Постанова № 53111491, 20.10.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 жовтня 2015 р. № 820/7520/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій, про визнання незаконними та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, як особою, яка займається незалежною професійною діяльністю, законодавства, що регулює нарахування обчислення та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- визнати протиправною та скасувати в повному обсязі вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.07.2015 р. № Ф-0025661702, зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 195438,51 грн.;

- визнати протиправною та скасувати в повному обсязі рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17 липня 2015 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 19960,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідно до наказу "Про проведення документальної планової перевірки" №672 від 03.06.2015 р. відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_2 За результатами перевірки був складений акт від 06.07.2015 р. №1980/20-31-17-02-08/НОМЕР_2, згідно з яким були встановлені порушення абз1 п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010 р. №2464- VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями, у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообовязкове соціальне страхування у загальному розмірі 195438,51 грн., в т.ч. за 2012 р. 66862,73 грн., 2013 р. 70049,58 грн., 2014 р. 58526,20 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесена вимога від 17.07.2015 р. №Ф-0025661702 про сплату позивачем суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 195438,51 грн., а також рішення №0025671702 від 17.07.2015 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Позивач стверджує, що не вчиняв правопорушень, про які згадується в акті перевірки, а викладені в акті судження інспекції є помилковими, адже не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами діяльності позивача. А відтак вказані рішення є незаконними, такими, що винесені з порушенням вимог та неправильним розумінням представниками податкової інспекції норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464 VI та порядку сплати єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність. Окрім того, позивач вказує на незаконність самої перевірки податковою інспекцією дотримання законодавства, що регулює нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Вказане слугувало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у позові та просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов відповідач (а.с.80-81, 96-97) вказав, що викладені в акті № №1980/20-31-17-02-08/НОМЕР_2 від 06.07.2015 р. судження ДПІ про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Вказані порушення встановлені цілком об'єктивно. В ході перевірки також була досліджена вся наявна податкова інформація, однак, вона не підтвердила сум, що підтверджували правильність сплати єдиного соціального внеску. За таких підстав податкова вимога від 17.07.2015 року №Ф-0025661702 у сумі 195438,51 грн., рішення №0025671702 від 17.07.2015р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску є правомірними та обґрунтованими. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

У судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст.33-35 КАС України. (а.с. 102).

Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач - ОСОБА_2, є самозайнятою особою, яка проводить незалежну професійну нотаріальну діяльність, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, який здійснює свою діяльність на підставі Свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю від 23.07.1997 р. №2697 та Реєстраційного посвідчення №685 від 03.11.2007 р. (а.с. 62, 63).

З 12.04.2011 р. позивач перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківський області. (а.с. 61).

Відповідно до наказу "Про проведення документальної планової перевірки" №672 від 03.06.2015 р. відповідача проведена спірна документальна планова виїзна перевірка платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_2

Результати перевірки оформлені актом від 06.07.2015 р. №1980/20-31-17-02-08/НОМЕР_2, за висновками якого податкової інспекцією встановлені порушення, зокрема:

- абз1 п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010 р. №2464- VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями, у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообовязкове соціальне страхування у загальному розмірі 195438,51 грн., в т.ч. за 2012 р. 66862,73 грн., 2013 р. 70049,58 грн., 2014 р. 58526,20 грн. (а.с.25- 52).

З посиланням на вказаний вище акт перевірки відповідачем винесена спірна вимога від 17.07.2015 р. №Ф-0025661702 згідно якої позивача зобовязано сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 195438,51 грн. (а.с. 56).

Окрім того, відповідачем за наслідками проведеної перевірки було прийнято спірне рішення №025671702 від 17.07.2015 р. про застосування до позивача штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (а.с. 55).

Перевіряючи дотримання відповідачем як суб'єктом владних повноважень вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при проведенні спірної перевірки, юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 06.07.2015 р. №1980/20-31-17-02-08/НОМЕР_2 на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" (далі - Закон 2464), статтею 2 якого закріплено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною другою статті 2 Закону 2464 визначено, що виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Статтею 9 Закону № 2464 визначено порядок обчислення і сплати єдиного внеску, згідно якого платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 Закону, зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, для яких звітним періодом є календарний рік.

Також, згідно п.5 ст. 4 Закону № 2464 платником єдиного внеску є особи, які забезпечують себе роботою самостійно займаються незалежною професійною діяльністю, зокрема юридичною практикою, в тому числі нотаріальною діяльністю.

Відповідно до ст. 6 Закону №2464 був виданий наказ Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 №454 "Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", в пункті 3.4 якого зазначено, що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 1 травня року, наступного за звітним періодом.

Таким чином, звітним періодом для фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, в тому числі нотаріальною діяльністю - є календарний рік.

Згідно з п. 4 ст. 178 п.4 ПКУ, фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року, який відповідно до ст. 34 ПКУ є податковим періодом.

Суд відзначає, що відповідно до ст. 46 ПКУ, податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793, в якій в розділі IV "Доходи, отриманні фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність" вказуються суми доходу, витрат та податку за себе для зазначених осіб за календарний рік.

Таким чином, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі усього таблиці 3 додатка 5 до Порядку № 454 має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, що забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року. Цей висновок підтверджується наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 455 Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, в якому зазначено: платники, визначені підпунктом 4 п. 2.1 розділу II Інструкції (фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно) сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) (підпункт 3 п. 4.5 розділу IV Інструкції).

Суд зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 1.1. ст.1 ПКУ визначено, що цей кодекс регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Разом з тим, відповідно до п. 1.3 цієї ж статті, ПКУ не регулює погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.1 ст. 13 Закону №2464, органи доходів і зборів мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання органами доходів і зборів функцій, передбачених цим Законом а також проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Стаття 3 Закону України "Про нотаріат" визначає, що нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Як випливає із приписів п. 14.1.226 ст. 14 ПКУ, самозайнята особа це платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш, як чотирьох фізичних осіб.

З урахуванням викладеного вище, слід дійти висновку, що приватний нотаріус є фізичною особою, а в трактуванні ПКУ та Закону № 2464 самозайнятою особою, яка займається незалежною професійною діяльністю, та не є суб`єктом, що зобов`язаний надавати відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску органам доходів і зборів та не підлягає перевірці ними з цього приводу.

Відповідно до абзацу другого п. 75.1 Податкового кодексу України, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Таким чином, проведення посадовою особою ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області планової документальної виїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування єдиного соціального внеску є перевищенням такою особою своїх службових повноважень.

За таких підстав, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно правомірності донарахування відповідачем єдиного соціального внеску на загальну суму у розмірі 195438,51 грн., суд зазначає наступне.

За правилами, встановленими ст. 9 Закону № 2464, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час періоду, що перевірявся) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік доходів та витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність ведуть у Книзі обліку доходів і витрат, форма та порядок ведення якої затверджені наказом ДПАУ від 24.12.2010 року № 1025 (втратив чинність 18.10.2013 року).

Згідно із п. 3 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат здійснюється у такому порядку: у графі 1 вказується дата заповнення, у графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання, у графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, тобто наростаючим підсумком.

Відповідно до п.5 Порядку № 1025 дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).

Як встановлено судовим розглядом, позивачем, з використанням даних Книги обліку доходів і витрат, у визначені законом терміни (до 01 травня року, що настає за звітнім) були подані наступні податкові декларації:

-за 2012 р. декларація від 21 квітня 2013 р., згідно з якою сума чистого оподаткованого доходу, який є базою нарахування для єдиного внеску (пп.2 п.1 ст.7 Закону України №2464) становить 318169,83 грн. (а.с. 20-21);

-за 2013 р. декларація від 31 березня 2014 р., згідно з якою сума чистого оподаткованого доходу, який є базою нарахування для єдиного внеску (пп..2 п.1 ст.7 Закону України №2464) становить 529797,62 грн. (а.с.10-11);

-за 2014 р. декларація від 31 березня 2015 р., згідно з якою сума чистого оподаткованого доходу, який є базою нарахування для єдиного внеску (пп.2 п.1 ст.7 Закону України №2464) становить 202767,53 грн. (а.с.17-18).

На підставі та з урахуванням отриманого позивачем чистого оподаткованого доходу, розмір якого був відображений у поданих податкових декларацій, позивачем були сформовані наступні звіти про сплату єдиного внеску (таблиця №3, Додаток 5):

-за 2012 рік був поданий звіт 29.03.2012 р. та було сплачено єдиного внеску за 2012 р. у розмірі 11255,28грн.

-за 2013 рік був поданий звіт 20.03.2014 р. та було сплачено єдиного внеску за 2013 р. у розмірі 11563,09 грн.

-за 2014 рік був поданий звіт 31.03.15 р. та було сплачено єдиного внеску за 2014 у розмірі 11834,13 грн.

Враховуючи вищенаведене, сплачений позивачем ЄСВ перебільшує максимальний розмір внеску встановлений Законом №2464, що зумовлює висновок про те, що позивач правильно визначив суму доходу, на яку нараховується єдиний внесок. При цьому, загальна сума річного доходу, визначена у податковій звітності співпадає із загальними річними показниками Книги обліку доходів та витрат. Позивач у встановленому законом порядку та за встановленою формою і у передбачені строки надавав відповідачу звіти про суми нарахованого доходу та суми нарахованого єдиного внеску, у звязку з чим, суд вважає безпідставною та противоправною вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.07.2015 р.

З приводу незаконності винесення відповідачем рішення №0025671702 від 17.07.2015 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (а.с. 55) суд зазначає наступне.

Процедура нарахування і сплати фінансових санкцій з єдиного внеску регламентована Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 19.09.2013 № 1622/24154 (далі - Інструкція № 455).

Відповідно до п. 7.1. Інструкції №455 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Згідно п.7.12 Інструкції № 455, суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Оскільки податковим органом рішення про застосування штрафних санкцій винесено окремим рішенням, це є порушенням вимог Інструкції № 455.

Крім того, штрафні санкції розраховуються у відсотковому співвідношенні до розміру донарахованого єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування, а враховуючи, що судом під час розгляду справи встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17.07.2015 р. є незаконною, то відповідно і донарахована в рішенні №0025671702 сума штрафних санкцій є необґрунтованою.

За таких підстав, вказані рішення суб'єкта владних повноважень підлягають скасуванню, отже позов в цій частині також є обґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів винесення спірних рішень та не наведено законодавчо визначених підстав для проведення перевірки, позов слід задовольнити.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161 ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій, визнання незаконними та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати незаконними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, як особою, яка займається незалежною професійною діяльністю, законодавства, що регулює нарахування обчислення та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.07.2015 р. № Ф-0025661702, зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 195438,51 грн.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17 липня 2015 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 19960,68 грн.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 26 жовтня 2015 року.

Суддя Панченко О.В.