Постанова № 53106576, 28.10.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2015 року м. Житомир справа № 806/3011/15

категорія 8.3

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Коваль О.В.,

за участю: представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представник відповідача у судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонтехсервіс" до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень

встановив:

5 серпня 2015 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонтехсервіс" (далі - ТОВ "Регіонтехсервіс") із позовом до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - ОСОБА_1 ОДПІ) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 липня 2015 року №0000712201, №0000722201.

У позовній заяві ТОВ "Регіонтехсервіс" вказало, що ОСОБА_1 ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Регіонтехсервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 28 липня 2014 року до 1 липня 2015 року та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску за період з 28 липня 2014 року до 1 липня 2015 року. За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки №4044/06-25-22-01/39320229 від 17 липня 2015 року. На підставі вказаного акту перевірки ОСОБА_1 ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 30 липня 2015 року №0000712201, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 333985 грн 00 коп., з яких 267188 грн 00 коп. основний платіж та 66797 грн 00 коп. штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення форми Р від 30 липня 2015 року №0000722201, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 300588 грн 00 коп., з яких 240470 грн 00 коп. основний платіж та 60118 грн 00 коп. штрафні (фінансові) санкції. Просить визнати незаконними (недійсними) та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000712201 від 30 липня 2015 року та податкове повідомлення-рішення №0000722201 від 30 липня 2015 року.

Ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Під час судового розгляду даної справи було замінено відповідача ОСОБА_1 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області на її правонаступника - ОСОБА_1 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - ОСОБА_1 ОДПІ) (Том №1 а.с.170).

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився. 28 жовтня 2015 року відповідачем надіслано на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із перебуванням уповноваженого представника на лікарняному (Том №2 а.с.217). У попередніх судових засіданнях представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні з підстав, що викладені у письмових запереченнях на адміністративний позов (Том №1 а.с.160-162).

У письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТОВ Регіонекосервіс, ПП Пром-Тех-Снаб, ТОВ Рона-СВ та ДП ОСОБА_1 механізована колона ПАТ Київсільелектро мали місце порушення податкового законодавства України. А саме стосовно господарських відносин позивача з ТОВ Регіонекосервіс ОСОБА_1 ОДПІ під час перевірки встановлено, що надані до перевірки договори по вказаному контрагенту усі однотипні та у жодному з договорів не конкретизовано, які роботи будуть виконуватись та місце їх проведення. Згідно наявної податкової інформації у ОСОБА_1 ОДПІ у ТОВ Регіонекосервіс, ПП Пром-Тех-Снаб та ТОВ Рона-СВ відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Таким чином перевіркою встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з придбання ТОВ Регіонтехсервіс робіт/послуг у даних субєктів господарювання. Крім того у запереченнях вказано, що при аналізі відпрацьованих людино-годин ТОВ Регіонтехсервіс встановлено, що працювала велика кількість людей, які надавали послуги, проте, відповідно до наявної інформації згідно інформаційних баз ДФС та податкової звітності позивача за перевіряємий період контролюючим органом встановлено, що ТОВ Регіонтехсервіс згідно звіту 1-ДФ не мало найманих працівників у такій кількості, що необхідна для виконання зазначеного обсягу робіт, що вказані в актах виконаних робіт. Таким чином на думку контролюючого органу ТОВ Регіонтехсервіс не могло виконувати загально-будівельні роботи для замовника ДП ОСОБА_1 механізована колона ПАТ Київсільелектро. Стосовно декларування позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість представник відповідача у письмових запереченнях вказала, що завищення показників за вказаним платежем відбулось у звязку із тим, що дані, які наведені у деклараціях про податок на додану вартість про обсяги поставок, податкове зобовязання не є дійсними та підлягають коригуванню. Таким чином позивачем безпідставно віднесено до сум податкового кредиту вартість придбаних загальнобудівельних послуг, що призвело до завищення розміру податкового кредиту з податку на додану вартість підприємства, що отримані від постачальників. Окрім того, згідно результатів автоматичного співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України додатку №5 Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено, що ТОВ Регіонекосервіс жодного разу не задекларувало податкового зобовязання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Регіонтехсервіс (Том №1 а.с.160-162).

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, зясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

З 2 липня 2015 року до 10 липня 2015 року посадовими особами ОСОБА_1 ОДПІ на підставі наказів від 2 липня 2015 року №1473 і від 8 липня 2015 року №1519 та направлень від 2 липня 2015 року №932-934 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Регіонтехсервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 28 липня 2014 року до 1 липня 2015 року та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску за період з 28 липня 2014 року до 1 липня 2015 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки №4044/06-25-22-01/39320229 від 17 липня 2015 року, у якому зроблено висновок про порушення товариством вимог податкового законодавства, а саме:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 240470 грн 00 коп. за 2014 рік.;

- пункту 198.1 пункту 198.3 пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 267188 грн 00 коп., у тому числі: грудень 2014 року - 267188 грн 00 коп. та занижено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за травень 2015 року у сумі 53025 грн 00 коп.;

- статті 135, статті 137 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством завищено суму доходів, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування на завальну суму 2008416 грн 00 коп. за 2014 рік;

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством завищено суму витрат, що враховуються при визначенні обєктом оподаткування на загальну суму 2008416 грн 00 коп. за 2014 рік.;

- статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено суму податкових зобовязань на загальну суму 545082 грн 00 коп., у тому числі: за вересень 2014 року 221938 грн 00 коп.; за жовтень 2014 року 159795 грн 00 коп.; за листопад 2014 року 19950 грн 00 коп.; за лютий 2014 року 143399 грн 00 коп.;

- пункту 198.1 пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 473158 грн 00 коп., у тому числі: за вересень 2014 року - 221938 грн 00 коп., за жовтень 2014 року - 159795 грн 00 коп., за листопад 2014 року - 19950 грн 00 коп., за лютий 2015 року - 71475 грн 00 коп.;

- підпункту 1.2, підпункту 1.3, підпункту 1.4, підпункту 1.6 пункту 16-1 Закону України №1621-VІІ від 31 липня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів», підпункту 168.1.1 підпункту 168.1.2 пункту 168.1, підпункту 168.4.7 пункту 168.4, пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171 Податковою кодексу України. За несвоєчасну сплату до бюджету військового збору відповідно до статті 127 Податкового кодексу України підприємству будуть нараховані штрафні санкції;

- пункту 51.1 статті 51, пункту 119.2 статті 119, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податковою кодексу України, «Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року №1020, Порядку заповнення та подання податковими агентами податковою розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" від 21 січня 2014 року №49, тому підприємству необхідно подати уточнюючі розрахунки форми 1-ДФ за відповідні періоди;

- підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України за результатами перевірки за порушення термінів сплати військового збору до бюджету нараховано пеню у сумі 29 грн 59 коп. (Том №1 а.с.10-25).

На підставі акта позапланової виїзної перевірки від 17 липня 2015 року №4044/06-25-22-01/39320229, за порушення викладені у розділі 4 висновку, а саме: пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України ОСОБА_1 ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 30 липня 2015 року №0000712201, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 333985 грн 00 коп., з яких 267188 грн 00 коп. основний платіж та 66797 грн 00 коп. штрафні (фінансові) санкції та пункту 44.1 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ОСОБА_1 ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 30 липня 2015 року №0000722201, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 300588 грн 00 коп., з яких 240470 грн 00 коп. основний платіж та 60118 грн 00 коп. штрафні (фінансові) санкції (Том №1 а.с.29-30).

Правовідносини у даній справі регулюються Податковим кодексом України у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно акта перевірки підставою для висновків контролюючого органу про порушення податкового законодавства ТОВ «Регіонтехсервіс» стало, те що ТОВ «Регіонтехсервіс» у період 2014-2015 років було завищено податкові зобовязання з податку на додану вартість на суму 545082 грн 00 коп., у періодах вересень-листопад 2014 року, лютий 2015 року по операціям із ДП «ОСОБА_1 механізована колона» ПАТ «Київсільелектро». Також згідно висновків перевіряючих підприємством завищено задекларовані показники у рядку 10.1 Декларації (Податковий кредит з придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню..» на загальну суму 740346 грн 00 коп. по господарським операціям із ПП «Пром-Тех-Снаб», ТОВ «Рона-СВ» та ТОВ «Регіонекосервіс». Проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 05 Декларації встановлено завищення задекларованих підприємством показників у рядку 05 Декларації «Витрати операційної діяльності, у тому числі собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 3344358 грн 00 коп. за 2014 рік., таких висновків контролюючий орган дійшов у звязку із тим, що ТОВ «Регіонтехсервіс» включило до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), ті по яким не підтверджено фактичне отримання даних робіт по постачальникам ТОВ «Регіонекосервіс» на суму 1335942 грн 00 коп., ПП «Пром-Тех-Снаб» на суму 1295108 грн 00 коп. та ТОВ «Рона-СВ» на суму 713308 грн 00 коп. окрім того також підставою для такого висновку податкового органу, стало те, що у ході проведення перевірки було проаналізовано витрати робочого часу на виконання будівельно-монтажних робіт (людино-годин) зафіксованих в актах виконаних робіт (послуг) із ТОВ «Регіонекосервіс», ПП «Пром-Тех-Снаб» та ТОВ «Рона-СВ», та встановлено, що працювала різна кількість людей у залежності від місяців надання послуг. Проте, відповідно наявної інформації згідно інформаційних баз ДФС та податкової звітності, що подавали вказані контрагенти за період з 28 липня 2014 року до 1 липня 2015 року встановлено, що вищевказані підприємства не мали найманих працівників у такій кількості, що необхідна була для виконання обсягу робіт, що вказані в актах виконаних робіт. Згідно наявної податкової інформації у ОСОБА_1 ОДПІ у ПП «Пром-Тех-Снаб», ТОВ «Рона-СВ» та ТОВ «Регіонекосервіс» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Отже в акті перевірки уповноважені особи ОСОБА_1 ОДПІ дійшли висновку, що між позивачем та зазначеними субєктами господарської діяльності - юридичними особами був відсутній факт реального здійснення господарських операцій з придбання ТОВ «Регіонтехсервіс» робіт/послуг у даних субєктів господарювання.

Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу з огляду на наступне.

Під час судового розгляду судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті лише за порушеннями по контрагенту ТОВ «Регіонекосервіс», на підтвердження чого представник відповідача надала до суду копію розрахунку фінансових санкцій (Том №2 а.с. 219).

За рештою виявлених порушень по іншим контрагентам податкові повідомлення-рішення не приймались, тому суд обмежується дослідженням господарських відносин між ТОВ «Регіонтехсервіс» та ТОВ «Регіонекосервіс».

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частина 1 статті 9 Закону України №996-XIV визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України №996-XIV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стосовно господарських відносин позивача з ТОВ «Регіонекосервіс».

Встановлено, що 1 жовтня 2014 року, 30 жовтня 2014 року, 4 листопада 2014 року, 12 листопада 2014 року, 19 листопада 2014 року, 26 листопада 2014 року, 27 листопада 2014 року та 1 грудня 2014 року між ТОВ Регіонекосервіс (Генпідрядник) та ТОВ «Регіонтехсервіс» (Замовник) укладено договори на послуги №01/10-1, №30/10-1, №04/11-3, №12/11-2, №3691, №26/11-1, №27/11-1 та №01/12-5 відповідно (Том №1 а.с.38-53). Відповідно до пункту 1.1 договорів Генпідрядник зобовязується у 2014 році виконати роботи, а Замовник прийняти і оплатити дані роботи. Згідно з пунктом 3.1 ціна цих договорів відповідно до виставлених рахунків. Пунктом 4.1 договорів встановлено, що розрахунки за виконані роботи проводяться в безготівковій формі шляхом: перерахування коштів на розрахунковий рахунок Генпідрядника: передоплати за домовленістю сторін та остаточний розрахунок Генпідрядника не пізніше 30 банківських днів після підписання Акта приймання виконаних робіт по формі КБ-2в і Довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 та наданням Підрядником податкової накладної (Том №1 а.с.38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52).

На підтвердження виконання умов вказаних договорів у матеріалах справи містяться: оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 (Том №1 а.с.92, Том №2 а.с.127), довідки про вартість виконаних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт (Том №1 а.с.93-150, ), витяг з Реєстру податкових накладних (Том №1 а.с.154), довідка про виконання робіт від 17 серпня 2015 року №18 (Том №1 а.с.228), акт звірки взаєморозрахунків від 31 грудня 2014 року (Том №1 а.с.229), податкові накладні (Том №1 а.с.55-64), які відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в ході проведення перевірки та у судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

Факт оплати виконаних робіт не заперечувався сторонами під час розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (Том №1 а.с.230-236, 239, 241) та виписками по банківському рахунку (Том №1 а.с.237-238, 240).

Окрім того в матеріалах справи міститься податкова декларація з податку на додану вартість, подана до ОСОБА_1 ОДПІ 20 січня 2015 року (Том №2 а.с.139-143), реєстр отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Регіонекосервіс» (Том №2 а..144-146).

На час здійснення господарських операцій контрагент позивача - ТОВ «Регіонекосервіс» було зареєстроване як платник податку на додану вартість та внесене у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На ухвалу суду про витребування доказів ТОВ «Регіонекосервіс» надіслало лист у якому зазначило про те, що воно дійсно виконувало роботи на виконання договорів укладених з ТОВ «Регіонтехсервіс». Роботи виконувалися орендованою спецтехнікою, власними силами та із залученням субпідрядників, а саме: ТОВ "БК Юкон", ПП "ВБК Херсон", ПП "Стройбудпром", ВАТ "БК "Чорноморбудсервіс" (Том №2 а.с. 205-206).

Викладеними у листі обставинами пояснюється та спростовується твердження перевіряючих про відсутність у ТОВ «Регіонекосервіс» власних сил та засобів та неможливість виконання робіт за договором з ТОВ «Регіонтехсервіс» у повному обсязі.

Також у листі ТОВ «Регіонекосервіс» зазначило, що товариство подавало всі річні і квартальні звіти за 2014 рік до ОСОБА_1 ОДПІ, однак у зв'язку з тим, що підприємство змінило місцезнаходження та юридичну адресу ОСОБА_1 ОДПІ блокувала прийом електронної звітності, що також стосується і податкового розрахунку за формою №1ДФ за 4 квартал 2014 року (Том №2 а.с. 207), з якого вбачається, що на підприємстві працювали штатні працівники (Том №2 а.с. 208-209). Також ТОВ «Регіонекосервіс» зазначило про те, що співпрацювало із самозайнятими особами. На підтвердження сплати податків за грудень 2014 року до листа додані копії платіжних доручень (Том №2 а.с. 210-213).

Пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, визначає, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Абзацами 1-3 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абзацом 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з абзацом 1 пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що позивач на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів сформував податковий кредит та грошові зобов'язання з податку на додану вартість.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 30 липня 2015 року №0000712201 та №0000722201, а тому суд задовольняє адміністративний позов.

Керуючись статями 71, 86, 94, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 30 липня 2015 року №0000712201, №0000722201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонтехсервіс" 487 грн 20 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін

Повний текст постанови виготовлено: 02 листопада 2015 р.