Постанова № 53106738, 07.10.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року (17 год. 10 хв.)Справа № 808/5155/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Р.В. Сацького,

при секретарі судового засідання Є.О. Приймака,

за участі представників сторін

від позивача ОСОБА_1

від відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до: Запорізької митниці Державної фіскальної служби

про: визнання протиправним та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - Позивач) звернувся із адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - Відповідач ), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00288 та Рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000136/2 від 07.07.2015; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00290 та Рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000137/2 від 07.07.2015; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00345 та Рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000166/2 від 24.07.2015.

В обґрунтування позову посилається на те, що відмова у прийнятті заявленої митної вартості не була обґрунтована у відповідності до вимог ч. 6 ст. 54 МК України. Вказує, що до митного посту «Запоріжжя-Центральний» позивачем були подані для митного оформлення митні декларації на товар - арахіс сирий у ядрах. Митна вартість вказаного товару була визначена підприємцем за ціною господарської операції. Проте, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності, які, як вважає підприємець, були відсутні. Вказує, що підставою для виникнення сумнівів у правильності заявленої декларантом митної вартості в рішеннях зазначена наявна у митного органу інформації щодо митної вартості подібних товарів, разом з тим, така підстава для відмови в митному оформлені відсутня серед переліку виключних підстав, передбачених ч. 6 ст. 54 МК України. Стверджує, що відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України підприємцем були надані всі додаткові документи та відомості, які підтверджують правильність числового визначення митної вартості декларантом за першим методом (за ціною угоди). Тому, позивач вважає, що відмовляючи у застосуванні митної вартості, заявленої декларантом, відповідач діяв всупереч законодавству України з питань митної справи, застосовуючи формальний підхід, без аналізу поданих документів.

Представник позивача просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від 07.10.2015 вих. №996/92/08-70-10 посилається на те, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог ст. 53 МК України, митниця дійшла висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. З огляду на це, декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Вказує, що оскільки документи не були подані в повному обсязі, митну вартість товару, що імпортуються, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Так, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 59 МК України, митницею використана наявна в органу Міндоходів і зборів інформація щодо раніше визнаних органами митниці митних вартостей.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 07.10.2015 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

1) 20.05.2015 між Позивачем та компанією SHRI SHRINWAS TRADERS Індія (продавець) укладено контракт № 37 відповідно до якого продавець зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар: виноград сушений без кісточок не калібрований, без додання цукру, інших підсолоджуючи речовин та консервуючи домішок. Врожай 2014 р. Умова поставки товару - CIF, ОСОБА_1 (Інкотермс 2010).

На виконання зазначеного контракту сторони уклали специфікацію №2 від 16.04.2015 якою визначили поставку виноград сушений без кісточок не калібрований, без додання цукру, інших підсолоджуючи речовин та консервуючи домішок. Врожай 2014 р. в кількості 19500 кг за ціною 1150,00 дол.США/мт.

06.07.2015 до митного посту «Запоріжжя-Центральний» Позивачем була подана митна декларація № 112050000/2015/010738 на товар виноград сушений без кісточок не калібрований, без додання цукру, інших підсолоджуючи речовин та консервуючи домішок, врожай 2014 митну вартість якого позивач визначив за ціною контракту.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем подано митному органу: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.2012 № 112/2012/0000126; СMR318355 від 03.07.2015; коносамент ZIMUBOM6090606 від 27.05.2015; платіжне доручення № 022 від 30.06.2015; платіжне доручення 023 від 03.07.2015; бухгалтерська виписка 100 від 03.07.2015; інвойс 110 від 15.05.2015; пакувальний лист б/н від 15.05.2015; страховий поліс №162600/21/2016/2/0007 від 04.06.2015 зовнішньоекономічний контракт № 37 від 20.05.2015; специфікація 2 від 16.04.2015; угода №1 від 06.04.2015; фітосанітарний сертифікат № 52РС650806 від 18.05.2015; сертифікат про походження товару загальної форми № 08587 від 23.05.2015; лист ПАТ «КБ «Хрещатик» № 81/07 від 03.07.2015; сертифікат якості NBC/JB/15-16/00662 від 29/05/2015; фумігаційний сертифікат IN/VIK/AGR від 20/05/2015; платіжне доручення № 114 від 01.07.2015 що підтверджує сплату митних платежів та дозволи різних видів супутнього контролю.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та містять розбіжності: 1) відповідно до умов специфікації від 16.04.15 №2 строк відвантаження товару - протягом 20 днів з дати підписання специфікації. Проте, в коносаменті зазначено, що товар завантажено на борт судна 26.05.15; 2) відповідно до інформації, зазначеній в платіжних дорученнях від 30.06.15 №022 та від 03.07.15 №023 платіжні кошти перераховані через банк-посередник JP Morgan Chase Bank New York, USA. Проте в специфікації від 16.04.15 №2 вказаний банк-посередник STANDARD CHARTERED BANK New York USA.; 3) наявні розбіжності в адресі продавця в інвойсі від 15.05.15 №110 (SHRI SHRINIWAS TRADERS Plot No.27, Pushpak Bunglow, Sarswati Nagar, Near Guest House, Vishram bag, Sangli, 416416, Maharashtra, Індія) та в платіжних дорученнях від 30.06.15 №022 та від 03.07.15 №023 (SHRI SHRINIWAS TRADERS Plot No.27, Pushpak Bunglow, Saraswati Nagar, Vishrambhag, Sangli, 416416, Maharashtra, Індія); 4) бухгалтерська виписка по взаєморозрахункам з нерезидентом являє собою лист підприємства інформативного характеру. Даний документ не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації. За змістом даний документ не є витягом з первинного документу.

У відповідності до ст. 53 МК України, 06.07.2015 декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

07.07.2015 декларантом додатково надано: лист від ПАТ КБ Хрещатик від 03.07.15 №81/07-397; лист з поясненнями від постачальника від 07.07.15; прайс-лист виробника товару за квітень 2015 року; копія декларації країни відправлення від 15.05.15; висновок ЗТПП від 25.06.15 №ОИ-331/1; комерційні пропозиції від інших виробників від 14.04.15, 16.04.15, 20.04.15; цінова інформація на даний товар з інтернет-ресурсів (www.agmarkweb.nic.in), (www.zauba.com); інформація про стан обмінного курсу - лист про цінову інформацію на даний товар від 07.07.15 №101.

07.07.2015 в оформлені МД № 112050000/2015/010738 було відмовлено за карткою відмови № 112050000/2015/00288 та 07.07.2015 прийнято рішення про визначення митної вартості за резервним методом згідно вимог ст. 59 МК України №112050000/2015/000136/2.

Товар випущено у вільний обіг за МД № 112050000/2015/010827 від 07.07.2015.

2) 20.04.2014 між Позивачем та компанією SUR BASANT OVERSEAS Індія (продавець) укладено контракт № 81 відповідно до якого продавець зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар: виноград сушений без кісточок без сортовий не калібрований, без додання цукру, інших підсолоджуючи речовин та консервуючих домішок. Врожай 2014р.. Умова поставки товару - CIF, ОСОБА_1 (Інкотермс 2010).

На виконання зазначеного контракту сторони уклали специфікацію №1 від 20.04.2015 якою визначили поставку виноград сушений без кісточок без сортовий не калібрований, без додання цукру, інших підсолоджуючи речовин та консервуючих домішок. Врожай 2014р. в кількості 19,5мт за ціною 1160,00 дол. США/мт.

06.07.2015 до митного посту «Запоріжжя-Центральний» Позивачем була подана митна декларація № 112050000/2015/010715 на товар виноград сушений без кісточок безсортовий не калібрований, без додання цукру, інших підсолоджуючих речовин та консервуючих домішок. Врожай 2014р. митну вартість якого позивач визначив за ціною контракту.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем подано митному органу: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.2012 № 112/2012/0000126; СMR 318356 від 03.07.2015; коносамент ZIMUBOM6090700 від 25/05/2015; платіжне доручення № 021 від 23.06.2015; бухгалтерська виписка 99 від 01.07.2015; інвойс RAISIN-1516121 від 28/04/2015; пакувальний лист б/н від 28.04.2015; страховий поліс № CERT/2002/E/102051599/00/000/4 від 19/05/2015; зовнішньоекономічний контракт № 81 від 20/04/2015; специфікація 1 від 20/04/2015; угода №1 від 22/06/2015; фітосанітарний сертифікат № 52РС650808 від 18/05/2015; сертифікат про походження товару загальної форми № 09457 від 28.05/2015; лист від постачальника від 04.06.2015; сертифікат якості NBC/JB/15-16/00619 від 26/05/2015; фумігаційний сертифікат IN/VIK/AGR/A від 21/05/2015; платіжне доручення № 114 від 01/07/2015 що підтверджує сплату митних платежів та дозволи різних видів супутнього контролю.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та містять розбіжності: 1) п.4 специфікації від 20.04.2015 до контракту від № 81 передбачено - срок відвантаження товару на борт судна: на протязі 15 днів від дати підписання специфікації, тоді як в коносаменті від 25.05.2015 № ZIMUBOM6090700 зазначена дата завантаження на судно 20.05.2015; 2) бухгалтерська виписка від 01.07.2015 № 99 по взаєморозрахункам з нерезидентом являє собою лист підприємства інформативного характеру. Даний документ не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації. За змістом даний документ не є витягом з первинного документу, а лише дублює інформацію з платіжного доручення в іноземній валюті, поданого до митного оформлення.

У відповідності до ст. 53 МК України, 06.07.2015 декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

06.07.2015 Декларантом додатково надано письмові пояснення та додаткові документи: прайс-лист виробника товару за квітень 2015 року; копія декларації країни відправлення від 16.05.2015 №9617154; висновок Запорізької ТПП від 25.06.2015 № ОИ-331; комерційна пропозиція від іншого виробника (Crm Aditya Corporation) від 14.04.2015; комерційна пропозиція від іншого виробника (Vibgyor Agro Commodities PVT.LTD) від 16.04.2015; комерційна пропозиція від іншого виробника (Speedwell Exim PVT.LTD) від 20.04.2015; цінова інформація з інтернет-ресурсу www.agmarkweb.dacnet.nic.in; цінова інформація з інтернет-ресурсу www.zauba.com; інформація про стан обмінного курсу валют; лист Ф.О.П. ОСОБА_4 від 07.07.2015 №102 щодо цінової інформації.

07.07.2015 в оформлені МД № 112050000/2015/010715 було відмовлено за карткою відмови № 112050000/2015/00290 та 07.07.2015 прийнято рішення про визначення митної вартості за резервним методом згідно вимог ст. 59 МК України №112050000/2015/000137/2.

Товар випущено у вільний обіг за МД № 112050000/2015/010828 від 07.07.2015 під гарантію відповідно до розділу Х МК України. З ціню коригування долара США за 1,34 долара США за 1 кг..

3) 20.05.2015 між Позивачем та компанією TAM HIEP VEGETABLE AND FRUIT EXPORT IMPORT JOINT STOCK COMPANY Вєтнам (продавець) укладено контракт № 22 відповідно до якого продавець зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар: Кориця мелена проста (кассія) вміст ефірних масел не менш ніж 2%. Врожай 2014 р. Умова поставки товару - CIF, ОСОБА_1 (Інкотермс 2010).

На виконання зазначеного контракту сторони уклали специфікацію №3 від 07.04.2015 якою визначили поставку Кориця мелена проста (кассія) вміст ефірних масел не менш ніж 2%. Врожай 2014р. в кількості 14500 кг за ціною 1000,00дол. США/мт.

23.07.2015 до митного посту «Запоріжжя-Центральний» Позивачем була подана митна декларація № 112050000/2015/011900 на товар Кориця мелена проста (кассія) вміст ефірних масел не менш ніж 2%. Врожай 2014р. митну вартість якого позивач визначив за ціною контракту.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем подано митному органу товаросупровідні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.2012 № 112/2012/0000126; СMR 318357 від 21.07.2015; коносамент MSCUV9894477 від 07/06/2015; платіжне доручення № 15 від 07/05/2015; платіжне доручення № 20 від 23/06/2015; бухгалтерська виписка 108 від 21.07.2015; інвойс 06/VEG/15 від 03.06.2015; пакувальний лист 06/VEG/15 від 03.06.2015; страховий поліс № 50004652 від 08/06/2015; зовнішньоекономічний контракт № 22 від 29/11/2012; специфікація 3 від 07/04/2015; фітосанітарний сертифікат № 006704/15/0501 від 07.06.2015; сертифікат про походження товару загальної форми № 51138824 від 08.06.2015; сертифікат якості 055/X-GM/2015 від 07/06/2015; фумігаційний сертифікат HN-1297/VFC від 07/06/2015; платіжне доручення № 270 від 17/07/2015 що підтверджує сплату митних платежів та дозволи різних видів супутнього контролю.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та містять розбіжності: 1) до митного оформлення не надано документи, які містять відомості про вартість страхування оцінюваного товару, що суперечить вимогам п. 8. ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України; 2) інвойс від 03.06.2015 № 06/VEG/15 містить посилання на коносамент № MSCUV9894477, який датовано 07.06.2015 (чотири дні від дати інвойсу). Тобто на момент складання інвойсу вищезазначеного коносаменту не існувало; 3) до митного оформлення під виглядом бухгалтерської виписки надано лист ФОП ОСОБА_4 від 21.07.2015 вих. №108 який являє собою лист підприємства інформативного характеру, що не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації.

У відповідності до ст. 53 МК України, 24.07.2015 декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

24.07.2015 Декларантом додатково надано письмові пояснення та додаткові документи: лист від постачальника стосовно вартості страхування від 21.07.2015; лист с поясненням від постачальника від 24.07.2015; прайс-лист виробника товару за квітень 2015 року; копію митної декларації країни відправлення від 03.06.2015 №300414337550; висновок Запорізької ТПП №СИ-374 від 24.07.2015; комерційна пропозиція від іншого виробника від 01.04.2015; комерційна пропозиція від виробника від 02.04.2015; цінова інформація на даний товар з інтернет ресурсу; інформація про даний товар з інтернет ресурсу.

07.07.2015 в оформлені МД № 112050000/2015/011900 було відмовлено за карткою відмови № 112050000/2015/00345 та 24.07.2015 прийнято рішення про визначення митної вартості за резервним методом згідно вимог ст. 59 МК України № 112050000/2015/000166/2.

Товар випущено у вільний обіг за МД № 112050000/2015/012195 від 28.07.2015 під гарантію відповідно до розділу Х МК України. З ціню коригування за 2,17 долара США за 1 кг.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (стаття 257 МК України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з ч.2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Судом встановлено та не заперечується представником Запорізької митниці, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару № 112050000/2015/010738 від 06.07.2015, № 112050000/2015/010715 від 06.07.2015, №1120500000/2015/0119000 від 23.07.2015 були подані всі документи, передбачені ч 2 ст. 53 МК України.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару за митною декларацією № 112050000/2015/010738 від 06.07.2015, Запорізькою митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Щодо твердження Запорізької митниці про те, що відповідно до умов специфікації від 16.04.15 №2 строк відвантаження товару - протягом 20 днів з дати підписання специфікації. Проте, в коносаменті зазначено, що товар завантажено на борт судна 26.05.15 судом з'ясовано що порушення строків відвантаження товару не змінила числового значення ціни товару, тобто впливу на числове значення митної вартості не мала.

Щодо розбіжності стосовно того, що відповідно до інформації, зазначеній в платіжних дорученнях від 30.06.15 №022 та від 03.07.15 №023 платіжні кошти перераховані через банк-посередник JP Morgan Chase Bank New York, USA. Проте в специфікації від 16.04.15 №2 вказаний банк-посередник STANDARD CHARTERED BANK New York USA судом встановлено, що позивачем було надано додатково лист ПАТ «КБ «Хрещатик « № 81/07-397 від 03.07.2015 та було роз'яснено відсутність впливу оформлення платіжного доручення на числове значення митної вартості товару.

Щодо зазначення в якості розбіжності відмінностей в адресі продавця в інвойсі від 15.05.15 №110 (SHRI SHRINIWAS TRADERS Plot No.27, Pushpak Bunglow, Sarswati Nagar, Near Guest House, Vishram bag, Sangli, 416416, Maharashtra, Індія.) та в платіжних дорученнях від 30.06.15 №022 та від 03.07.15 №023 (SHRI SHRINIWAS TRADERS Plot No.27, Pushpak Bunglow, Saraswati Nagar, Vishrambhag, Sangli, 416416, Maharashtra, Індія) судом встановлено, що декларантом додатково було надано лист постачальника від 07.07.2015 року із поясненнями щодо орієнтиру в адресі Постачальника. Судом також встановлено що вказана розбіжність не вплинула на числове значення митної вартості.

Щодо зазначення Запорізької митниці про те, що бухгалтерська виписка по взаєморозрахункам з нерезидентом являє собою лист підприємства інформативного характеру. Даний документ не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації. За змістом даний документ не є витягом з первинного документу судом встановлено відсутність в оскаржуваному рішенні посилань на порушення конкретної норми щодо оформлення вищезазначеного документу.

Судом встановлено та не заперечується представником Запорізької митниці, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару № 112050000/2015/010715 від 06.07.2015 були подані всі документи, передбачені ч 2 ст. 53 МК України.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізькою митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Щодо виявлених митним органом розбіжностей судом встановлено наступне:

Щодо розбіжності в п.4 специфікації від 20.04.2015 до контракту від № 81 передбачено - строк відвантаження товару на борт судна: на протязі 15 днів від дати підписання специфікації, тоді як в коносаменті від 25.05.2015 № ZIMUBOM6090700 зазначена дата завантаження на судно 20.05.2015 - порушення строків відвантаження товару не призвело до зміни його ціни отже не впливало на числове значення митної вартості.

Щодо розбіжності бухгалтерська виписка від 01.07.2015 № 99 по взаєморозрахункам з нерезидентом являє собою лист підприємства інформативного характеру. Даний документ не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації. За змістом даний документ не є витягом з первинного документу, а лише дублює інформацію з платіжного доручення в іноземній валюті, поданого до митного оформлення - в оскаржуваному рішенні не зазначено жодних нормативних вимог до оформлення такого документу які були порушені а також не визначено яким чином така розбіжність змінює числове значення митної вартості.

Судом встановлено та не заперечується представником Запорізької митниці, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару № 112050000/2015/011900 від 23.07.2015 № були подані всі документи, передбачені ч 2 ст. 53 МК України.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізькою митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Щодо розбіжності про те, що до митного оформлення не надано документи, які містять відомості про вартість страхування оцінюваного товару, що суперечить вимогам п. 8. ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України судом встановлено, що до митного оформлення декларантом було надано лист постачальника щодо вартості страхування. Окрім того суд зазначає, що постачання товару відбувалося за умовами CIF ОСОБА_1 (Інкотермс 2010), що за умовами Міжнародних правил торгівлі передбачає включення вартості страхування до ціни товару, а отже вимоги щодо окремого підтвердження або сплати постачальником вартості такого страхування є безпідставними.

Щодо розбіжності про те, що інвойс від 03.06.2015 № 06/VEG/15 містить посилання на коносамент № MSCUV9894477, який датовано 07.06.2015 (чотири дні від дати інвойсу). Тобто на момент складання інвойсу вищезазначеного коносаменту не існувало судом встановлено що відповідно наданих митному органу декларантом пояснень та додатково наданого листа пояснення від постачальник, останній мав інформацію щодо даних документів на відвантаження товарів а тому міг їх оформити належним чином. Вплив даної розбіжності на числове значення митної вартості в оспорюваному рішенні не зазначено.

Щодо розбіжності про надання до митного оформлення під виглядом бухгалтерської виписки листа ФОП ОСОБА_4 від 21.07.2015 вих. №108 який являє собою лист підприємства інформативного характеру, що не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації судом встановлено, що конкретного вказання порушень декларантом норм закону при оформленні вказаного документу, або інформації щодо впливу вказаної розбіжності на числове значення митної вартості не виявлено.

З цього приводу суд зазначає, що частина 2 ст. 53 Митного Кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.

До того ж, вказаний документ не впливає на числові значення складових митної вартості товарів та не підтверджує обраний метод її визначення у розумінні статті 53 Митного кодексу України.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2ст. 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

У судовому засіданні представником відповідача відповідно до ст.71 КАС України не доведено наявність обставин, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, для витребування додаткових документів.

Отже, витребування Запорізькою митницею додаткових документів здійснено за відсутності визначених законом правових підстав.

Тому, не подання, або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі, не створює наразі для позивача негативних наслідків, оскільки разом із деклараціями митної вартості були подані всі передбачені ч. 2 ст. 53 МК України документи, які давали змогу Запорізької митниці достовірного та обґрунтовано визначити митну вартість товарів.

Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012 (реєстраційний №26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Проте, суд звертає увагу на те, що не зважаючи на відсутність у митниці правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів, позивачем все ж таки подавались додаткові документи та письмові пояснення.

Позивачем під час митного оформлення надані до Запорізької митниці документи в повному обсязі, які виконують вимоги митниці щодо подання додаткових документів та висновків щодо ціни товару, проте вони не були прийняті до уваги. При цьому, в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтування стосовно причин неприйняття митницею додаткових документів.

Згідно частини 6 статті 54 Митного кодексу України - митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, що встановлено частинами першою, другою статті 55 МК України.

В оскаржуваних рішеннях зазначено, що митну вартість визначено за резервним методом на підставі наявної у митного органу інформації, згідно МД 807110001/2015/003983 від 13.05.2015 №807100001/2015/002126 від 17.06.2015.

Частина друга статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Відповідно до частини першої статті 33 МК України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене МК України.

Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості Запорізькою митницею у графі 33 спірних рішень, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що під час розгляду справи по суті було встановлено судом відсутність у митниці правових підстав для надсилання декларанту письмових вимог щодо подання додаткових документів, та достатність поданих позивачем документів для митного оформлення товару, а відповідач всупереч встановленому частиною другою статті 71 КАС України обов'язку не надав суду достатніх і беззаперечних доказів правомірності прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00288 та Рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000136/2 від 07.07.2015, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00290 та Рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000137/2 від 07.07.2015, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00345 та Рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000166/2 від 24.07.2015 їх необхідно визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачем при зверненні до суду із адміністративним позовом було сплачено судовий збір в сумі 146 (сто сорок шість) грн. 10 коп., про що було надано відповідне платіжне доручення, на користь позивача підлягає стягненню з бюджетних асигнувань Запорізької митниці Державної фіскальної служби сума сплаченого ним судового збору.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 158, 160 164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00288 та Рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000136/2 від 07.07.2015.

3. Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00290 та Рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000137/2від 07.07.2015.

4. Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00345 та Рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000166/2 від 24.07.2015.

5. Стягнути з Запорізької митниці Державної фіскальної служби на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 витрати на сплату судового збору у сумі 146 (сто сорок шість) грн. 10 коп..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький