Постанова № 53112378, 03.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 листопада 2015 року (в порядку письмового провадження) № 826/4335/15

за позовом ОСОБА_1 до третя особа Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України.

Позивачка просить суд визнати незаконним та скасувати рішення № І-034/2015 від 30 січня 2015 року, зобов'язати відповідача переглянути скаргу на рішення КДКА Львівської області.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

Залучена судом третя особа адвокат ОСОБА_2 проти позову заперечила.

В порядку ч.6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Окрім того, в письмовому проваджені судом оглянуто оригінал дисциплінарної справи, яку було надано КДКА Львівської області на виконання ухвали від 05.10.2015 року.

Розглянувши подані позивачем, відповідачем, третьою особою документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторони, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

ОСОБА_1 15.12.2013 було подано до КДКА Львівської області скаргу на неправомірні дії адвоката ОСОБА_2 (далі - Адвокат, третя особа), яка, на думку позивача, під час представництва її інтересів у період часу з 15.10.2012 по 18.11.2012 у Бурському районному суді Львівської області на підставі Договору про надання правової допомоги від 15.10.2012 діяла на шкоду інтересам ОСОБА_1

Рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області № 6 від 20.06.2014 ОСОБА_1 було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач 23.07.2014 оскаржила його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - Відповідач).

Рішенням ВКДКА від 30.01.2015 № 1-034/2015 (далі - Рішення ВКДКА) скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення ДП КДКА Львівської області про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 - без змін.

Не погоджуючись із Рішенням ВКДКА, позивач звернулася до суду з вимогами щодо визнання його незаконним та скасування із зобов'язанням переглянути скаргу позивача на рішення ДП КДКА Львівської області, датовану 19.07.2014.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що рішення ВКДКА суперечить дійсним обставинам справи, оскільки: договір про надання адвокатської допомоги було порушено третьою особою, адвокат діяв на шкоду інтересам клієнта; адвокат розголосив адвокатську таємницю відносно стану здоров'я клієнта; адвокат не підготував зустрічної позовної заяви.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідач заперечуючи позов зазначає, що позивач жодним чином не довів факту вчинення Адвокатом дисциплінарного проступку.

З такими доводами погодиться і суд, враховуючи наступне.

Так, доводи про те, що Адвокат діяла на шкоду інтересам ОСОБА_1, всупереч положенням Договору про надання правової допомоги від 15.10.2012, укладеного між третьою особою та позивачем спростовується:

1) фактом складання та подання Адвокатом до Бурського районного суду Львівської області:

- зустрічної позовної заяви по справі №2-584 (пізніше присвоєний номер 1303/1466/2012 у зв'язку з відкликанням первісного позову позивачем ОСОБА_4.),

- позову про скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання державного акту на земельну ділянку опонента недійсним,

2) фактом участі третьої особи у трьох засіданнях (підтвердженням чого є визнання позивачем цього факту та копії двох заяв позивача за первісним позовом ОСОБА_4, датованих 16.10.2012 та 30.10.2012, про перенесення судового засідання, які були надані позивачем до ДП КДКА Львівської області),

3) фактом участі третьої особи разом з позивачем у проведенні замірів спірної земельної ділянки у с. Йосипівка разом з комісією у складі землевпорядника та депутатів Ожидівської сільської ради, де, позивач (за даними пояснень третьої особи, що наявні в матеріалах дисциплінарної справи) довела до третьої особи своє небажання «воювати з сусідами по земельним ділянкам» та можливість мирного вирішення спору,

4) фактом повідомлення 18.11.2012 Адвокатом сина позивача ОСОБА_5 про неможливість подальшого представництва їх інтересів у суді та передання йому документів у зв'язку з захворюванням, що підтверджується поясненнями самої ОСОБА_1, наданими у скарзі, адресованій КДКА Львівської області від 15.12.2013.

Так, згідно ст. 33 п.1.8 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з'їздом адвокатів України 17.11.2012 року, передбачена можливість розірвання адвокатом договору в односторонньому порядку, якщо фізичний або психологічний стан адвоката позбавляє його можливості належним чином продовжувати виконання доручення. Наявність таких обставин підтверджується копіями листків непрацездатності третьої особи від 19 листопада та 5 грудня 2012 року;

Окрім того, копії двох заяв про перенесення судового засідання (від 16.10.2012 та 30.10.2012), що були подані позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_4 по вищевказаній цивільній справі підтверджують правомірну поведінку адвоката і намагання сторін перенести розгляд цивільної справи з метою «можливого укладення мирової угоди або подання заперечень на зустрічну позовну заяву» та необхідність узгодження подальших дій Адвоката з позивачем.

Відповідно до ст. 67 Правил адвокатської етики щодо відносин дисциплінарної відповідальності діє презумпція невинуватості.

Згідно положень статей 33, 34 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення ним дисциплінарного проступку.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 36 Закону дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.

Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти до висновку, що ні матеріали дисциплінарного провадження, ні адміністративний позов не містять доказів про навмисну протиправну поведінку Адвоката (зокрема щодо отримання коштів за безоплатним договором надання правової допомоги, розкриття відомостей про стан здоров'я позивачки), а отже, твердження позивача про вчинення дисциплінарного проступку третьою особою є безпідставним та надуманим.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України спростував покликання позивача і довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст..2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Інші доводи і заперечення сторін не спростовують встановленого вище судом.

Керуючись ст.. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст..186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк