Постанова № 53115136, 28.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 р. Справа № 820/6163/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представників позивача - Ємельяненка Д.Д., Гусарової В.В., Цибань А.А.,

представників відповідача - Климчука С.М., Іхненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " Флоксар" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2015р. по справі № 820/6163/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Флоксар"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Флоксар" (далі по тексту - ТОВ "Флоксар", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення за №0001551501 від 05.06.2015 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2015 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю " Флоксар" відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 р. допущено заміну відповідача на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області,

Представники позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю " Флоксар" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 21.03.2010 р. № 1 480 102 0000 046150, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. (а.с. 83).

Фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю " Флоксар", за результатами якої складено акт від 15.05.2015 року № 1506/20-31-15-01-10/38634372 ( а.с.9-12).

Згідно висновків акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та завищено суму податкового кредиту за грудень 2014 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ від 17.04.2015 року № 9072189942 на загальну суму податку на додану вартість 2896250,00 грн., внаслідок чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2014 року з урахуванням уточнень на загальну суму ПДВ 2896250,00 грн.

За результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001551501 від 05.06.2015 р., яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2896250,00 грн. ( а.с.13).

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням №0001551501 від 05.06.2015 року, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не мав права на формування податкового кредиту за рахунок накладних, отриманих від ТОВ "Промбуд -Монтажінвест" у перевіряємому періоді, оскільки податкові накладні не було зареєстровано в ЄРПН, а суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними, не відносяться до податкового кредиту.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугували висновки контролюючого органу про наявність даних ІС "Податковий блок", що на момент складання акту перевірки контрагент позивача - ТОВ "ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ" не є платником ПДВ, оскільки його свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 14.10.2011 р.

Питання формування податкового кредиту з податку на додану вартість врегульовано статтею 198 ПК України, згідно з п. 198.1. якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абз. 1 та 2 п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Таким чином, за приписами ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки податкового органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту по операціям з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", відносно якого анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість.

При цьому, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку по угодам, за результатами яких позивачем сформовано податковий кредит, контролюючим органом під час камеральної перевірки не досліджувалися.

За таких обставин, предметом дослідження у цій справі є можливість віднесення ТОВ "Флоксар" до складу податкового кредиту у спірному періоді суми ПДВ, сформованої на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", свідоцтво платника податку на додану вартість якого, на думку відповідача, анульовано. Інші обставини щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за грудень 2014 року не є предметом дослідження в межах розгляду даної справи, а тому не підлягають встановленню судом.

Так, в мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що ТОВ "Флоксар" включило до складу податкового кредиту по Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.04.2015 року №9072189942 за період грудень 2014 року та додатку №5 до Уточнюючого розрахунку "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" від 17.04.2015 року №9072189831, віднесену суму ПДВ 2 896 250,00 грн. по контрагенту з індивідуальним податковим номером 369876120357 - ТОВ "Промбуд-Монтажінвест".

Як вбачається з матеріалів справи, 14.10.2011р. ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова анульовано свідоцтво реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Промбуд-Монтажінвест".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 р. у справі №2а-14158/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 р., зобов'язано ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про скасування (відміну) анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.03.2012 р. відмовлено ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова у відкритті касаційного провадження у справі № 2а-14158/11/2070.

Згідно зі ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до п.п.5.6.1 п.5.6 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1394 від 07.11.2011 року (чинного на час прийняття постанови Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 р. у справі №2а-14158/11/2070) підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Таким чином, у разі набрання законної сили рішенням суду про задоволення позовних вимог про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття. Наведене свідчить про те, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі, в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Оскільки постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року по справі № 2-а-14158/11/2070 за наслідками апеляційного та касаційного оскарження залишена без змін, а рішення ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Промбуд- Монтажінвест" скасоване та поновлено порушене право ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", то вказане підприємство є платником ПДВ та вправі видавати податкові накладні контрагентам на загальних підставах з моменту винесення скасованого у судовому порядку рішення про анулювання відповідного свідоцтва.

З наведеного факту випливає, що посилання відповідача на п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України, у якому вказано, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних є безпідставним.

Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова №0001551501 від 05.06.2015 року, яким ТОВ "Флоксар" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2896250,00 грн., не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 12.08.2015 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Судові витрати по справі підлягають розподілу в порядку ч.1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Флоксар" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2015р. по справі № 820/6163/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Флоксар" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0001551501 від 05.06.2015 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Флоксар" з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області судові витрати зі сплати судового збору за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги в загальному розмірі 2850,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б. Повний текст постанови виготовлений 02.11.2015 р.