Постанова № 53111787, 28.10.2015, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/1167/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

за участю секретаря судового засідання Жураковської Ю.М.

сторін:

представника позивача - ОСОБА_1

відповідач - не зявився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до публічного акціонерного товариства "Чернівецький завод "Індустрія" про стягнення заборгованості.

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях звернулося до суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить стягнути з публічного акціонерного товариства "Чернівецький завод "Індустрія" заборгованість по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій за квітень-червень 2015 р. в сумі 8313 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п. б- з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за квітень-червень 2015 р. на загальну суму 8313 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Публічне акціонерне товариство "Чернівецький завод "Індустрія" (далі - відповідач) до суду подало письмові заперечення, в яких просило в задоволенні позову відмовити та врахувати часткову сплату заборгованості в розмірі 4224,76 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 21.10.2015 р. (а.с. 132).

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи приписи ст. 128 КАС України, суд вважає, що неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Чернівецький завод "Індустрія" (58000, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Севастопольська, будинок 38, код ЄДРПОУ 00191299) зареєстроване як юридична особа 29.12.1995 р. (а.с. 8-10).

Як видно із матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України призначено ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 які працювали у відповідача, пенсії на пільгових умовах згідно п.п. б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, що підтверджується протоколами №2283 від 16.09.2008 р., №217 від 07.03.2014 р., №3414 від 21.10.2008 р. ( а.с. 15, 20, 35).

Вказана обставина підтверджується копіями трудових книжок ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, поданням на оформлення пенсії, а також іншими письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи (а.с. 16-17, 20-29, 36-38).

Відповідно до ст. 67 Конституції роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати належні йому страхові внески.

Згідно ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі Закон № 400/97-ВР) відповідач взятий на облік в органах Пенсійного фонду України та є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. На даний момент такий закон не прийнято. Отже, згідно із п. 2 розділу XV Закону №1058-ІV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в Списках, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Так, відповідно до статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно статті 4 Закону №400/97-ВР на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах, зокрема, 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення").

Таким чином, відповідач, будучи платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язаний сплачувати 100 відсотків від об'єкта оподаткування, якими є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Закон №400/97-ВР будь-яких виключень чи пільг для відповідача по справі щодо сплати такого збору не містить.

Відповідно до п. 6.4, 6.5 та 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правлінням Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У відповідності до п. 6.8 цієї Інструкції уразі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Як слідує із матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернівцях на адресу відповідача листами № 7327/03 від 28.04.2015 р. та № 9796/03 від 08.06.2015 р. надіслано розрахунки фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з квітень 2015 р. на суму 1720,14 грн. та 2501,62 грн., а також з червня 2015 р. на суму 2371,10 грн., всього на загальну суму 12534,76 грн. (а.с. 11, 13, 14, 90, 92).

Статтею 17 Закону № 400/97-ВР встановлено обовязок страхувальника виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 цього Закону управління Пенсійного фонду має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

Відповідачем зазначені в розрахунках суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за квітень-червень 2015 р. сплачені частково в сумі 4221,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1625 від 09.06.2015 р. та карткою особового рахунку платника (відповідача) (а.с. 47, 114-115).

З урахуванням часткової сплати заборгованості в сумі 4221,76 грн., позивачем на вказану суму зменшено позовні вимоги до відповідача.

Стосовно доводів позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з виплати та доставки пільгових пенсій колишнім працівникам відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_4, суд зазначає наступне.

Пільгові пенсії підлягають відшкодуванню підприємствами на яких ці особи отримали відповідний стаж. При цьому кінцевою датою такого відшкодування є момент досягнення працівниками пенсійного віку передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1058 (у редакції станом на 13.07.2007 р.) жінки мають право на призначення пенсії за віком після досягнення ними 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Протягом цих 5 років у роботодавців існував обовязок відшкодовувати пенсійному органу витрати на виплату пенсії відповідним працівникам.

Однак 01.10.2011 р. набрав чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011 р. (далі - Закон № 3668), яким до ст.26 Закону №1058 внесено зміни, яким відбулося збільшення пенсійного віку.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.26 цього Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Відповідно до загальнотеоретичних правил правозастосування, правовідносини між особами врегульовуються тієї нормою матеріального права, яка діє на момент виникнення, припинення, зміни цих правовідносин, якщо інше не передбачено законом.

Призначення пільгової пенсії зазначеним особам було здійснено у відповідності до Законів України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакціях чинних на момент призначення пенсій та які передбачали право жінок на призначення пенсії за віком після досягнення ними 55-річного віку.

Проте, зазначена норма не може бути застосована до правовідносин, які виникли до набрання чинності Закону № 3668-VI.

Відповідності до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Тобто встановлено, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, зокрема зазначено, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, роботодавець зобовязаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій до досягнення особою (жінкою) 55 річного віку.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2015 р. № К/800/5101/15.

Оскільки ОСОБА_2 досягнула 55 річного віку в червня 2013 р., а ОСОБА_4 - серпні 2013 р., відтак вимоги позивача про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за періоди після вказаних дат у сумі 7374,34 грн. є необґрунтованими.

Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи відсутність підстав для стягнення коштів у сумі 7374,34 грн. щодо осіб, які вийшли на пенсію до прийняття Закону № 3668-VI, суд прийшов до висновку щодо часткового задоволенню позову в розмірі 938,66 грн. (8313,00 грн. - 7374,34 грн.)

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Чернівецький завод "Індустрія" заборгованість по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій (Список №2) в сумі 938,66 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова складена та підписана судом 02 листопада 2015 р.

Суддя В.К. Левицький