Постанова № 53108329, 29.10.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

29 жовтня 2015 року Справа № 814/3711/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Науменко О.Г. розглянувши адміністративну справу

за позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_1., АДРЕСА_1, Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000

доГоловного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001 провизнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області від 04.09.2015р. № 000079/09-21, ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту також - позивач, ФОП) звернувся до суду з позовом до Головного управління державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі по тексту також - відповідач, контролюючий орган, ДФС) з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від 04.09.2015 р. №000079/09-21 за роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом) без ліцензії на такий вид діяльності. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що роздрібна торгівля пивом на момент перевірки ним не здійснювалась, а отже і застосування фінансових санкцій до нього є незаконним та таким що підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, зазначивши про правомірність оспорюваного рішення, яке ґрунтується на обставинах виявлених в процесі фактичної перевірки субєкта господарювання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Южноукраїнській ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області. Основним видом діяльності позивача є прокат товарів для спорту та відпочинку.

При розгляді справи судом встановлено, що на підставі наказу про проведення фактичної перевірки від 06.08.2015 р. та направлень на перевірку від 06.08.2015 р. №414/14-29-30-01-33, №415/14-29-30-01-33 контролюючим органом 07.08.2015р. здійснено фактичну перевірку діяльності торгового обєкту ФОП ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства, під час провадження діяльності, повязаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів на території міського пляжу за адресою вул. Набережна Енергетиків м. Южноукраїнськ, Миколаївська область.

Особі, що здійснила розрахункові операції - ОСОБА_2 перевіряючими предявлено направлення про проведення фактичної перевірки та наказ про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1. В направлені на перевірку ОСОБА_2 зроблено запис про те, що він як бармен ознайомився з направленням.

В ході перевірки встановлено факт реалізації ОСОБА_2 однієї пляшки пива "Янтарь" 0,5 л. по ціні 12-00 грн. без ліцензії на такий вид діяльності в порушення приписів ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №79/14-29-21-12/НОМЕР_1 від 07.08.2015 р.. При ознайомлені з актом перевірки ОСОБА_2 підписано акт без зауважень.

За наслідками вчиненого правопорушення контролюючим органом прийнято рішення про застосування до субєкта господарювання ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій в виді штрафу в розмірі 17 000 грн. за продаж пива без ліцензії на такий вид діяльності.

Доводи позивача про не вчинення ОСОБА_2 продажу пива були предметом дослідження та визнані судом безпідставними.

Так, позивач свою позицію аргументував тим, що ОСОБА_2 перебував з ним в трудових стосунках тільки з 08.08.2015р., а до цього часу з 06.08.2015р. відповідно до договору №1453/96/15С за направленням Южноукраїнського міського центру зайнятості проходив стажування, а тому не мав права підпису акта перевірки.

Діючи на виконання принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, встановленого ст. 11 ч. 4 КАС України, судом було допитано в якості свідків головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Миколаївській області ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 07.08.2015 р. проходив у позивача навчання (стажування) на посаді бармена у розважальному комплексі на міському пляжі. На прохання відпочиваючих зберігав пиво в холодильнику. Одну з пляшок пива надав хлопцеві, сприймаючи його як власника пива, а отримані 12.00грн. розцінив як винагороду за надання послуг з охолодження пива. Допитана в якості свідка інспектор Лепська Л.В. підтвердила, що в її присутності ОСОБА_2 реалізував покупцю пляшку пива "Янтарь" 0,5л. за 12.00грн.

Таким чином, свідчення ОСОБА_2 спростовуються показаннями ОСОБА_3, які в свою чергу узгоджуються з даними акта перевірки, що підписаний ОСОБА_2 без зауважень та записом ОСОБА_2 в направленні на перевірку про те, що він (ОСОБА_2К.) працює барменом ФОП ОСОБА_1.

При цьому, ст. 24 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Той факт, що підприємець ФОП ОСОБА_1 допустив до роботи ОСОБА_2 без відповідного документального оформлення, не позбавляє його від відповідальності за вчинення останнім дій, повязаних з реалізацією товарів.

Всі дії осіб, які перебувають з субєктом господарювання в трудових відносинах (в тому числі в період стажування, навчання, особами, які офіційно не оформили трудові або цивільно-правові відносини з субєктом господарювання), за місцем реалізації товару (магазин, павільйон, торгівельна палатка, ін.), повязані з веденням господарської діяльності (зберігання товару, продаж товару, обмін товару, надання послуг та ін.), здійснюються від імені субєкта господарювання. Направленість умислу реалізатора товару (при встановлені факту реалізації алкогольних напоїв), в даному випадку не має правового значення, оскільки відповідальність субєкта господарювання за продаж алкогольних напоїв без ліцензії наступає за наявності такого факту без врахування добросовісності або недобросовісності реалізатора (продавця) товару, або направленості його умислу.

Посилання представника позивача на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22.09.2015р. (справа №486/1503/15-п) про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, не спростовує наявності факту правопорушення субєкта господарювання в виді продажу пива без ліцензії на такий вид діяльності.

Враховуючи, що ОСОБА_2 фактично 07.08.2015 р. виконував функції бармена у розважального комплексі ФОП ОСОБА_1 та реалізував пляшку пива, позивач несе відповідальність за його дії, незалежно від наявності в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 КУпАП.

Згідно до ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

За таких обставин суд вважає, що відповідач правомірно застосував до позивача санкцію передбачену ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Стосовно тверджень позивача про те, що перевіряючими складено акт перевірки з порушеннями норм законодавства, суд зазначає, що в Акті перевірки від 07.08.2015р. №79/14-29-21-12/НОМЕР_1 зазначено повний обсяг інформації, необхідний для розгляду питання щодо наявності/відсутності в діях субєкта господарювання вимог законодавства, яке регламентує порядок обігу алкогольних напоїв, а саме: зазначено час, дату початку та закінчення перевірки; назву об'єкту перевірки, назву та реквізити субєкта господарювання; місце реєстрації субєкта господарювання в ОДПІ; реквізити наказу та направлень на проведення перевірки, ПІБ перевіряючих; нормативно-правові акти, на підставі яких здійснено перевірку, серед яких вказано Податковий кодекс України, Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"; підстави для здійснення перевірки; посаду та ПІБ особи, в присутності якої проводилася перевірка; описова частина, яка складається з переліку досліджених під час перевірки документів, результатів перевірки з зазначенням виявлених порушень та посиланням на порушені нормативно-правові акти; висновок перевірки, в якому зазначено порушені субєктом господарювання нормативно-правові акти. Отже, акт перевірки є належним носієм доказової інформації та доводить факт здійснення позивачем правопорушення.

Таким чином, відповідач, який є субєктом владних повноважень, в правовідносинах, що були предметом судового дослідження, діяв на підставі та в спосіб, що передбачені законами України, з дотримання принципу рівності перед законом та з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Вищенаведен в сукупності є підставою для відмови в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В. Желєзний