Ухвала суду № 53112698, 29.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1637/15 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкова О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_2 до реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області, третя особа - ОСОБА_4 про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, державний реєстратор реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області правомірно зареєстрував за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частину садового будинку за адресою: АДРЕСА_1

Однак, позивач вважає такі дії державного реєстратора таким, що не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки на вказане вище майно накладений арешт, а отже відповідач не мав права реєструвати права власності, у зв'язку із чим із вернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що на підставі рішення Апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2013 у справі № 22ц-793/2917/13 та ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 12.11.2014 у справі № 22-ц/793/2415/14 за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на 1/3 частину садового будинку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а отже державний реєстратор зобов'язаний був зареєструвати право власності на вказаний будинок.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень визначені ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868.

Відповідно до пункту 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 - документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, зокрема є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

Пунктами 1-2 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що до повноважень органу державної реєстрації прав належить проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації.

Відповідно до ч. 4. ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2013 у справі № 22ц-793/2917/13 ОСОБА_4 набула право власності на 1/3 частину садового будинку АДРЕСА_1.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 квітня 2014 року рішення Апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2013 залишено без змін.

Після отримання ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.04.2014, ОСОБА_4 подала заяву та копію рішення Апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2013 до Реєстраційної служби Чорнобаївського РУЮ Черкаської області, щоб зареєструвати своє право власності на 1/3 частину садового будинку АДРЕСА_1.

Однак, 07.07.2014 року за №14262460 державним реєстратором Реєстраційної служби Чорнобаївського Районного управління юстиції Черкаської області прийнято рішення про відмову у державній реєстрації права власності на 1/3 частину садового будинку НОМЕР_1, з підстав встановленого обтяження згідно ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.06.2014 у справі № 712/7691/14-ц.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.06.2014 у справі № 712/7691/14-ц за задоволено заяву позивачки про забезпечення позову та накладено арешт на садовий будинок загальною площею 99,2 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, власником якого відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 28.12.2010 є позивач.

Варто звернути особливу увагу, що ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 12 листопада 2014 року у справі № 22-ц/793/2415/14 було скасовано ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.06.2014у справі № 712/7691/14-ц. Даним рішенням постановлено нову ухвалу про накладення арешту на садовий будинок загальною площею 99,2 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, власником якого відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 28.12.2010 року є ОСОБА_2, за виключенням 1/3 частини будинку, право власності на яку визнано рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 18 грудня 2013 року за ОСОБА_4

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку, що державний реєстратор приймаючи рішення про реєстрацію прав власності за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частину садового будинку за адресою: АДРЕСА_1, діяв в межах наданих йому повноважень, оскільки судовими рішеннями закріплено за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частину садового будинку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.