Постанова № 53112363, 02.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 листопада 2015 року № 826/14870/15

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Нагорянський С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТериторіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві

до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 01 липня 2015 року № Ю-57.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 13 серпня 2015 року.

У судове засідання прибув представник позивача, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У судовому засіданні 13 серпня 2015 року суд ухвалив продовжити розгляду справи у порядку письмового провадження, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі.

01 липня 2015 року Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва винесено вимогу про сплату боргу № Ю-57 на суму 403504,35 грн., яку направлено на адресу Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві.

Не погоджуючись з даною вимогою, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві звернулось до суду з даним позовом.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення відповідачем вказано факт наявності заборгованості Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві зі сплати страхових внесків, у відповідності до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Судом встановлено, що донарахування сум страхових внесків відбулось у зв'язку з тим, що при утриманні пенсійних внесків на заробітку плату суддів, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у місті Києві була застосована ставка у розмірі 0,5-2% з суми заробітної плати, тоді як слід було застосовувати ставку у розмірі 1-5%.

Так, статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регламентовано відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб.

Як зазначив відповідач у письмових запереченнях проти позову, під час прийняття оскаржуваного рішення були використані наступні документи: вимога про сплату боргу № Ю-541 від 01 лютого 2014 року в розмірі 403504,35 грн., картка особового рахунку платника, Акт перевірки № 3566 від 25 жовтня 2007 року.

Із заперечень відповідача судом також встановлено, що в Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в місті Києві на підставі направлення Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва № 10452/02 від 24 вересня 2007 року, головними спеціалістами відділу аудиту надходження доходів та економічного аналізу управління Назаренко Л.М. та Сюр М.В., в період з 24 вересня по 25 жовтня 2007 року проводилася перевірка, щодо правильності обчислення повноти нарахування та своєчасної сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Під час перевірки, на думку спеціалістів відповідача, були виявлені порушення вимог п. 4 ст. 4 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 17 лютого 2000 року № 1461-VI.

За наслідками проведеної перевірки, Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва 25 жовтня 2007 року складено Акт перевірки достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування № 3566, на підставі якого 08 листопада 2007 року відповідачем було прийнято рішення № 2309 «Про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків».

Не погоджуючись із вказаним рішенням про застосування фінансових санкцій № 2309 від 08 листопада 2007 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про його скасування.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2008 року у справі № 10/485, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року, позов ТУ ДСА України в м. Києві було задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва від 08 листопада 2007 року №2309.

У судових рішеннях суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення не було доведено обставин, на яких ґрунтувались їх вимоги.

Незважаючи на наявність вказаного судового рішення, Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва прийняло рішення № 1089 від 22 жовтня 2013 року про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

За результатами судового оскарження вказаного рішення, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2014 року у справі № 826/17669/13-а позов ТУ ДСА України в м. Києві було задоволено, рішення Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва № 1089 від 22 жовтня 2013 року визнано протиправним та скасовано.

У вказаному рішенні суд дійшов до висновку, що у Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві відсутня заборгованість перед Пенсійним фондом України.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2014 року змінено постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/17669/13-а в частині мотивів задоволення позовних вимог. Так, Вищий адміністративний суд України в рішенні зазначив, що підстави для нарахування фінансових санкцій та нарахування пені відсутні, оскільки вказане рішення прийнято на підставі норми законодавства, яка на час винесення рішення втратила чинність.

Також, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2014 року у справі № 826/4364/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року, визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва від 02 лютого 2014 року № Ю-541 про сплату позивачем боргу в сумі 403504,35 грн.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року у справі № 826/3742/15 визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва від 05 грудня 2014 року № Ю-926 про сплату позивачем боргу у сумі 403404,35 грн.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), обчислення та сплата внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України із отриманих доходів суддів районних судів м. Києва не проводиться із рахунку 1-5 відсотків, тому що судді мають спеціальний статус згідно чинного на той час Закону України «Про статус суддів» та не є державними службовцями або особами, які працюють на посадах, робота яких зараховується до трудового стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до Законів України, перелічених у абзаці 10 п. 4.4 Інструкції.

Таким чином, наявні в матеріалах судові рішення свідчать про відсутність заборгованості Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві перед Пенсійним фондом України.

Крім того, Вищий адміністративний суд України у справі № 826/17669/13-а дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування позивачу фінансових санкцій та пені.

Враховуючи встановлені по справі обставини та норми законодавства, чинного на момент виникнення спірних відносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість та протиправність вимоги Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва про сплату боргу від 01 липня 2015 року № Ю-57.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятої ним оскаржуваної вимоги про сплату боргу, а тому суд дійшов висновку про її скасування.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 69-71, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва про сплату боргу від 01 липня 2015 року № Ю-57 у розмірі 403504,35 грн.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.І. Нагорянський