Ухвала суду № 53115196, 27.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 р.Справа № 818/1279/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2015р. по справі № 818/1279/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"

до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

14.04.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Сумське МНВО") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області №0000591502/3860 від 22 січня 2015 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі п.п.19-1.1.1, 19-1.1.2 п.п.19-1.1 п.19-1 ст.19, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючим органом проведено перевірку платіжної дисципліни до бюджету податкового зобов'язання по податку на додану вартість, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року (вх. №9034250367 від 17.06.2014 року), поданої платником ТОВ "Сумське МНВО", за результатами якої 30.12.2014 р. складено акт №5255/18-19-15-02/34013028 (а.с.8-10).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки №5255/18-19-15-02/34013028 від 30.12.2014 року у зв'язку з порушенням граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного п.57.1 ст.57, п.203.3 ст.203 Податкового кодексу України, контролюючим органом 22.01.2015 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000591502/3860 (а.с.7), яким зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 52533,97 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за затримку на 150 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 262 669,90 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження та подав до Головного управління ДФС у Сумській області скаргу. Рішенням Головного управління ДФС у Сумській області від 03.03.2015 року №2846/10/18-28-10-04-04-35/34ск первинну скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення від 22.01.2015 р. № 0000591502/3860 залишено без змін.

За результатами розгляду скарги ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" податкове повідомлення - рішення від 22.01.2015 р. № 0000591502/3860 залишено без змін, поданої до Державної фіскальної служби України, рішенням від 31.03.2015 року №6639/6/99-99-10-01-02-25 залишено без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області від 22.01.2015 року №0000591502/3860 та рішення, прийняте за розглядом скарги, а скаргу - без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сумах відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Згідно з п.п.14.1.39 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 36.3 статті 36 Податкового кодексу України визначено, що податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків.

За змістом п.п.14.1.152 п. 14.1. ст. 14 цього Кодексу погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно з п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом ( п.131.2 ст. 131 цього Кодексу).

За правилом п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Отже, підставою для застосування штрафу є факт порушення встановлених термінів сплати грошового зобов'язання незалежно від того чи було погашене саме зобов'язання.

З матеріалів справи убачається, що ТОВ "Сумське МНВО" подало до ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2014 року, в якій товариством самостійно визначено грошове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 6071974,00 грн., граничний строк сплати якого -30.06.2014 р. Між тим, самостійно узгоджене податкове зобов'язання по податку на додану вартість за травень 2014 року за поданою декларацією від 17.06.2014 року №9034250367 в сумі 6071974,00 грн. з терміном сплати 30.06.2015 року, товариством у визначені строки не сплачене.

Судовим розглядом встановлено, що у зв'язку з несплатою позивачем самостійно визначеного грошового зобов'язання по податку на додану вартість в податковій декларації за травень 2014 року, сплачені товариством у жовтні - листопаді 2014 року грошові зобов'язання з податку на додану вартість та відсотки по договорам розстрочення від 21.02.2014 року №7, від 28.03.2014 року №27 зараховувались ДПІ у порядку черговості.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" порушило граничний термін, визначений чинним законодавством для сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року на 150 днів, тому відповідачем обгрунтовано застосовний штраф у розмірі 20%.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0000591502/3860 від 22 січня 2015 року, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41,160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2015р. по справі № 818/1279/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 02.11.2015 р.