Постанова № 53106488, 29.10.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 р. Справа № 805/4389/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

ухвалено в нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Троянової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Публічного акціонерного товариства “Тельманівський кар'єр” про стягнення заборгованності по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 2 в сумі 43663,39 грн. за період з червня 2015 року по серпень 2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області звернулось до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Тельманівський кар'єр” про стягнення заборгованності по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 2 в сумі 43663,39 грн. за період з червня 2015 року по серпень 2015 року/а.с.4-6/.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач повинен відшкодувати до 25-го числа щомісяця суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівникам підприємства, яким призначено пенсію. За період з червня 2015 року по серпень 2015 року підприємство має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у розмірі 43663,39 грн., що підтверджується розрахунками. Просить стягнути з відповідача зазначену суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, по час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі /а.с.66/.

Відповідач до судового засідання явку свого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи або розгляду справи без його участі суду не надавав.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи у письмовому провадженні за наявними в справі матеріалами та доказами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне

Позивач-Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі у Донецькій області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Положенням про Пенсійний фонд України”, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011.

Відповідач- Публічне акціонерне товариство “Тельманівський кар'єр” зареєстроване в якості юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за №04628681, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Волноваському районі у Донецькій області, є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Станом на час звернення з позовом до суду сума заборгованості відповідача по сплаченим пенсіям призначених згідно до п. “б”- “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1931-ХІІ від 06.12.1991 року за період з червня 2015 року по серпень 2015 року складає 43663,39 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідні місяці, які були отримані підприємтвом, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами /а.с.7-11,14-21/.

Відповідно до пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Страхувальниками, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та інші.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

В ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в п.п. “а”-“з” визначено перелік осіб, котрі на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” для юридичних осіб, незалежно від форми власності, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, до об’єкту оподаткування відносяться фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”- “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Зокрема, у відповідності до вимог вказаного Закону, суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об’єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”- “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно до п. 6.4 “Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п. 6.5. Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Пунктами 6.8 Інструкції, передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Суд зазначає, що Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” не передбачено обов’язкове узгодження органами Пенсійного фонду України розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій із підприємствами та організаціями (платниками).

Відповідач у порушення вищезазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, позивачу у встановлені строки не вносив.

На момент розгляду справи у суді заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у розмірі 43663,39грн. за період з червня 2015 року по серпень 2015 року сплачено відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням №912 від 24.09.2015р./а.с.53/.

Крім того, дана обставина підтверджується позивачем у його заяві про зміну предмету адміністративного позову, яка була повернута позивачеві, у зв’язку із недотриманням вимог ч.1 ст. 137 КАС України /а.с.61-62/.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлені обставини,а саме на те, що станом на момент розгляду справи відсутній предмет розгляду, у зв’язку із погашенням суми заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 2 в сумі 43663,39 грн. за період з червня 2015 року по серпень 2015 року, і дана обставина не заперечується сторонами, суд дійшов висновку, щодо відмови у задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Публічного акціонерного товариства “Тельманівський кар'єр” про стягнення заборгованності по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 2 в сумі 43663,39 грн. за період з червня 2015 року по серпень 2015 року.

Судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Публічного акціонерного товариства “Тельманівський кар'єр” про стягнення заборгованності по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 2 в сумі 43663,39 грн. за період з червня 2015 року по серпень 2015 року - відмовити.

Постанову ухвалено в порядку письмового провадження 29 жовтня 2015 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03 листопада 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Троянова О.В.