Постанова № 53110258, 22.11.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2010 року 2а-4264/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судці Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Мазуренко О.В., за участю представників

позивача- ОСОБА_1,

відповідача:- ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Фоззі» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкового повідомлення - рішення , -

встановив:

Закрите акціонерне товариство «Фоззі» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкового повідомлення- рішення від 18.08.2009 № 0000142301/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідачем була проведена перевірка ЗАТ «Фоззі» щодо підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «Пей ГІорт», яка мала правові відносини з платником податків. За результатами перевірки був складений акт від 03.08.2009 № 398/23-3/25294089, яким встановлено заниження позивачем податкового зобовязання за період з вересня 2008 року по лютий 2009 року на загальну суму 442807, 88 грн. На підставі цього акта було винесено податкове повідомлення-рішення від

18.08.2009№ 0000142301/0, яким донараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 664211, 82 грн.

Підставою для нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій стало припущення відповідача, що позивачем отримано та реалізовано кінцевим споживачам продукцію на суму 47507655.43 грн., що призвело до заниження податкових зобовязань за період з вересня 2008 року по лютий 2009 року на суму 442807, 88 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. Його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на тому, що повідомлення-рішення, прийняте податковим органом, є правомірним, оскільки позивач не надав до перевірки оригінали документів та реєстр податкового обліку, у звязку з чим факт сплати позивачем на користь ТОВ «Пей-Порт» коштів за поставку продукції є, згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобовязань.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Закрите акціонерне товариство «Фоззі» зареєстроване Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 02.10.2001 (свідоцтво про державну реєстрацію від 06.02.2009 Серія А01 №143130).

Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ «Фоззі» та ТОВ «Пей-Порт» укладено договір від 01.12.2007 № 95-07 ЄВ/890 (надалі - Договір), згідно з умовами якого ТОВ «Пей- Порт» зобовязалось здійснити поставку позивачу ваучерів, скреч-кодів, інтернет-карток, карти IP-телефонії, встановлених номіналів (в подальшому - Prepaid продукція) в порядку і на умовах, передбачених договором та додатками № 1, № 2, № 3 до Договору, з подальшою реалізацією кінцевому споживачу через GSM POS-термінал мобільних продаж або за допомогою Інтернет, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

На виконання умов Договору позивачем, на умовах попередньої оплати, перераховано грошові кошти ТОВ «Пей-Порт» у розмірі 47507655, 43 грн. Однак, як пояснив у судовому засіданні представник позивача, контрагентом, всупереч умовам Договору, було поставлено продукції лише на 45084654,98 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними на отримання продукції від ТОВ «Пей Порт» та податковими накладними на загальну суму 45084654,98 грн.

У липні 2009 року ДПІ у Києво-Святошинському районі проведено виїзну позапланову перевірку ЗАТ «Фоззі» з питань перевірки відомостей, отриманих від ТОВ «Пей-Порт», яке мало правові відносини з позивачем за період з 01.12.2007 по 31.05.2009.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 03.08.2009 № 398/23- 3 25294089, яким встановлено порушення позивачем вимог:

підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а саме: заниження податкових зобовязань за період з вересня 2008 року по лютий 2009 року на суму 442807, 88 грн.;

підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а саме: завищено суму податкового кредиту за червень 2008 року на суму ПДВ - 134033, 93 грн. та занижено суму податкових зобовязань за червень 2008 року на суму ПДВ - 134033, 93 грн.;

пункту 1 пункту 3 статті 11 Закону України від 03.04.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та пункту 2 статті 9, статті 20 Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII «Про систему оподаткування», а саме: не виконані вимоги податкового органу, не надані документи для перевірки в повному обсязі.

Не погоджуючись з висновками позапланової виїзної перевірки, викладеними в акті, позивач подав до ДПІ у Києво-Святошинському районі заперечення від 10.08.2010 №1042.

Розглянувши заперечення. ДПІ у Києво-Святошинському районі частково їх задовольнило та скасувало порушення позивачем вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР, а саме завищення суми податкового кредиту за червень 2008 року на суму ПДВ - 134033, 93 грн. та заниження суми податкових зобовязань за червень 2008 року на суму ПДВ - 134033, 93 грн.

На підставі акта перевірки від 03.08.2009 № 398/23-3/25294089 позивачеві визначено суму податкового зобовязання у розмірі 664211, 82 грн., у тому числі за основним платежем - 442807, 88 грн. та штрафних санкцій - 221403, 94 грн., про що прийнято податкове - повідомлення рішення форми «Р» від 18.08.2009 № 0000142301/0.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, оскаржив його в порядку адміністративного оскарження податкових зобовязань до податкових органів вищого рівня. За наслідками розгляду скарг податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача неправомірним, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункті 7.3 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон України № 168/97-ВР) датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пунктів 1.6 та 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, за результатами виїзної позапланової перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень викладаються в акті чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, податкові зобов'язання у позивача мали виникнути тільки після отримання та подальшої реалізації продукції, отриманої від ТОВ «Пей Порт».

В акті перевірки відповідач зробив висновок, що, оскільки позивачем було перераховано ТОВ «Пей Порт» кошти у розмірі 47507655,43 грн., а тому і отримано продукції на цю ж суму та, відповідно, реалізовано її кінцевим споживачам.

У судовому засіданні представник позивача надав суду всі докази, які підтверджують поставку продукції лише на суму 45084654, 98 грн., про що свідчать копії податкових та видаткових накладних.

Твердження відповідача про реалізацію позивачем продукції кінцевим споживачам- фізичним особам з використанням реєстраторів розрахункових операцій на суму 47507655, 43 грн. є необгрунтованими, оскільки доказів на підтвердження того, що в перевіряємому періоді позивач отримав та реалізовував цю продукцію, відповідач на вимогу суду не надав.

У судове засідання для надання пояснень був викликаний свідок - перевіряючий, який також підтвердив, що висновки податкового органу про реалізацію позивачем продукції ТОВ «Пей-Порт» на суму 47507655, 43 грн. грунтуються лише на факті сплати позивачем вказаної суми на рахунок контрагента.

Водночас, акт перевірки не містить в собі суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності позивача щодо реалізації продукції, придбаної позивачем у ТОВ «Пей Порт», не містить посилань на первинні документи, якими обгрунтовується порушення, зазначені в акті перевірки, зокрема не обґрунтовується на підставі яких первинних документів здійснено висновки про завищення податкових зобовязань позивачем на суму 442807,88грн., тобто податковим органом не здійснено перевірку подальшої реалізації товару, отриманого позивачем від ТОВ «Пей-Порт» згідно договору від 01.12.2007 № НОМЕР_1/890.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем не було надано суду доказів правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення від 18.08.2009 № 0000142301/0, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За подання позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір (державне мито) в сумі 3.40 грн., що в силу статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України відноситься до складу судових витрат. Про відшкодування інших судових витрат позивач суду клопотань не заявляв.

Керуючись статтями 11, 14,70,71.72. 86, 94, 159- 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво- Святошинському районі Київської області від 18.08.2009 № 0000142301/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Фоззі» судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 26 листопада 2010 р.