Ухвала суду № 53106260, 15.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКУРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 жовтня 2015 р. Справа № 804/14539/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2 за участю: представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за поданням Долинської обєднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області до Приватного підприємства «Ерпол» про зупинення видаткових операції,-

ВСТАНОВИВ:

Долинська обєднана податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з поданням до Приватного підприємства «Ерпол», в якому просить зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків Приватного підприємства «Ерпол».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок відмови платника податків у допуску представників контролюючого органу на територію акцизного складу відповідача було прийнято рішення від 28.09.2015р. про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках у банках та інших фінансових установах в яких обслуговується Приватне підприємство «Ерпол».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2015р. призначено справу до розгляду у судове засідання на 12.10.2015р. У звязку із неявкою сторін у судове засідання, розгляд справи відкладено на 15.10.2015р.

У судове засідання зявився представник відповідача. Представник позивача у судове засідання не зявився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача заперечував проти задоволення подання у звязку з тим, що відповідач має намір оскаржувати рішення про зупинення видаткових операцій позивача.

Розглянувши матеріали справи та доводи подання, заслухавши заперечення відповідача, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 183-3 КАС України встановлено, що провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі, зокрема, подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту майна передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Ерпол» перебуває на обліку в Долинській обєднаній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2015р. позивачем винесено наказ №190 «Про призначення представників ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на акцизному складі ПП «Ерпол».

28.09.2015р. позивачем було складено акт не допуску посадових осіб позивача на територію акцизного складу відповідача.

28.09.2015р. в.о. начальника Долинської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_4 прийнято рішення про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках у банках та інших фінансових установах в яких обслуговується Приватне підприємство «Ерпол».

Відповідно до п. 230.2, 230.3, 230.4 ст.230 Податкового кодексу України на акцизних складах постійно діють представники контролюючого органу за місцем розташування акцизного складу. Контролюючий орган за місцем розташування акцизного складу призначає свого постійного представника (представників) на такому складі. Копія наказу про призначення представника (представників) контролюючого органу надсилається у день прийняття такого рішення розпоряднику акцизного складу.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 ст. 94 арешт майна може бути застосовано, якщо зясовується одна з таких причин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для ії проведення або від допуску посадах осіб органу державної податкової служби.

В свою чергу статтею 94 Податкового кодексу України визначено поняття, умови та порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків.

У відповідності з п. 94.3., п. 94.4., п. 94.10. Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Подання органу державної податкової служби щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання в разі, якщо, зокрема, із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Відповідно до ст.183-3 КАС України, норми КАС України, що регулюють процедуру позовного провадження, до провадження на підставі подання податкового органу можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить спеціальним нормам статті 1833цього Кодексу. Тому сторони у процесі розгляду подання податкового органу користуються всіма правами, які мають позивач та відповідач згідно з нормами КАС України, за винятком тих, що не можуть бути реалізовані за змістом статті 1833 зазначеного Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст.183-3 КАС України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення подання та зазначив про намір оскаржувати рішення про зупинення видаткових операцій позивача.

Зважаючи на вищевикладене, на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справі підлягає закриттю оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Згідно з частиною другою статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює, що відповідні вимоги підлягають розгляду в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, але в загальному порядку позовного провадження.

Закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Керуючись ст. 157, 160, 165, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі № 804/14539/15 за поданням Долинської обєднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області до Приватного підприємства «Ерпол» про зупинення видаткових операції закрити.

Розяснити заявнику, що в даному випадку він має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі складення ухвали у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 20.10.2015р.

Суддя О.В. Серьогіна