Постанова № 53106238, 22.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р. Справа № 804/14214/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВіхрова В.С.,

при секретарі судового засіданняДрагота С.А.,

представника позивачаОСОБА_1,

представника відповідачаОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мясна весна» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару, картки відмови в прийнятті митної декларації та визнання протиправними дії, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мясна весна» (далі - позивач, ТОВ «Торгівельний будинок «Мясна весна») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України (далі відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №110120000/2015/400019/1 від 03.07.2015 р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпропетровської митниці ДФС у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110120000/2015/00086 від 03.07.2015 р.;

- визнати протиправними дії Дніпропетровської митниці ДФС із прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №110120000/2015/400019/1 від 03.07.2015 р., а також картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110120000/2015/00086 від 03.07.2015 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2015 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову та просив відмовити у його задоволенні, надав письмові заперечення проти позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

15.05.2014 р. між ТОВ «Торгівельний будинок «Мясна весна» (Україна) (покупець) та «GOLDEN GAIN INC.LTD» (Китай) (продавець) укладено контракт за №15-05-2014 GG, відповідно до умов якого продавець зобовязався продати, а покупець купити кормову добавку L-Треонін 98,5% кормовий у формі порошку.

01.07.2015 р. до м/п «Дніпропетровськ-Річпорт» Дніпропетровської митниці ДФС декларантом з метою митного оформлення в режимі «імпорт» було подано митну декларацію (далі - МД) № 110120000/2015/408237 на товар «L-треонін 98,5% Feed Grade кормовий» виробництва «Tongliao Meihua Biological SCI-Tech Co.,LTD» (Китай)» та документи, вказані в графі 44 МД, а саме:

- облікову картку субєкта ЗЕД від 25.05.2012р. № 700/2012/0000867;

- CMR від 26.06.2015 р. № 1583;

- коносамент від 15.05.2015 р. № DNFF700088;

- платіжне доручення від 24.04.2015 р. № 14;

- платіжне доручення від 26.05.2015 р. № 13;

- поліс транспортного страхування вантажу від 14.05.2015 р. № 11136191900169992509;

- інвойс компанії «Golden Gain Inc.LTD» від 08.05.2015 р. № 21726000157;

- пакувальний лист від 08.05.2015 р. б/н;

- зовнішньоекономічний контракт від 15.05.2014р. № 15-05-2014 GG;

- додаток до нього від 06.04.2015 р. № 9;

- реєстраційне посвідчення Держветфітослужби України від 23.02.2012 № АА-03078-04-12;

- сертифікат походження товару від 08.05.2015р. № G1515060000380383;

- сертифікат аналізу від 09.05.2015 р.;

- екологічна декларація від 05.06.2015 р. № 30455.

Митна вартість товару була заявлена декларантом відповідно до ст. 58 Митного кодексу України за основним методом визначення митної вартості (за ціною угоди) на рівні 2320,00 дол. США/т.

За результатами здійснення контролю заявленої декларантом митної вартості товару шляхом перевірки документів та відомостей відповідачем встановлено наступне.

Згідно умов зовнішньоекономічного контракту від 15.05.2014 р. № 15-05-2015 GG товар, що оцінюється, поставляється на умовах CIF ОСОБА_1.

У відповідності до п. 2.2 зовнішньоекономічного договору в ціну товару входить вартість навантажувальних робіт, анотацій, пакування та маркування товару, транспортування до місця доставки товару, вартість покриття ризиків до моменту поставки товару.

У п. 3.4 контракту під датою поставки розуміється дата виконання продавцем зобовязань відповідно до заявлених умов поставки (CIF ОСОБА_1).

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін CIF «вартість, страхування та фрахт» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

З урахуванням вищезазначених положень пп.3.4 зовнішньоекономічного контракту та у відповідності до пп.2.2 цього контракту у вартість товару входить лише вартість покриття ризиків до моменту поставки товару здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження (Китай).

Враховуючи зазначене, унеможливлено підтвердження повноти включення складових митної вартості товару, зокрема, витрат на страхування товару, на заявлених умовах поставки CIF ОСОБА_1, Україна.

Згідно правил Інкотермс 2010 за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, при цьому продавець зобовязаний надати покупцю страхові або інші документи, що підтверджують проведення страхування.

В наданому до митного оформлення полісі транспортного страхування від 14.05.2015 р. № 11136191900169992509 зазначено, що цей страховий поліс свідчить про те, що компанія «ОСОБА_3 Проперті енд Кежуалті Іншуренс Компані оф Чайна, ЛТД» (Ping An Property and Casualty Insurance Company Of China, LTD) за вимогою страхувальника та з урахуванням узгодженого страхового внеску, сплаченого страхувальником, зобовязується застрахувати вищенаведені товари при транспортуванні, як встановлено в умовах Полісу.

При цьому наданий страховий поліс не містить відомостей щодо страхового платежу (страхового внеску), а отже не містить відомостей щодо вартості страхування. Наданий до митного оформлення поліс транспортного страхування № 11136191900169992509 видано 14.05.2015 р., у той час як ціна товару узгоджена сторонами 06.04.2015 р. в додатку № 9 до зовнішньоекономічного контракту та підтверджена в інвойсі від 08.05.2015 р. № 21726000157.

Таким чином, на момент узгодження та формування ціни товару страхового полісу ще не існувало, а отже сума страхових витрат була ще невідомою та не могла бути включена до ціни товару.

03.07.2015 р. відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №110120000/2015/00086 за ціною угоди, визначену позивачем та прийнято рішення про коригування митної вартості №110120000/2015/400019/1 від 03.07.2015 р., які є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Крім того, відповідно до положень ст. 335 Митного кодексу України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості, зокрема, при перевезенні залізничним транспортом:

а) транспортні (перевізні) документи;

б) передатну відомість на залізничний рухомий склад;

в) документ, що засвідчує наявність припасів (за наявності припасів);

г) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

ґ) комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться.

Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.

Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Пунктом 2.3 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 р. за № 599 якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Митного кодексу України, посадова особа митного органу у графі «Для відміток митного органу» ДМВ на паперовому носії робить запис про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складенням переліку таких документів, зазначає час, дату і прізвище, ставить свій підпис та проставляє відбиток особистої номерної печатки.

При електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

Відповідно до ч. 3 ст. 337 Митного кодексу України контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Згідно із ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 5 ст. 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Згідно ст.254 Митного кодексу України декларант повинен забезпечити переклад документів.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до п. 2.4 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 р. за № 599 ДМВ на паперовому носії надається декларанту або уповноваженій ним особі для ознайомлення з таким записом. Декларант або уповноважена ним особа після ознайомлення зазначає час, дату, прізвище та проставляє підпис.

При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення.

У звязку з тим, що за позицією митного органу, подані документи містили розбіжності та невідповідності, і не містили всіх відомостей, підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, на підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, декларанта було зобовязано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) наступні додаткові документи (повідомлення декларанту №1 (108099) від 01.07.2015 р.):

- документи, що містять відомості про вартість страхування;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В рамках проведення консультацій позивачем листом від 03.07.2015 р. № 3449 надані такі додаткові документи:'

-паспорт безпеки продукту;

-проформу-рахунок від 07.04.2015 р. № VIV94;

-прайс-лист виробника товару від 03.04.2015 р. б/н;

-прайс-лист продавця товару від 06.04.2015 р. б/н;

-висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 03.07.2015 р. № 1817;

-копію експортної декларації від 13.05.2015 р. № 060520150051551541;

-лист покупця щодо порядку здійснення страхування від 01.07.2015 р.;

-лист продавця щодо порядку здійснення страхування від 02.07.2015 р.;

-лист покупця про надання інформації щодо вартості страхування від 01.07.2015 р.;

-лист продавця від 02.07.2015 р. про неможливість надання інформації про вартість страхування у звязку з тим, що вона є комерційною таємницею;

-бухгалтерську виписку за рахунком № 312 від 27.06.2015 р.

Також позивачем надані пояснення з приводу встановлених митним органом розбіжностей.

Контракт має умови поставки CIF порт ОСОБА_1 (відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 р.), що передбачає сплату продавцем витрат на страхування та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт призначення. З огляду на положення ч.11 ст.58 Митного кодексу України, ТОВ «ТБ «М'ЯСНА ВЕСНА» не включало до митної вартості інші витрати, через що відсутні додаткові договори (угоди, контракти) із третіми особами, що пов'язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, через що не здійснювалися розрахунки із третіми особами.

Правилами ІНКОТЕРМС 2010, зокрема статтею A3 («а» та «b») встановлено, що продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення та застрахувати вантаж. В даному випадку вартість партії товару визначена на умовах поставки CIF (Вартість/Страхування/Фрахт - оплачені до (... назва місця призначення) - порт ОСОБА_1 Україна. Відповідно до офіційного тлумачення правил Інкотермс термін «вартість/страхування/фрахт - доставка та страхування оплачено до ...» означає, що продавець здійснює поставку товару на борт судна, а також повинен застрахувати вантаж, таким чином продавець зобов'язаний оплатити витрати та фрахт та страхування, необхідні для доставки товару у названий порт призначення. Згідно зазначеного базису поставки продавець несе витрати із фрахту та страхування, необхідне для перевезення товару. Враховуючи викладене вартість навантажувальних робіт (як складової фрахту) під час доставки товару та вартість страхування до порту призначення (ОСОБА_1) на момент поставки товару вже включені у його вартість, як складові митної вартості.

Посилання митного органу на те, що страховий поліс видано 14.05.2015 р., а ціна товару, на заявлених умовах постачання CIF ОСОБА_1 сформована 06.04.2015 р., вказано, що сторони зовнішньоекономічного договору вправі вільно визначати та узгоджувати ціну товару, та продавець, при узгодженні вартості товару, брав на себе зобов'язання забезпечити поставку товару на узгоджених умовах, за узгодженою ціною та в узгоджений термін, а покупець брав на себе обов'язок сплатити узгоджену вартість товару.

За результатами розгляду первісно та додатково наданих документів митний орган дійшов до таких висновків.

У підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці надало копію декларації країни відправлення (Китай) із зазначенням умов поставки CIF і заявленої вартості партії товару. Відповідно до наданого перекладу, у графі «номер контракту», де згідно діючих правил по оформленню вантажних декларацій при імпорті і експорті товарів з КНР (маніфест/положення №52, 2008 рік) зазначається номер контракту імпорту-експорту товару, вказано реквізити за номером 21726000157, що не відповідає заявленому до митного оформлення номеру зовнішньоекономічного контракту (15-05-2014 GG). Також, відповідно до наданого перекладу митної декларації країни експорту, у графі «маркування та примітки» зазначено: «номер супровідних документів: 15060021500202600». Документ із зазначеним номером не надавався до митного оформлення в Україні, відомості про вказані реквізити відсутні у гр.44 «подані документи» електронної митної декларації №110120000/2015/408237 (відмовлена) та №110120000/2015/408410, за якою товар випущено у вільний обіг під гарантійні зобовязання.

У наданій копії митної декларації країни відправлення (Китай) графи «фрахт» (згідно перекладу «транспорті витрати») та «страхування» не містять відомості про вартість перевезення та страхування вантажу.

Відповідно до Порядку заповнення вантажної митної експортно-імпортної декларації, затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР № 52 2008 р. (надісланий до митних органів Російської Федерації листом ФМС від 26.06.2014 р. № 16-45/29564), графа 24 «Фрахт» та графа 25 «Витрати по страхуванню» не заповнюються у разі, якщо ціна експортної угоди не включає витрати по транспортуванню та страхуванню.

Отже, відсутнє підтвердження включення до вказаної у митній декларації країни експорту ціни товару (46 400$), що заявлена за МД №110120000/2015/408410 на умовах CIF ОСОБА_1, витрат на доставку до порту призначення та сплаченої суми страхових внесків.

Зазначене підтверджує відомості наданого додатково прайс-листа щодо витрат, покладених на продавця, та унеможливлює підтвердження заявленої вартості товару на умовах поставки CIF з урахуванням складових митної вартості, передбачених положеннями ч.10 ст. 58 Митного кодексу України.

Наданий прайс - лист виробника «Tongliao Meihua Biological SCI-Tech Co.,LTD» від 03.04.2015 р. спрямований безпосередньо компанії «Golden Gain Inc.LTD», не містить зазначення валюти, умов поставки, умов платежу, терміну поставки, тобто до вказаної ціни товару не включені будь-які додаткові витрати. Прайс - лист продавця «Golden Gain Inc.LTD» від 06.04.2015 р. містить відомості про ціну товару на рівні 2320 дол. США за тонну. Також в цьому прайс-листі «Golden Gain Inc.LTD» зазначено, що продавець бере на себе відповідальність за завантаження і якість продукту. Інші витрати продавця не зазначені. За умови морського перевезення, вказані витрати продавця відповідають терміну FOB порт відправлення, згідно Інкотермс.

Враховуючи зазначене, наявні підстави вважати, що до заявленої декларантом митної вартості товару не включені витрати на перевезення та страхування вантажу як складові митної вартості на заявлених умовах CIF ОСОБА_1.

Листами продавця, копії яких надані до митниці, заявляється про включення до вказаної ціни товару транспортних та інших додаткових витрат, повязаних з доставкою товару до порту призначення, в тому числі, витрат на перевантаження, навантаження, складування, зберігання, та страхування, що суперечить вищезазначеним результатам перевірки наданих документів.

Лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 03.07.2015 р. №1817 носить консультаційний характер та надає відомості про рівень ринкової вартості без врахування особливостей конкретної зовнішньоекономічної угоди.

Рівень заявленої декларантом митної вартості товарів становить - 2,32 дол.США/кг. У той же час виявлено наявність МД від 09.06.2015 р. № 125130007/2015/604930 та від 16.06.2015 р. № 902040002/2015/420716, за якими здійснено митне оформлення товару, ідентичного оцінюваному «аміносполуки, до складу яких входить кисневмісна функціональна група Л-Треонін 98,5% (L- Threonine 98,5%, CAS 72-19-5», за даними граф 31 МД виробник: Tongliao Meihua Biological SCI-Tech Co.,LTD, країна виробництва: CN, торговельна марка Tongliao Meihua Biological SCI-Tech Co.,LTD, ввезеного на митну територію України за посередницьким контрактом з митною вартістю, визнаною митним органом за ціною угоди (основний метод) на рівні 2,48 дол.США/кг.

До прийняття оскаржуваного рішення позивач не надав митниці належних документів на підтвердження заявленої митної вартості, і виявлені розбіжності усунені не були, тому посадовою особою Дніпропетровської митниці ДФС було перейдено до другорядних методів визначення митної вартості.

На підставі викладеного, митна вартість, визначена митницею, згідно з положеннями ст.59 Митного кодексу України, за методом 2а) - методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, та ґрунтується на раніше визнаних митним органом митних вартостях у співставних обсягах, у період, найближчий до дати митного оформлення товарів, що оцінюються, за МД від 09.06.2015 р. № 125130007/2015/604930 та від 16.06.2015 р. № 902040002/2015/420716 з рівнем митної вартості 2,48 дол. США/кг.

Позивач, не погоджуючись із оскаржуваним Рішенням та неврахуванням поданих ним для підтвердження митної вартості документів, додатково надав митному органу із супровідним листом №3604 від 31.08.2015 р. наступні додаткові документи та пояснення:

-Лист-запит покупця про надання відомостей про прямі контракти б/н від 10.07.2015 р. (із перекладом на державну мову);

-Лист-відповідь продавця про надання відомостей про прямі контракти б/н від 14.07.2015р. (із перекладом на державну мову);

-Лист-запит покупця про надання відомостей про вартість послуг транспортування, перевантаження, навантаження, складування та зберігання б/н від 10.07.2015 р. (із перекладом на державну мову);

-Лист-відповідь продавця про надання відомостей про вартість послуг транспортування, перевантаження, навантаження, складування та зберігання б/н від 14.07.2015 р. (із перекладом на державну мову);

-Лист продавця щодо отримання ним оплати за товар б/н від 14.07.2015 р (із перекладом на державну мову).

У наданих поясненнях позивачем наведені обставини, на які було звернуто увагу в рамках проведення консультації листом від 03.07.2015 р. № 3449, що не були взяті митним органом до уваги.

Крім того, суд зазначає, митний орган не скористався своїм правом відповідно до пп. 5 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, звернутися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості, в тому числі щодо законодавчо встановленого обов'язку вказувати в графах експортної декларації наведені відомості (під час поставки товарів на умовах CIF).

Судом встановлено, що в прайс-листі продавця крім іншого, вказані умови поставки (CIF, ОСОБА_1).

Жодними нормативно-правовими документами не встановлені обов'язкові реквізити, що має містити прайс-лист, законодавством не встановлений порядок його складання.

Прайс-лист є документом, що використовується сторонами у господарських відносинах, він має довільну форму, яка ґрунтується на звичаях комерційної діяльності, з урахуванням попередньо досягнутих домовленостей.

Позивачем із Компанією GOLDEN GAIN INC.LTD (КНР) були досягнуті попередні домовленості щодо поставки товару, які викладалися у укладеному сторонами контракті №15-05-2014 GG від 15.05.2014 р., в якому, зокрема, передбачені умови поставки як CIF порт ОСОБА_1. ОСОБА_3 час пропонування до продажу товарів, шляхом направлення комерційної пропозиції ТОВ «ТБ «М'ЯСНА ВЕСНА» у вигляді відповідного прайс-листа, до вартості товару вже включав всі витрати, які він понесе в разі поставки товару на умовах укладеного контракту. Слід зауважити, що у всіх листах-поясненнях Компанії GOLDEN GAIN INC.LTD (КНР), зазначається, що продавець товару включав всі витрати до його ціни, зазначеній у відповідному додатку до контракту.

Таким чином, доводи митного органу про те, що в наданому до митного оформлення в якості додаткового документа прайс-листі виробника товару, його ціна зазначена без посилання на умови поставки, а також про те, що в наданому до митного оформлення в якості додаткового документа прайс-листі постачальника вказано лише про відповідальність продавця за якість товару та за його завантаження, а інших умов постачання та витрат продавця у прайс-листі не зазначено, не мають під собою ніякого правового підґрунтя.

Частиною 9 ст. 55 Митного кодексу України передбачено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені Митним кодексом.

Частиною 10 ст.55 Митного кодексу України встановлено, що якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, шо декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана Фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Листом від 04.09.2015 р. №2142/10/04-50-25-01 «Про результати розгляду додаткових документів» митний орган повідомив, що у звязку із невідповідністю відомостей у наданих документах, відсутністю підтвердження числових значень складових митної вартості товару, у митниці відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості товару та скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із п. 1.14 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 р. за № 599, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ст. 33 Митного кодексу України, митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. ОСОБА_3 час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Положеннями ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Положеннями ст. 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Згідно із положеннями ст. 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

ОСОБА_3 подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Відповідно до положень ст. 62 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною.

У разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів:

1) витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, які підпадають під групу або спектр товарів, що виробляються конкретною галуззю чи сектором промисловості та включають ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Термін «товари того ж класу або виду» включає товари, імпортовані з тієї ж країни, що й оцінювані товари, а також товари, імпортовані з інших країн.

Сума прибутку та загальних витрат, до яких належать прямі та непрямі витрати, пов'язані із збутом зазначених товарів, повинна братися в цілому. Числове значення витрат для цілей вирахування цієї суми визначається на основі інформації, поданої декларантом або уповноваженою ним особою, якщо тільки ця інформація не є несумісною з даними, одержаними при продажу в Україні ввезених (імпортованих) товарів того ж класу або виду. У разі якщо інформація, надана декларантом або уповноваженою ним особою, є несумісною з такими даними, сума для обчислення прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на іншій відповідній інформації, а не тій, що надана декларантом або уповноваженою ним особою.

При визначенні комісійних або звичайних прибутків та загальних витрат віднесення товарів до «товарів того ж класу або виду» повинно здійснюватися у кожному конкретному випадку з посиланням на відповідні обставини;

2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних з такими операціями витрат;

3) сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.

У разі якщо ні оцінювані, ні ідентичні чи подібні (аналогічні) товари не продаються в Україні одночасно або в час, максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів в Україну, митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою відповідно оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) з оцінюваними товари продаються в Україні в кількості, достатній для встановлення ціни за одиницю такого товару, у такому ж стані, в якому вони були ввезені, на найбільш ранню дату після ввезення товарів, які оцінюються, але до сплину 90-денного строку.

Згідно із положеннями ст. 63 Митного кодексу України для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум:

1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються;

2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну;

3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.

Відповідно до ст. 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) .

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Згідно із ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті";

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Згідно із ст. 256 Митного кодексу України відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;

2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;

3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі, інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач обрав резервний метод визначення митної вартості товару, що імпортувався позивачем. В обґрунтування своєї позиції відповідач послався на наявність у нього інформації, щодо розмитнення товару за МД №125130007/2015/604930 від 09.06.2015 р. та №902040002/2015/420716 від 16.06.2015 р. з рівнем 2,48 $/кг.

З приводу застосування відповідачем вказаних МД суд зазначає, що само лише зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів реквізитів раніше оформленої митної декларації з вищим рівнем митної вартості товару не може вважатись належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості.

Позивачем були виконані всі необхідні та достатні дії під час митного оформлення товару та надано митному органу всі витребувані ним документи для обґрунтування заявленої позивачем митної вартості товару. Крім того, були надані додаткові пояснення.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю товарів виключно за наявності обґрунтованих підстав, вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом документів згідно переліку відповідно до умов, зазначених у частині другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина перша статті 55 Митного кодексу України). За правилами статті 264 Митного кодексу України якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього кодексу, чи з порушенням інших вимог Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті такої митної декларації (ч. 11 ст. 264 Митного кодексу України).

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства було подано відповідачу усі необхідні та достатні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Разом з тим, надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої позивачем митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За умови ненаведення митним органом доказів того, що документи, подані ним для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування відповідачем переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення відповідача щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.

Суд вважає за необхідне зазначити, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, застосування відповідачем коригування митної вартості є передчасним.

Загальні посилання на норми Митного кодексу України щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не повинні розцінюватися як достатні доводи обґрунтованості прийнятого відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, рішення.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної в постановах від 29 травня 2012 р. у справі № 21-91а12 та від 11 вересня 2012 р. у справі № 21-262а12.

У відповідності до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Отже, на підставі вищезазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи та наданих сторонами доказів на підтвердження своєї позиції, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мясна весна» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товару, картки відмови в прийнятті митної декларації та визнання протиправними дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів №110120000/2015/400019/1 від 03.07.2015 р.;

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110120000/2015/00086 від 03.07.2015 р.;

Визнати протиправними дії Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України із прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №110120000/2015/400019/1 від 03.07.2015 р., а також картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110120000/2015/00086 від 03.07.2015 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мясна весна» судовий збір у розмірі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн., 00 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2015 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 28.09.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_5