Постанова № 53106135, 23.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 р. Справа № 804/3268/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Нікопольського професійного ліцею про зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольського професійного ліцею, в якому просить зобовязати Нікопольський професійний ліцей виконати певні дії, а саме: виконати пункти 3 та 5 обовязкових вимог Нікопольської обєднаної державної фінансової інспекції від 05.12.2013 року № 860-15/3758 в частині усунення порушень на загальну суму 73 895,67 грн. шляхом визначеним у вимозі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем листом-вимогою від 05.12.2013 року № 860-15/3758 предявлені відповідачу обовязкові вимоги про усунення порушень, виявлених в ході проведення ревізії його фінансово-господарської діяльності, однак на момент предявлення позову залишаються невідшкодованими порушення на суму 73 895,67 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2014 року зупинено провадження в адміністративній справі № 804/3268/14 за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Нікопольського професійного ліцею про зобовязання вчинити певні дії про зобовязання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у адміністративній справі № 804/144/14 за адміністративним позовом Нікопольського професійного ліцею до Нікопольської обєднаної державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області Начальник інспекції ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування положення вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2015 року поновлено провадження у справі № 804/3268/14 за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Нікопольського професійного ліцею про зобовязання вчинити певні дії.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".

У судове засідання зявилися представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував у звязку з його необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2013 року позивачем направлено відповідачу вимогу про усунення порушень 860-15/3758, в якій, зокрема, зазначено наступне:

- п. 3. ревізією законності нарахування та виплати одноразової грошової допомоги та компенсації на придбання одягу і взуття при випуску встановлено, що у звязку з наданням Нікопольському професійному ліцею недостовірних даних колишніми учнями та підприємствами-роботодавцями, Ліцеєм зайво виплачено одноразової грошової допомоги та компенсації на придбання одягу і взуття при випуску на суму 42876,0 грн., чим порушено пп.4 п.13 постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.94 № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування", ст. 116 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI.

У звязку з чим стягнути з осіб, якими допущено зайві виплати, шкоду у порядку та розмірі встановленому законодавством.

- п. 5. ревізією стану розрахунків за договорами про сумісну діяльність встановлено включення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 до калькуляцій витрат, які не передбачені Договором про сумісну діяльність, що, як наслідок, призвело до недоотримання Ліцеєм за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року доходів від ведення сумісної діяльності на загальну суму на суму 31019,67 грн., що є порушенням вимог п.3 Договору про сумісну діяльність з ФОП ОСОБА_6, п. 1 ст.3, п.1, 3, 5, 8 ст.9 Закону України № 996- XIV та п 2.1, 3.4, 3.5, 3.7 Положення №88 в частині несвоєчасного внесення та внесення недостовірної інформації до облікових регістрів.

У звязку з чим, відобразити дебіторську заборгованість по ФОП ОСОБА_6 у сумі 31019,67 грн. по здійсненню сумісної діяльності.

В іншому випадку стягнути з осіб, винних у недоотриманні доходів від сумісної діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 року у справі № 804/144/14, скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2014 року та відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними та скасування пунктів 3, 5 вимоги № 860-15/3758 від 05.12.2013 року.

У відповідності з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі Положення, Держфінінспекція відповідно), визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, обєднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція має право в установленому порядку, зокрема: предявляти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обовязкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 15); у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18); при виявленні збитків, завданих державі чи обєкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 21).

Положенням установлено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб і, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено право предявляти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обовязкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обовязковими для виконання службовими особами обєктів, що контролюються.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право предявляти обовязкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи обєкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обовязковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи обєкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, проте за допомогою цієї вимоги неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обовязки для позивача.

У справі, яка розглядається, Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області пред'явила відповідачу лист-вимогу № 860-15/3758 від 05.12.2013 року, який вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органа державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України у постанові від 21.04.2015 року (справа № 21-96а15)

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України визначено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст., 158 163,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Нікопольського професійного ліцею про зобовязання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2015 року

Суддя ОСОБА_1