Рішення № 53107728, 01.11.2010, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Кузнецовський міський суд Рівненської області

м. Кузнецовськ, м-н. Будівельників, 3, 34400, (03636) 2-17-47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 листопада 2010 року м.Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням

суддіОСОБА_1при секретаріОСОБА_2з участю: представника позивачаОСОБА_3відповідачів представника відповідачів не зявились ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства „Банк ОСОБА_5 та кредит до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості солідарно, -

встановив:

В суд з позовом до ОСОБА_6 (далі- відповідач 1) та ОСОБА_7 (далі-відповідач 2) про солідарне стягнення заборгованості по кредиту відсоткам та неустойці на загальну суму 1111228 гривень 27 коп. звернулось акціонерне товариство „Банк ОСОБА_5 та кредит (далі в рішенні-банк), яке є правонаступником ВАТ „БанкОСОБА_5 та Кредит та ТОВ „ОСОБА_5 та Кредит. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач 1 несвоєчасно виконує зобовязання взяті ним за кредитними договорами: №Ф1-07/49270-145 від 10.12.2007 (далі-договір 1), № Ф1-07/49270 -50 від 15.03.2007 (далі-договір 2) та № 435/08-МК від 25.01.2008 (далі-договір 3) по поверненню кредиту, сплаті відсотків та комісійної винагороди. З метою забезпечення виконання договорів, між позивачем та відповідачами були укладені договори поруки: №Ф1-07/49270-145П від 10.12.2007 (далі-договір поруки 1) - забезпечення виконання зобовязань по договору 1, № Ф1-07/49270 -50 П від 15.03.2007 (далі-договір поруки 2) - забезпечення виконання зобовязань по договору 2, № 01/435/08-МК від 25.01.2008 (далі-договір поруки 3) - забезпечення виконання зобовязань по договору 3. Відповідно до умов договорів поруки, у разі невиконання умов договорів відповідачем 1, відповідачі несуть відповідальність за невиконані зобовязання за договорами 1, 2 та 3 як солідарні боржники.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю.

У судовому засіданні представник відповідачів визнав позов у частині розміру заборгованості по кредиту по договорам 1,2 та 3 на загальну суму 787211 гривень 71 коп.. Заборгованість по відсоткам та суму нарахованої неустойки не визнав. Також вказав, що у відповідності із ст.617 ЦК особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності, якщо це порушення сталось у результаті обставин непереборної сили. Оскільки заборгованість виникла у звязку з тим, що у 2009 році сталась фінансова криза, відповідач 1 не зміг своєчасно розрахуватись з банком за отримані кредити. Відповідач у 2009 році 1 звертався до банку з заявою, в якій просив відстрочити виплату боргу на шість місяців, проте банк цю заяву не розглянув. Крім того вказав, що солідарна відповідальність поручителя відповідача ОСОБА_7 за зобовязаннями відповідача 1 наступає у разі направлення банком повідомлення про наявність непогашеного боргу по кредитним договорам та вимогою сплати борг за відповідача 1. Оскільки банком не надано відповідних доказів, просить відмовити у задоволенні позову в частині вимог до відповідача 2.

Суд, дослідивши і оцінивши у сукупності докази по справі, керуючись законом прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

З метою забезпечення виконання відповідачем 1 договорів 1, 2 та 3, між позивачем та відповідачами були укладені договори поруки 1, 2 та 3. Відповідно до п.2.1, 2.2 яких, у разі невиконання умов договорів відповідачем 1, відповідачі несуть відповідальність за невиконані зобовязання за договорами 1, 2 та 3 як солідарні боржники.

Між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір 1, 20 серпня 2008 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору 1. Згідно з якими відповідач 1 отримав кредитні кошти в сумі 280000 гривень, зі сплатою за користування кредитними коштами по процентній ставці 21 процент річних, зі строком повернення до 09 грудня 2022 року. Згідно п.3.2 та п.4.3 договору 1 відповідач 1 зобовязаний щомісячно, в термін з 1 до 10 числа кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем видачі кредиту ресурсів, здійснювати погашення заборгованості за по кредиту та процентам за користування кредитними ресурсами відповідно до Графіку зниження розміру заборгованості.

Банк зобовязання за договором 1 та додатковою угодою №1 до договору 1 виконав повністю, надавши відповідачу 1 кредитні кошті у сумі 280000 гривень, що підтверджується копією заяви про видачу готівки від 10.12.07 №3. В свою чергу відповідач 1 в порушення умов договору 1 несвоєчасно повертає кредитні кошти.

Відповідно до п. 3.4, 6.1 договору 1, банк має право вимагати дострокового повернення отриманих кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них та нараховувати пеню у розмірі 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення.

Згідно з розрахунком банку заборгованість відповідача 1 по договору 1 станом на 05.02.2010 року становить: по кредиту - 256 664,48 грн., по відсоткам за користування кредитом 40 004,70 грн. На суму основного боргу була нарахована пеня у розмірі 1% від простроченої суми за період з 05.02.09 по 04.02.10.: пеня за прострочення повернення кредиту у розмірі 27408,97 грн.; пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом 64441,33 грн.. Всього сума збитків та пені по договору 1 станом на 05.02.2010 року складає 388 519,47 грн.

Між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір 2 та додаткова угода №1 від 20.08.08 до цього договору. Згідно з умовами яких відповідач отримав кредитні кошти в сумі 328 650 грн., зі сплатою за користування кредитними коштами по процентній ставці 21 процент річних, зі строком повернення до 14 березня 2022 р. Згідно п.3.2 та п.4.3 договору 2 відповідач 1 зобовязаний щомісячно, в термін з 1 до 10 числа кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем видачі кредиту ресурсів, здійснювати погашення заборгованості за по кредиту та процентам за користування кредитними ресурсами відповідно до Графіку зниження розміру заборгованості.

Банк зобовязання за договором 2 та додатковою угодою №1 до цього договору виконав повністю, надавши відповідачу 1 кредитні кошті у сумі 328650 гривень, що підтверджується копією заяви про видачу готівки від 15.03.07 №3. В свою чергу відповідач 1 в порушення умов договору 2 несвоєчасно повертає кредитні кошти.

Відповідно до п. 3.4, 6.1 договору 2, банк має право вимагати дострокового повернення отриманих кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них та неустойки ( пені) у розмірі 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення.

Згідно з розрахунком банку заборгованість відповідача 1 по кредиту становить 282 307,30 грн., по відсоткам 37 670,66 грн. На суму основного боргу була нарахована пеня у розмірі 1% від простроченої суми за період з 05.02.09 по 04.02.10: пеня за прострочення повернення кредиту у розмірі 31532,08 грн.; пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом 53099,27 грн.. Всього сума заборгованості відповідачів перед позивачем по договору 2 станом на 05.02.2010 року - 404 609,31 грн.

25 січня 2008 року між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір 3, додаткова угода від 25.01.08 та додаткова угода № 2 від 08.09.08 до цього договору. За умовами яких відповідач 1 отримав кредитні кошти окремими частинами - траншами у межах непоновлюваної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості 300 000 грн., зі сплатою за користування кредитними коштами по процентній ставці 21 процент річних та кінцевим строком повернення до 24 січня 2023 р. Згідно п.2.5, п.3.4 договору 3 та додаткової угоди №2 до цього договору відповідач 1 зобовязаний щомісячно, в термін з 1 до 10 числа кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем видачі кредитних ресурсів, здійснювати погашення заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитними ресурсами відповідно до Графіку погашення кредиту.

Банк зобовязання за договором 3 та додатковими угодами до цього договору виконав повністю, надавши відповідачу 1 кредитні кошті у сумі 300000 гривень, що підтверджується копією заяви про видачу готівки від 25.01.08 №3. В свою чергу відповідач 1 в порушення умов договору 3 та додаткової угоди №2 до цього договору несвоєчасно повертає кредитні кошти.

Відповідно до п. 6.1 та п.7.1 договору 3, банк має право вимагати дострокового повернення отриманих відповідачем 1 коштів у рамках кредитної лінії, сплати нарахованих процентів по них та неустойки ( пені) у розмірі 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення.

Згідно з розрахунком банку заборгованість відповідача 1 станом на 05.02.2010 року по кредиту становить 248 239,93 грн., по відсоткам 31 015,37 грн. На суму основного боргу була нарахована пеня у розмірі 1% від простроченої суми за період з 05.02.09 по 04.02.10: пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом 38844,18 грн. Загальна сума збитків та пені станом на 05.02.2010 року по договору 3 становить 318 099,48 грн.

Всього, згідно зведеної відомості заборгованості по кредитам загальна заборгованість відповідачів перед позивачем станом на 05.02.2010 року складає 1 111 228,27 грн., з них: по кредиту 787 211,71 грн., по відсоткам 108 690,73 грн., нарахованої пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 58941,05 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 156384,78 грн.

Відповідачі не надали суду доказів своєчасного погашення заборгованості по кредитам за договорами 1, 2 та 3. Посилання представника відповідачів на ст.617 ЦК, як на підставу звільнити відповідачів від виконання зобовязань за договорами та договорами поруки, суд вважає необґрунтованим. Оскільки у договорах та договорах поруки сторонами не визначені обставини непереборної сили, внаслідок яких, сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобовязань по договорам та договорам поруки. Заява відповідача 1 до установи банку від 15.12.09 про відстрочку виплати кредитних коштів не є підставою для відмови у позові, оскільки вказана заява банком не розглянута і відповідні зміни в договори внесені не були.

У відповідності із п.2.1, 2.2 договорів поруки 1, 2 та 3, у разі несвоєчасного повернення відповідачем 1 кредитних коштів та сплати процентів, відповідачі несуть відповідальність за невиконані зобовязання за договорами 1, 2 та 3 як солідарні боржники. Умови договорів поруки відповідають положенням ст. ст. 553, 554 ЦК. Згідно із ст.554 ЦК у разі порушення боржником зобовязання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено іншого виду відповідальності поручителя. Разом з тим, розділом 3 договорів поруки 1, 2 та 3 визначено порядок виконання зобовязань поручителем. А саме, поручитель не пізніше двох банківських днів з моменту повідомлення його кредитором (письмового або телетрансмісійного) про невиконання боржником прийнятих на себе зобовязань, зобовязаний сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор. В свою чергу позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що відповідач 2, у встановлений договорами поруки спосіб, був повідомлений про наявність у відповідача 1 заборгованості перед банком. За таких обставин суд вважає, що у задоволені позову в частині вимог про солідарне стягнення заборгованості по кредиту, відсоткам та пені з відповідача 2 слід відмовити, через необґрунтованість вказаної вимоги.

Частиною 1 ст.1054 ЦК встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статей 526, 599, 611, 623 ч.1 ст.624 ЦК, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК. У разі порушення зобовязання боржник має відшкодувати кредиторові завдані невиконанням збитки та сплатити неустойку. Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином та у відповідності із частинами 1-3 ст.623, ч.1 ст.624 ЦК, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 збитків, завданих позивачу несвоєчасною сплатою кредиту у розмірі 787211 гривень 71 коп., підлягають задоволенню повністю. Також підлягає стягненню з відповідача 1 пеня у розмірі 1% від суми простроченої заборгованості по кредиту за договорами 1,2 та 3 на суму 58941 гривня 5 коп., що нарахована за період з 05.02.09 по 04.02.10.

Разом з тим, згідно пунктів 3.2-3.4, 4.1-4.4 договорів 1, 2 та пунктів 2.4, 6.1 договору 3 банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами у випадку порушення відповідачем 1 умов та строків повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом. Проте у позові та розрахунку суми боргу вказано, що позивач крім заборгованості по кредиту просить стягнути з відповідачів відсотки та пеню за несвоєчасно сплачені відсотки по кредиту. Чинним законодавством, зокрема ст.ст.1048, 1054 ЦК, договорами 1, 2, 3 та додатковими угодами до цих договорів не передбачено стягнення з відповідачів відсотків за користування кредитом та стягнення пені, нарахованої за несвоєчасно сплачені відсотки. Таким чином у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог до відповідача 1 в частині стягнення з нього заборгованості по відсоткам на загальну суму 108690 грн. 73 коп. та пені, нарахованої за несвоєчасно сплачені відсотки по договорам 1,2 та 3 за період з 05.02.09 по 04.02.10 на загальну суму 156384 грн. 78 коп..

У відповідності із ч.6 ст.154 ЦПК, заходи забезпечення позову у разі відмови у позові або залишенні позову без розгляду застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Оскільки у задоволенні позову в частині вимог до відповідача 2 відмовлено повністю, а вимоги позову про стягнення боргу з відповідача 1 задоволено частково, суд вважає, що заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою суду від 16.04.10 по даній справі, підлягають застосуванню до набрання рішенням законної сили.

Вирішуючи питання про судові витрати, у відповідності із ч.1 ст.88 ЦПК, суд вважає, що витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526,549-554,623,624,1048,1054 ЦК України, ст.ст. 60, 81, 88, 154, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 (ідент.№ НОМЕР_1, Рівненська область, м.Кузнецовськ, вулиця Нова,16) 846152 (вісімсот сорок шість тисяч сто пятдесят дві) гривні 76 копійок на користь Акціонерного товариства „Банк ОСОБА_5 та кредит (м.Київ, вулиця Артема,60, код ЄДРПОУ 09807856).

Стягнути з ОСОБА_6 (ідент.№ НОМЕР_1, Рівненська область, м.Кузнецовськ, вулиця Нова,16) на користь Акціонерного товариства „Банк ОСОБА_5 та кредит (м.Київ, вулиця Артема,60, код ЄДРПОУ 09807856) витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору у розмірі 846 гривень 15 копійок та на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду у розмірі 120 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог до ОСОБА_6 відмовити.

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_7 (ідент.№ НОМЕР_2, Рівненська область, м.Кузнецовськ, вулиця Нова,16).

Заходи забезпечення позову у даній справі, встановлені ухвалою Кузнецовського міського суду від 16 квітня 2010 року, застосовуються до набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається сторонами протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.

Головуючий

Повний текст рішення підписано суддею 05 листопада 2010 року