 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за серпень-грудень 2014 року на суму 8501680 грн, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000712202 від 30.04.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12004314, з яких 8002875 грн - за основним платежем, 4001439 - штрафні санкції, та податкове повідомлення-рішення від 30.04.2015 року № 0000702202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 498805 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку те, що відповідачем неправомірно вчинені дії зі встановлення в актах перевірки висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства України.

Відповідач твердження про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ «Нафтова компанія Партнер», ТОВ «Азонтес», ТОВ «Антарес», ТОВ «Донмас» доказує наявністю актів про неможливість здійснення господарських операцій, що є на думку суду першої інстанції підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податковим органом ставиться під сумнів реальний характер господарських операцій, що відбулись між позивачем та ТОВ «Нафтова компанія Партнер», ТОВ «Азонтес», ТОВ «ДОНМАС» та завищення податкового зобов'язання на суму 17744205,76 грн, за липень 2014 року, заниження податку на додану вартість у розмірі 5251797,44 грн за серпень 2014 року та податкові зобов»язання на суму 716955,00 грн по взаємовідносинам з ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК» на суму 409860,00 грн, ПАТ «Марганецький ГЗК» на суму 102315,00 грн та ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» на суму 204780,00 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за серпень 2014 року на суму 4534842,44 грн, завищено податковий кредит по взаємовідносинам на суму 4070015 грн за жовтень 2014 року та завищено податкові зобов'язання на суму податку на додану вартість - 2179123 грн та несвоєчасність декларації на суму 200692 грн за жовтень 2014 року, що разом призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 2091584 грн, яка підлягає нарахуванню, та сплаті в бюджет; завищено податковий кредит по взаємовідносинам на суму податку на додану вартість 13765426 грн за серпень - грудень 2014 року та завищено податкові зобов'язання на суму податку на додану вартість 5263746 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за серпень-грудень 2014 року на суму 8501680 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач у своїй діяльності мав взаємовідносини з даними контрагентами, з якими були укладені договори поставки нафтопродуктів.

Так, між позивачем та ТОВ «Нафтова компанія Партнер» №ДГ-00199 від 20.08.2014, від 21.08.2014 року №ДГ-00061, від 02.08.2014 року № ДГ-00060, від 01.08.2014 року №ДГ-00078; ТОВ «Азонтес» №НП-34 від 01.09.2014 року; №НП-81 від 22.09.2014 року; №НП-7 від 30.09.2014 року,№НП-58 від 19.09.2014 року; від 07.09.2014 року ;НП-41; від 09.09.2014 року ;НП-48; від 10.09.2014 року № НП-51; від 15.10.2014 року №НП-164, від 01.10.2014 року ;НП-146; від 01.10.2014 року ;НП-144; від 26.10.2014 року №НП-197; від 22.10.2014 року №НП-188; від 21.10.2014 року №НП-185 ТОВ «ДОНМАС» від 21.12.2014 року №ДГ-0307; від 26.12.2014 року №ДГ-0373; від 23.12.2014 року №ДГ-0364; від 22.12.2014 року №ДГ-0354; від 06.12.2014 року договір №ДГ-0269; ТОВ «Антарес» від 21.07.2014 року №ДГ-2107-26, від 01.07.2014 року №ДГ-0107-64;

Для виконання вказаних угод між позивачем та ПАТ «Дніпронафтопродукт» був укладений договір зберігання №40349 від 16.06.2014 року.

В підтвердження своїх доводів про реальних характер господарських операцій позивачем надані до справи наступні документи, а саме: акти приймання-передачі №140831000000244 від 31.08.2014 року, №14083000000109 від 31.08.2014 року, №14083000000108 від 31.08.2014 року, №1408310000000 від 31.08.14 р., №140731000000134 від 31.07.2011 року, №140731000000133 від 31.07.2014 року, №140930000000093 від 30.09.2014 року, №140930000000038 від 30.09.2014 року, №140930000000096 від 30.09.2014 року, №140930000000006 від 30.09.2014 року, №140930000000068 від 30.09.2014 року, №140930000000048 від 30.09.2014 року, №140930000000056 від 30.09.2014 року, №140930000000059 від 30.09.2014 року, №141031000000200 від 31.10.2014 року, №141031000000023 від 31.10.2014 року, №141031000000021 від 01.10.2014 року, №1410310000000229 від 31.10.2014 року, №1410310000000223 від 31.10.2014 року, №1410310000000220 від 31.10.2014 року, №141231000000099 від 31.12.2014 року, №141231000000165 від 31.12.2014 року, №141231000000156 від 31.12.2014 року, №141231000000146 від 31.12.2014 року, №141231000000061 від 31.12.2014 року, №141231000000052 від 31.12.2014 року; податкові накладні №244 від 31.08.2014 року, №109 від 31.08.2014 року, №108 від 31.08.2014 року, № 49 від 31.082014 р., № 136 від 31.07.2014 року, №135 від 31.07.2014 року, № 128 від 30.09.2014 року, № 181 від 30.09.2014 року, № 184 від 30.09.2014 року, № 100 від 30.09.2014 року, № 156 від 30.09.2014 року, № 138 від 30.09.2014 року, № 146 від 30.09.2014 року, № 149 від 30.09.2014 року, № 66 від 31.10.2014 року, № 49 від 31.10.2014 року, № 48 від 31.10.2014 року, № 93 від 31.10.2014 року, № 87 від 31.10.2014 року, № 85 від 31.10.2014року, № 93 від 31.12.2014 року, № 156 від 31.12.2014 року, № 148 від 31.12.2014 року, № 138 від 31.12.2014 року, № 59 від 31.12.2014 року, № 51 від 31.12.2014 року.

Договори купівлі-продажу, укладені між замовниками ТМЦ та позивачем, а саме: з ПАО «Марганецький горно-збагачувальний комбінат» №1/07-14 від 01.07.14р., з ПАО «Орджонікідзевський горно-збагачувальний комбінат» №2/07-14 від 01.07.14 року, з ПАО «Нікопольський завод феросплавів» було укладено № 3/07-14/1403910 від 01.07.14 року.

Договори оренди між позивачем та ТОВ «ДНЕПРТРАНСОЙЛ» № 4133 від 01.07.14р., № 4233 від 01.07.14р., ТОВ «Торговий дім «КПЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТ» № 54 від 01.07.14р.; акти приймання-передачі виконаних послуг №0719 від 31.07.14р., №4133 від 31.08.14р., № 095 від 30.09.14р., № 106 від 31.10.14р., № 1216 від 31.12.14р., №08146 від 31.07.14р., №09182 від 30.09.14р., №10150 від 31.10.14р., №12200 від 31.12.14р.; акти здачі-прийомки виконаних послуг №АР-0001784 від 31.07.14р., №АР-0001861 від 31.08.14р., №АР-0002030 від 30.09.14р., №АР-0002065 від 31.10.14р., №АР-0002337 від 31.12.14р.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача про те, що позивачем не надано документів, що свідчать про фактичний рух товарів від його контрагентів ТОВ «Нафтова компанія Партнер», ТОВ «Азонтес», ТОВ «Донмас», ТОВ «Антарес» до позивача, то колегія суддів зауважує на таке.

За характером господарських операцій з даними контрагентами транспортування нафтопродуктів не повинно відбуватись, оскільки у них були укладені договори зберігання з ПАТ «Дніпронафтопродукт», тому на час укладання з ними угод нафтопродукти знаходились на складі ПАТ «Дніпронафтопродукт».

Укладені з ТОВ «Нафтова компанія Партнер», ТОВ «Азонтес», ТОВ «Донмас», ТОВ «Антарес» договори поставки передбачали умови транспортування EXW - резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуваються ним на підставі цивільно-правових договорів.

З приводу посилань апеляційної скарги про відсутність заявки покупця на відвантаження товару, то колегія суддів зазначає про оформлення даних господарських операцій шляхом складання актів прийому-передачі нафтопродуктів.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Колегія суддів, вважає, що матеріали справи свідчать про наявність достатніх та незаперечних доказів, які підтверджують здійснення позивачем своїх господарських операцій.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення в частині скасування податкових повідомлень-рішень не підлягає скасуванню.

З приводу частини позову про визнати протиправними дії відповідача щодо внесення змін до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок»; інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», а також до картки особового рахунку по платнику податків позивача, внесених на підставі актів від 21.10.2014 року №1497/04-81-22-01/37214447; №1353/04-81-22-01/372144447 від 30.09.2014 року; №2028/22-02/37214447 від 09.12.2014 року; №1933/22-01/37214447 від 09.12.2014 року; №133/04-81-22-02/37214447 від 17.04.2014 року; зобов'язання відповідача відновити суми податкового кредиту та зобов'язань позивача в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок », інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ» «Аудит», а також в картці особового рахунку, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах від 21.10.2014 року №1497/04-81-22-01/37214447; №1353/04-81-22-01/372144447 від 30.09.2014 року; №2028/22-02/37214447 від 09.12.2014 року; №1933/22-01/37214447 від 09.12.2014 року; №133/04-81-22-02/37214447 від 17.04.2014 року; скасувати накази відповідача «Про проведення документальної позапланової перевірки позивача» №630 від 10.10.2014 року; №593 від 18.09.2014 року; №703 від 24.11.2014 року; №55 від 02.04.2015 року; визнати протиправними дії відповідача з проведення документальних позапланових перевірок позивача на підставі наказів №630 від 10.10.2014 року; №593 від 18.09.2014 року; №703 від 24.11.2014 року; №55 від 02.04.2015 року; визнати протиправними дії відповідача зі складання актів від 21.10.2014 року №1497/04-81-22-01/37214447; №1353/04-81-22-01/372144447 від 30.09.2014 року; №2027/22-02/372144447 від 09.12.2014 року; №1933/22-01/37214473 від 09.12.2014 року; №133/04-81-22-02/37214447 від 17.04.2015 року, визнання протиправними дії відповідача зі встановлення в актах від 21.10.2014 року № 1497/04-81-22-01/37214447; №1353/04-81-22-01/372144447 від 30.09.2014 року; №2027/22-02/372144447 від 09.12.2014 року висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства України, то колегія суддів каже таке.

У відповідності до п.78.5 ст.78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

На підставі п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи, працівниками відповідача були проведені позапланові виїзні перевірки позивача.

Представниками позивача працівники податкового органу були допущені до перевірок.

Представником відповідача на запит суду апеляційної інстанції надані пояснення з приводу внесення даних до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок»; інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит».

Коригування податкових зобов'язань в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок» на внесених на підставі актів від 21.10.2014 року №1497/04-81-22-01/37214447; №1353/04-81-22-01/372144447 від 30.09.2014 року; №2027/22-02/372144447 від 09.12.2014 року; №1933/22-01/37214473 від 09.12.2014 року; №133/04-81-22-02/37214447 від 17.04.2015 року не відбулось.

Аналізуючи викладені вище приписи податкового законодавства, колегія суддів вважає що дії податкового органу по проведенню перевірок та складання актів за їх результатами, викладення в них висновків передбачені чинним законодавством, тому з таких підстав не можуть бути визнанні протиправними.

За таких підстав, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги позивача та не вбачає підстав для задоволення даної частини позовних вимог.

Судом першої інстанції зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, тому судове рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача зі встановлення в актах від 21.10.2014 року № 1497/04-81-22-01/37214447; №1353/04-81-22-01/372144447 від 30.09.2014 року; №2027/22-02/372144447 від 09.12.2014 року висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства України.

В силу приписів статті 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснювалось.

Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст.41 160, 167, 195, 196, 198, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстер» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Криворізської центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2015 року №820/4289/15 скасувати в частині задоволенні позову про визнання протиправними дії Криворізської центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області зі встановлення в актах від 21.10.2014 року № 1497/04-81-22-01/37214447; №1353/04-81-22-01/372144447 від 30.09.2014 року; №2027/22-02/372144447 від 09.12.2014 року; №1933/22-01/37214473 від 09.12.2014 року; №133/04-81-22-02/37214447 від 17.04.2015 року висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства України.

В цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02.11.2015 р.