Постанова № 53112160, 30.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2015 року № 826/13406/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до

Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про

скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 08 червня 2015 року № 13205/0069/2810.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13406/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 21 липня 2015 року.

У судовому засіданні 21 липня 2015 року оголошено перерву до 27 липня 2015 року за клопотанням позивача.

Сторони участі уповноважених представників у судове засідання 27 липня 2015 року не забезпечили, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином. У зв’язку з неявкою сторін розгляд справи судом відкладений на 11 серпня 2015 року.

У судовому засіданні 11 серпня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Відповідач участі уповноваженого представника не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об’єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що відділом контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Рівненській області, на підставі наказу від 28 квітня 2015 року № 244, направлень від 28 квітня 2015 року № 111 та № 112, проведено фактичну перевірку ПАТ «Укрнафта» з питань додержання суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами в магазині на АЗС № 17/009 за адресою: м.Рівне, вул. Князя Володимира, 108-а, за результатами якої складено акт від 06 травня 2015 року № 56/21/00135390.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ «Укрнафта» статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме реалізацію тютюнових виробів за цінами вищими від встановлених максимальних роздрібних цін.

Листом від 12 травня 2015 року № 2898/7/17-00-21-14 відділом контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Рівненській області направлено матеріали фактичної перевірки до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Так, на підставі отриманих матеріалів, 08 червня 2015 року Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників прийнято рішення № 13205/0069/2810, яким застосовано до ПАТ «Укрнафта» фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн.

Позивач вважаючи протиправно прийняте рішення таким, що порушує права та законні інтереси позивача, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі по тексту – Закон №481/95).

Абзацом 14 частини 2 статті 17 Закону № 481/95, передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, – 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України (частина 4 статті 17 Закону №481/95).

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Разом з тим, підпунктом 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування акцизного податку є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.

Ставки податку для підакцизних товарів, реалізованих суб’єктами господарювання, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості з податком на додану вартість, у розмірі 5% (підпункт 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України).

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що оскільки акцизний податок є непрямим податком на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Податковим кодексом України як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), то 5% акцизного податку включається до вартості тютюнових виробів з урахуванням податку на додану вартість, які реалізуються у роздрібній торгівлі.

Приписами пункту 222.4 статті 222 Податкового кодексу України визначено, що контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів, здійснюють контролюючі органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі по тексту – Порядок №790), який визначає механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Так, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (п. 5 Порядку №790).

Відповідно до статті 11-1 Закону №481/95 встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, контролюючим органом під час проведення перевірки, в магазині на АЗС № 17/009 за адресою: м.Рівне, вул. Князя Володимира, 108-а, виявлено реалізацію сигарет «Bond street Blue Selection», виробництва ПрАТ «Філіп Морріс Україна», дата виробництва – 09 березня 2015 року, марка акцизного податку – 20АБМР 304046ТВ ЗФ15/1, ціна вказана на пачці – 14,00 грн., за ціною вищою від встановлених максимальних цін.

Так, продавцем – оператором в магазині на АЗС № 17/009 проведено розрахункову операцію на суму 14,73 грн., згідно фіскального чеку від 06 травня 2015 року № 7890.

З метою забезпечення єдиного підходу для визначення та сплати акцизного податку з роздрібного продажу, ДСФ України, листом від 20 січня 2015 року № 1519/7/99-99-19-03-03-17, доведено до платників податків, що роздрібна ціна тютюнових виробів, що реалізується в роздрібній торгівельній мережі та вище якої не може здійснюватись їх продаж, формується наступним чином:

Обчислення граничної роздрібної ціни тютюнових виробів (ГРЦТВ): ГРЦТВ= МРЦ:100 х 105.

Так, фактична роздрібна ціна, за якою продають тютюнові вироби (ФРЦТВ) має дорівнювати або бути меншою, ніж ГРЦТВ.

В даному випадку ГРЦТВ=14,00 грн.:100 х 105=14,70.

Таким чином, максимальна роздрібна ціна на сигарети «Bond street Blue Selection», виробництва ПрАТ «Філіп Морріс Україна» має становити не більше 14,70 грн., в той час, як позивачем здійснювався продаж таких сигарет на суму 14,73 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 06 травня 2015 року № 7890.

Отже, вищезазначене спростовує твердження позивача про безпідставність вжитих відповідачем штрафних санкцій, з огляду на правомірність визначення позивачем суми на реалізацію сигарет «Bond street Blue Selection», виробництва ПрАТ «Філіп Морріс Україна».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08 червня 2015 року № 13205/0069/2810 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття такого рішень.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн., а тому враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 1644,30 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167, 181 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» відмовити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 копійок).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя К.Ю. Гарник