Постанова № 53106450, 20.10.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Житомир справа № 806/4254/15

категорія 10.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Токаревої М.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області про зобов'язання повернути кошти в сумі 1832,26 грн.,-

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом у якому просить зобовязати управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області повернути йому помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування за договором купівлі-продажу квартири від 20.04.2015 року в сумі 1832,26 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що за договором купівлі - продажу від 20.04.2015 року ним придбано житло. При нотаріальному оформленні вказаного договору був змушений сплатити збір на державне обов'язкове пенсійне страхування в сумі 1832,26 грн. - 1% від вартості придбаного нерухомого майна, оскільки житло було придбано ним вперше, то просить зобовязати відповідача повернути безпідставно сплачені кошти.

Позивач надав заяву з проханням розгляд справи проводити у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, направив на адресу суду заперечення у якому просив відмовити у задоволенні позову.

Суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні, відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 20.04.2015 року придбав квартиру №25, яка знаходиться за адресою: м.Житомир, вулиця Л.Шевцової, будинок №3.

При купівлі квартири обов'язковою вимогою, необхідною для нотаріального оформлення договору купівлі - продажу квартири, була сплата 1% збору на державне пенсійне страхування від вартості придбаного нерухомого майна.

На виконання даної вимоги позивачем сплачено 1832,26 грн., отримувач - УДКСУ в м. Житомирі, що підтверджується копією квитанції № 0524582386від 17 червня 2015 року.

В подальшому позивач звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі із заявою про повернення сплаченого збору на обовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 2099,25 грн., оскільки житло придбано вперше.

Листом від 24.06.2015 року управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області відмовило позивачу в поверненні сплачених коштів. При цьому, відповідач посилався на те, що повернення помилково сплачених коштів можливе за умови надання документів, які підтверджують факт помилкового справляння збору при придбанні житла вперше та надання підтверджуючих документів про сплату збору на обовязкове державне пенсійне страхування на розрахункові рахунки управління Пенсійного фонду.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.

Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Аналогічні приписи містить пункт 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Проаналізувавши вказані норми Закону та Порядку, суд приходить до висновку, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема, квартиру, вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто, звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

Таким чином, важливою обставиною для правильного вирішення питання про необхідність сплати фізичною особою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, є встановлення факту придбання особою житла вперше.

Факт придбання позивачем зазначеної квартири підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №36494774 від 20 квітня 2015 року.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки з позовом до суду звернувся ОСОБА_1, як фізична особа, то обовязок доказування того, що у нього не має підстав для заявлення вимоги про повернення зайво сплаченого збору покладається на управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області, а не на позивача. Таких доказів відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач дійсно 20.04.2015 року вперше придбав нерухоме майно (квартиру) по вищевказаній адресі за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатив збір на обовязкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 1832,26 грн., який підлягає поверненню позивачу, оскільки відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" останній не є платником зазначеного збору.

Частиною 3 статті 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно із пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 року № 226 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (ОСОБА_4.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Наведена норма кореспондуються із приписами пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 03.09.2013 року № 787, який набрав чинності з 15.10.2013 року та є чинним на час вирішення справи судом.

Відповідно до п. 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженою Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким установлено, зокрема, механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Разом з тим, визначаючись стосовно вказаної позовної вимоги з урахуванням підстав, зазначених позивачем у позові, та завдання адміністративного судочинства щодо захисту порушеного права та інтересів позивача, що передбачено ст. 2 КАС України, суд вважає, дійсно права позивача порушені, однак з огляду на те, що законодавством чітко визначено порядок повернення коштів помилково або надміру сплачених, то позивачем не вірно обрано спосіб захисту порушеного права шляхом зобовязання повернути кошти, а тому суд з цього приводу зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, про зобовязання відповідача вчинити певні дії, стягнення з відповідача коштів тощо. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, суд, з метою захисту прав та інтересів позивача, з урахуванням вимог ст. 162 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов шляхом зобовязання управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області звернутися з поданням, передбаченим п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, до Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за договором купівлі-продажу квартири від 20.04.2015 року в сумі 1832,26 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області звернутися з поданням, передбаченим п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за договором купівлі-продажу квартири від 20.04.2015 року в сумі 1832,26 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.С. Токарева