Ухвала суду № 53108465, 30.10.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 жовтня 2015 рокум. ПолтаваСправа №816/4474/15

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Петрова Л.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області, Карлівського районного суду про скасування наказів, скасування акту, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

27 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області, Карлівського районного суду про скасування наказу голови Карлівського районного суду ОСОБА_2 від 11 вересня 2015 року №13/од "Про створення комісії для проведення службового розслідування по факту фальсифікації матеріалів цивільної справи №1608/2-689/10"; скасування акту службового розслідування від 16 вересня 2015 року; скасування наказу начальника Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області ОСОБА_3 від 28 вересня 2015 року №71/к про звільнення ОСОБА_1 у частині звільнення ОСОБА_1; зобов'язання начальника Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області ОСОБА_3поновити ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Карлівського районного суду Полтавської області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу; зобов'язання голову Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_2 поновити ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Карлівського районного суду Полтавської області; стягнення з Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області 10000,00 грн завданої моральної шкоди.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Як визначено у пункті 1 частини першої статті 3 зазначеного Кодексу, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною другою статті 17 цього ж Кодексу визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Визначення правовий акт індивідуальної дії, застосоване у статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, необхідно розуміти як прийнятий суб'єктом владних повноважень у межах компетенції та за встановленою процедурою офіційний письмовий документ у формі рішення, що має персональний характер (стосується прав, інтересів та обов'язків конкретної особи), вичерпується одноразовим застосуванням.

Обов'язковою ознакою правового акта індивідуальної дії є створення ним юридичних наслідків у формі прав, обов'язків їх зміни чи припинення. Оскаржуваний акт службового розслідування від 16 вересня 2015 року не тягне за собою жодних обов'язкових до виконання приписів для ОСОБА_1.

Отже, висновки ОСОБА_4 службового розслідування суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. ОСОБА_4 службового розслідування є процесом реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Сам по собі ОСОБА_4 не тягне за собою будь-яких правових наслідків для особи.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як - то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для позивача права чи інтересу.

Акт службового розслідування - це службовий документ, який складається за результатами службового розслідування та засвідчує виявлені факти й обставини, містить правову оцінку цих фактів, дій чи бездіяльності посадових осіб, висновки та пропозиції.

Акт службового розслідування є службовим документом, який підтверджує сам факт проведення службового розслідування, а також містить встановлені у ході проведення перевірки ті чи інші обставини та факти, що виключає розгляд вимог про скасування таких актів у порядку адміністративного судочинства.

Висновки комісії з проведення службового розслідування, викладені у ОСОБА_4 службового розслідування, мають юридичне значення лише після того, як вони будуть втілені у рішенні, прийнятому уповноваженою особою цього органу - наказі.

Саме наказ, як акт індивідуальної дії несе правові наслідки для позивача, має вплив на його права та обов'язки, а тому може бути предметом оскарження у адміністративному судочинстві.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження у частині позовних вимог про скасування акту службового розслідування від 16 вересня 2015 року.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

У відповідності до вимог частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI .

За правилами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, станом на 1 січня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1218,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені частиною другою статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір". Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Водночас, майновими вимогами є будь-які вимоги суб'єктів права, що пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошами (грошовими коштами).

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою, розмір судового збору складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що наразі дорівнює 487,20 грн /частина друга статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір"/.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22 травня 2015 року статтю 5 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" викладено у новій редакції, відповідно до якої згідно пункту 1 частини першої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Згідно пункту першого Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22 травня 2015 року цей закон набрав чинності з 1 вересня 2015 року.

Отже, починаючи з 01 вересня 2015 року за подання до суду позовної заяви з вимогами, що випливають із трудових відносин, окрім стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, позивачі несуть обов'язок зі сплати судового збору на загальних підставах.

З позовної заяви вбачається, що позивач оспорює наказ голови Карлівського районного суду ОСОБА_2 від 11 вересня 2015 року №13/од "Про створення комісії для проведення службового розслідування по факту фальсифікації матеріалів цивільної справи №1608/2-689/10", що носить немайновий характер, оскільки позивач фактично оскаржує сам наказ суб'єкта владних повноважень, що не має економічного розрахунку та грошового виразу; а також просить суд стягнути з Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області 10000,00 грн завданої моральної шкоди. Проте, така вимога має майновий характер, адже вирішення судом даного спору стосується отримання позивачем економічної вигоди, вираженої у грошовому еквіваленті, має очевидний економічний ефект, оскільки призведе до збільшення чи зменшення активів позивача.

Суд зазначає, що до позовної заяви позивач не додав документа по сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" за подання позовної заяви з майновими вимогами у сумі 487,20 грн, а також судовий збір за подання позовної заяви з вимогою немайнового характеру у сумі 487,20 грн.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області, Карлівського районного суду у частині позовних вимог про скасування акту службового розслідування від 16 вересня 2015 року.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області, Карлівського районного суду у частині позовних вимог про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків до 12 листопада 2015 року та роз'яснити, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору у встановленому Законом розмірі.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.М. Петрова