Ухвала суду № 53115201, 28.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 р.Справа № 816/2583/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представників відповідача - Черемиса В.М., Неменущої Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2015р. по справі № 816/2583/15

за позовом ОСОБА_1

до Головного територіального управління юстиції у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1, звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу від 10.06.2015 №732/7 "Про звільнення ОСОБА_1", поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України №732/7 від 10.06.2015 "Про звільнення ОСОБА_1".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління бухгалтерського обліку, звітності та планово-ресурсного забезпечення - головного бухгалтера Головного управління юстиції у Полтавській області з 10.06.2015.

Зобов'язано Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 10.06.2015 по дату поновлення.

Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління бухгалтерського обліку, звітності та планово-ресурсного забезпечення - головного бухгалтера Головного управління юстиції у Полтавській області з 10.06.2015 та виплати заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову - відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ч. 1 ст. 40, ст. 42, ст. 49-2 Кодексу законів про працю України, ч. 4 ст.9, ст.ст. 7, 9, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, представників відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 01.06.2012 працювала на посаді начальника управління бухгалтерського обліку, звітності та планово-ресурсного забезпечення головного бухгалтера Головного управління юстиції у Полтавській області.

Наказом Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 10.06.2015 № 732/7 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління бухгалтерського обліку, звітності та планово-ресурсного забезпечення - головного бухгалтера у зв'язку із скороченням посади згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Вважаючи своє звільнення з займаної посади незаконним та безпідставним, ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зміна в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації не відбувались, а під час скорочення штату працівників, відповідачем не було додержано норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції виходячи з наступного.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) спірного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" від 21.01.2015 року № 17 ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Наказом Міністерства юстиції України від 30.01.2015 року № 115/5 "Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України" перейменовано головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі та затверджено Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

На виконання Наказу №115/5, Головне управління юстиції в Полтавській області перейменовано на Головне територіальне управління юстиції в Полтавській області.

Заступником Міністра юстиції - керівником апарату Міністерства юстиції України 10.02.2015 затверджено Зведений штатний розпис Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, а також затверджено Штатний розпис Головного територіального управління юстиції у Полтавській області станом на 06.02.2015.

Відповідно до п. 5 наказу Головного територіального управління юстиції у Полтавській області «Про введення в дію штатного розпису Головного територіального управління юстиції у Полтавській області» від 05.03.2015 № 72/4 (далі - наказ) виведено зі штатного розпису Головного управління юстиції у Полтавській області (посади визначені додатком 2 до наказу): начальника управління бухгалтерського обліку, звітності та планово-ресурсного забезпечення - головного бухгалтера Головного управління юстиції у Полтавській області, а згідно з п. 6 вищезазначеного наказу введено до штатного розпису Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (посади визначені додатком 3 до наказу): начальника управління фінансового та матеріально-технічного забезпечення - головного бухгалтера Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

На думку відповідача, відбулася зміна структури та штатного розпису Головного територіального управління юстиції у Полтавській області. У зв'язку з цим, відповідач Попередженням від 10.04.2015 з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № 17 "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції", наказ Міністерства юстиції України від 30.01.2015 № 115/5 "Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 100/26545, наказ Міністерства юстиції України від 02.02.2015 №139/5 "Про затвердження переліку головних територіальних управлінь юстиції", наказ Головного територіального управління юстиції у Полтавській області "Про введення в дію штатного розпису Головного територіального управління юстиції у Полтавській області" від 05.03.2015 № 72/4 запропонував ОСОБА_1 зайняти посаду головного спеціаліста відділу планово - фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового та матеріально - технічного забезпечення Головного територіального управління юстиції у Полтавській області. Також вказаним попередженням позивача повідомлено, про те що у разі її відмови вона підлягає звільненню з займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП України /т. 1 а.с. 40/.

Дослідивши вказане попередження судом встановлено, що воно не містить інформацію про наступне вивільнення працівників у зв'язку із впровадженням нової структури та штатної чисельності Головного територіального управління юстиції у Полтавській області та скороченням посади начальника управління бухгалтерського обліку, звітності та планово-ресурсного забезпечення - головного бухгалтера Головного управління юстиції у Полтавській області. Зазначене попередження містить лише посилання на нормативні акти Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та Накази Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про оптимізацію діяльності органів юстиції та введення в дію штатного розпису Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 05.03.2015 № 72/4 та попередження позивача про те, що у разі її відмови від зайняти посади головного спеціаліста відділу планово - фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового та матеріально - технічного забезпечення Головного територіального управління юстиції у Полтавській області вона буде звільнена з займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП України

10.04.2015 року ОСОБА_1 ознайомлено з вказаним попередженням. Ознайомившись зі змістом попередження, позивач зазначив про свою незгоду на переведення на запропоновану посаду, у зв'язку з нерівнозначною до посади начальника управління бухгалтерського обліку, звітності та планово-ресурсного забезпечення - головного бухгалтера, що підтверджується підписом позивача. ( т. 1 а.с. 40)

Оскільки позивач відмовилася від зайняття посади головного спеціаліста відділу планово - фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового та матеріально - технічного забезпечення Головного територіального управління юстиції у Полтавській області згідно пропозиції відповідача, після спливу двохмісячного терміну після попередження ОСОБА_1 відповідачем прийнято наказ від 10.06.2015 року № 732/Т про звільнення ОСОБА_1 з 10 червня 2015 року з роботи, у зв'язку зі скороченням посади, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, колегія суддів не погоджується з підставами звільнення позивача з займаної посади та вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказах діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходячи з наступного.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 06.11.1992 встановлено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Частиною другою статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. (ч.1 ст. 49-2 КЗпП України). Частиною другої статті 49-2 КЗпП України встановлено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, продовжується у наведеній нормі, працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Таким чином, виходячи з нормативного тлумачення частини першої ст. 40, частин 1, 2, 3 ст. 49-2 КЗпП України колегія суддів дійшла висновку, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади в цій же установі, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

В ході розгляду справи судом були дослідженні штатні розписи Головного управління юстиції у Полтавській області на 2015 рік /а.с.58 - 61/, Головного територіального управління юстиції у Полтавській області станом на 06.02.2015 /а.с. 65 - 68/ та Наказ Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 05.03.2015 №72/4 "Про введення в дію штатного розпису Головного територіального управління юстиції у Полтавській області" з додатками /а.с. 62 - 65, 69 - 73/.

Пунктом 4 Наказу Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 05.03.2015 №72/4 передбачено перейменування структурних підрозділів Головного управління юстиції у Полтавській області згідно додатку 1. Пунктом 8 цього наказу визначено, що у зв'язку з виведенням (скороченням), визначених у додатку 1 посад працівників структурних підрозділів, запропонувати їм працевлаштування в інших структурних підрозділах, а при відмові від запропонованих посад попередити їх про можливе вивільнення згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно додатку 1 до наказу перейменовано структурні підрозділи Головного управління юстиції у Полтавській області, зокрема Управління бухгалтерського обліку, звітності та планово - ресурсного забезпечення Головного управління юстиції у Полтавській області перейменовано на Управління фінансового та матеріально - технічного забезпечення Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Згідно додатку 2 до Наказу Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 05.03.2015 №72/4 до переліку посад, які виводяться зі штатного розпису Головного управління юстиції у Полтавській області віднесено посади начальника управління - головного бухгалтера та заступника начальника - начальника відділу Управління бухгалтерського обліку, звітності та планово - ресурсного забезпечення, а згідно додатку 3 до вказаного Наказу до посад, які вводяться до штатного розпису Головного територіального управління юстиції у Полтавській області віднесено посаду Начальника управління - головного бухгалтера Управління фінансового та матеріально - технічного забезпечення.

Зі змісту штатного розпису Головного територіального управління юстиції у Полтавській області станом на 06.02.2015, судом встановлено, що до штатного розпису відповідача структурного підрозділу "Управління фінансового та матеріально-технічного забезпечення" входять такі посади: начальник управління - головний бухгалтер; заступник начальника управління - начальник відділу планово - фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності; заступник начальника відділу; 7 головних спеціалістів та 2 провідних спеціаліста. При цьому, після кадрових змін кількість працівників підрозділу управління фінансового та матеріально-технічного забезпечення збільшилась на 2 особи за рахунок введення додаткових одиниць на посаду головного спеціаліста.

Отже, на час попередження позивача про звільнення в Головному територіальному управлінні юстиції у Полтавській області були наявні й інші посади, однак ОСОБА_1 запропоновано лише одну посаду головного спеціаліста відділу планово - фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

При цьому відповідачем не доведено неможливості переведення позивача на таку ж посаду, яку вона займала до затвердження нового штатного розпису, не обґрунтовано підстави за яких ОСОБА_1 запропоновано перейти на нижчу за рівнем та кваліфікацією посаду. Також відповідачем не надано доказів неможливості виконання ОСОБА_1 інших обов'язків ніж ті, що покладені на головного спеціаліста відділу планово - фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Водночас колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посада начальника Управління фінансового та матеріально-технічного забезпечення управління - головного бухгалтера Головного територіального управління юстиції в Полтавській області наявна в штатному розписі включає аналогічні посадові обов'язки, що й посада начальника управління бухгалтерського обліку, звітності та планово-ресурсного забезпечення - головного бухгалтера Головного управління юстиції у Полтавській області, однак доповнена додатковим обсягом обов'язків; встановлені аналогічні кваліфікаційні вимоги, що підтверджується належним чином засвідченими копіями Положень про управління та посадовою інструкцією начальника Управління фінансового та матеріально-технічного забезпечення управління - головного бухгалтера Головного територіального управління юстиції в Полтавській області ( т. 1 а.с. 75-83, а.с. 86-95, 96-102).

Відтак, у спірному випадку фактичного скорочення штату працівників відділу бухгалтерського обліку, звітності та планово-ресурсного забезпечення Головного управління юстиції у Полтавській області не мало місця, організація праці відділу, структура, штатний розпис фактично не змінились, а чисельність працівників цього підрозділу збільшилась. В даному випадку фактично відбулось перейменування структурного підрозділу Головного управління юстиції у Полтавській області, а не скорочення посад цього відділу, що також підтверджується додатком 1 до наказу від 05.03.2015 року № 724. Також слід зазначити, що в структурному підрозділі управління фінансового та матеріально-технічного забезпечення Головного територіального управління юстиції у Полтавській області не відбулися зміни у його складі за спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги заперечення представника відповідача про збільшення функцій управління фінансового та матеріально-технічного забезпечення Головного територіального управління юстиції у Полтавській області та повноважень начальника управління, оскільки розширення кола функцій та завдань відділу, які зазначає відповідач, не є зміною організації праці (зміною істотних умов праці) керівника відділу в розумінні трудового законодавства.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що у відповідача були відсутні підстави звільняти позивача на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, оскільки фактично не відбулось ані скорочення чисельності ані штату працівників відділу бухгалтерського обліку, звітності та планово-ресурсного забезпечення Головного управління юстиції у Полтавській області.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про визнання протиправним та скасування наказу Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України №732/7 від 10.06.2015 "Про звільнення ОСОБА_1", у зв'язку з чим ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді начальника управління бухгалтерського обліку, звітності та планово-ресурсного забезпечення - головного бухгалтера Головного управління юстиції у Полтавській області з 10.06.2015.

Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Пунктом 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо зобов'язання Головного територіальне управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 10.06.2015 по дату поновлення.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2015р. по справі № 816/2583/15 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Полтавській області - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2015р. по справі № 816/2583/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 02.11.2015 р.