Ухвала суду № 53112387, 08.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2015 рокусправа № 804/5694/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 05 березня 2015 року),

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 04 серпня 2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року

у справі № 804/5694/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Універсал-Груп»

до Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Універсал-Груп» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 13 січня 2015 року №0000022203, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 115348,75 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Верхньодніпровська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Універсал-Груп» заперечує проти вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Верхньодніпровською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі наказу від 18 грудня 2014 року №1119, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, проведено позапланову документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Універсал-Груп» з питань господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Торгкомплект Постач» за вересень 2014 року, за результатами якої складено акт від 22 грудня 2014 року №1615/04-16-22-02-35763329.

Перевіркою встановлена нереальність здійснення господарських операції в частині придбання позивачем послуг та товарів у товариства з обмеженою відповідальністю «Торгкомплект Постач» та подальша реалізація товарів товариству з обмеженою відповідальністю «Протон-21»; порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, у звязку з чим завищено податковий кредит за вересень 2014 року на суму 102611,66 грн. та податкові зобовязання за вересень 2014 року на суму 10333,33 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у відповідному періоді на суму 92279,00 грн.

При цьому, позиція податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на податковій інформації про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торгкомплект Постач».

На підставі акту перевірки від 22 грудня 2014 року №1615/04-16-22-02-35763329 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 13 січня 2014 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 115348,75 грн., в тому числі 92279,00 грн. за основним платежем та 23069,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Пункт 79.1 статті 79 Податкового кодексу України встановлює, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Зазначене узгоджується з правом платника податків бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, закріпленого у підпункті 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, та обовязком платника податків надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або повязані з предметом перевірки, що передбачено пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що проведення перевірки наказом від 18 грудня 2014 року № 1119 призначено на 19 грудня 2014 року, при цьому, копія наказу та повідомлення на проведення перевірки позивачем отримано 19 грудня 2014 року, що підтверджується відповідною розпискою. Між тим, в акті перевірки зазначено, що наказ на перевірку направлено засобами поштового звязку та отриманий уповноваженою особою товариства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що у відповідності до вимог податкового законодавства, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки протиправною та відсутності правових наслідків такої.

Щодо висновків викладених в акті перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, слід зазначити наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Універсал-Груп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгкомплект Постач» укладено договір від 01 вересня 2014 року №01-09, за умовами якого позивач орендував у контрагента складські приміщення, які знаходяться в м. Запоріжжя, загальною площею 2000 кв. м на суму 564000,00 грн. (в тому числі 94000,00 грн. ПДВ). Виконання умов договору підтверджується податковими накладними, актами надання послуг, актами здачі-приймання нежитлового приміщення. Оплата здійснена позивачем у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Також, між позивачем та контрагентом укладено договір від 03 вересня 2014 року №03-09, за умовами якого товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Універсал-Груп» придбано товар (аналізатор спектра) на суму 51670,00 грн. (в тому числі 8611,67 грн. ПДВ). На виконання договору оформлено видаткову та податкову накладну, рахунок, акт приймання-передачі. Оплата здійснена позивачем у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

В подальшому, придбаний товар позивачем реалізовано товариству з обмеженою відповідальністю «Протон-21» без укладання договору на суму 62000,00 грн. (в тому числі 10333,33 грн. ПДВ). Виконання вказаних правовідносин підтверджується видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, платіжним дорученням.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що повязана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що всі господарські операції між позивачем з контрагентами підтверджуються відповідними первинними документами, які відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України. Крім того, придбаний товар використано позивачем у власній господарській діяльності шляхом подальшої реалізації.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.

Також, слід зазначити, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобовязаннях платника податків у звязку з його господарською діяльністю мали місце.

Посилання контролюючого органу на відсутність певних документів у позивача по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Протон-21» є безпідставними, оскільки у запиті про надання інформації від 05 грудня 2014 року №1128/10/04-01-20 у позивача запитувались документи лише по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Торгкомплект Постач».

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Універсал-Груп».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у звязку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:І.Ю. Богданенко

Суддя:С.А. Уханенко

Суддя:Ю.М. Дадим