Ухвала суду № 53105903, 02.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Корчевного Г.В.,

суддів: Слободянюк С.В., Лапчевської О.Ф.,

при секретарі Лознян О.С.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення моральної шкоди, -

УСТАНОВИЛА:

В квітні 2015 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 9005,35грн. Позов мотивовано тим, що 20.08.2012р. між «Платинум Банк» та відповідачем були укладені кредитні договори № 495/3567CLPS3, згідно якого відповідачеві надано кредит в сумі 7107грн. строком до 20.02.2015р. зі сплатою 36% річних за користування кредитом та № 496/3567CLPS3, згідно якого відповідачеві надано кредит в розмірі 3423 грн. 21коп. строком до 20.02.2015р. зі сплатою 36% річних за користування кредитом. Відповідно до умов договорів відповідач зобов'язався погашати кредит та сплачувати відсотки щомісячно рівними частинами, однак свої зобов'язання виконав не в повному обсязі, у встановлений строк кредити не повернув та відсотки не сплатив, внаслідок чого за договором № 495/3567CLPS3 виникла заборгованість по кредиту в розмірі 5170 грн. 24 коп., за порушення виконання зобов'язання нарахована пеня в розмірі 2087,09грн., за договором № 496/3567CLPS3 від 20.08.2012 р. виникла заборгованість по кредиту в розмірі 741 грн. 65коп., за порушення виконання зобов'язання нарахована пеня в розмірі 1006,37грн.

Унікальний номер справи: 759/3941/15-ц№ апеляційного провадження: 22-ц/796/13649/2015Головуючий у суді першої інстанції: Кириленко Т.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Корчевний Г.В.Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року основний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 495/3567CLPS3 від 20.08.2012р. заборгованість по кредиту в розмірі 5 170 грн. 24 коп., пеню в розмірі 500 грн., за кредитним договором № 496/3567CLPS3 від 20.08.2012р. заборгованість по кредиту в розмірі 741 грн. 65 коп., пеню в розмірі 300 грн., судовий збір в розмірі 243 грн. 60коп., а всього стягнуто 6 955 грн. 49 коп. В решті позову - відмовлено. В зустрічному позові - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду 1-ї інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що ухвалюючи рішення, судом не встановлено усі обставини, що мають значення для справи, зокрема те, що він просив суд з'ясувати розграбування магазину на Донбасі, співвласником якого він є, внаслідок чого не було можливості вчасно погашати кредит, тому суд мав усі підстави для застосування норм ст. 607 ЦК України.

Зазначає, що позивачем було запропоновано нові умови погашення кредиту, а відповідно до ст. 642 ЦК України це являється оформленням нового договору, тобто новий договір сторонами прийнято, що є наслідком припинення старого договору.

Апелянт вказує, що позивач повинен повернути йому кошти, сплачені на виконання нового договору, оскільки позивач вважає, що умови нового договору відповідачем не виконано.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів і висновків експертів.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 серпня 2012р. між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 495/3567CLPS3, згідно якого відповідачеві надано кредит в сумі 7107грн. строком до 20.02.2015р. зі сплатою 36% річних за користування кредитом та Кредитний договір № 496/3567CLPS3, згідно якого відповідачеві надано кредит в розмірі 3423грн. 21коп. строком до 20.02.2015р. зі сплатою 36% річних за користування кредитом /ас 9-11, 19-21/.

Також встановлено, що 19.06.2013р. між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений Договір факторингу, відповідно до якого були відступлені права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача, про що ОСОБА_1 був повідомлений належним чином /ас 17,18, 27, 28-32/.

Мотивуючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до умов Кредитних договорів відповідач зобов'язаний здійснювати сплату чергових платежів по погашенню кредиту в порядку і терміни, зазначені в графіку повернення кредиту та сплати відсотків.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач свої зобов'язання виконав не в повному обсязі, у встановлений графіком строк кредит не погашав та відсотки не сплачував, внаслідок чого за договором № 495/3567CLPS3 від 20.08.2012р. виникла заборгованість по кредиту в розмірі 5 170грн. 24коп., за порушення виконання зобов'язання нарахована пеня в розмірі 2087,09грн., за договором № 496/3567CLPS3 від 20.08.2012р. виникла заборгованість по кредиту в розмірі 741грн. 65коп., за порушення виконання зобов'язання нарахована пеня в розмірі 1006,37грн.

Також враховано судом першої інстанції, що згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З огляду на фактичні обставини справи, вірним є висновок суду першої інстанції, що оскільки відповідач не виконав в повному обсязі взяте на себе зобов'язання по поверненню кредитних коштів, необхідно стягнути з нього за договором № 495/3567CLPS3 від 20.08.2012р. заборгованість по кредиту в розмірі 5 170грн. 24коп., за договором № 496/3567CLPS3 від 20.08.2012р. заборгованість по кредиту в розмірі 741грн. 65коп., а розмір неустойки на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити з урахуванням майнового стану відповідача, який є пенсіонером, а також ступеню виконання ним зобов'язання, частина якого виконана в 2014р., за договором № 495/3567CLPS3 до 500грн., за договором № 496/3567CLPS3 - до 300грн.

Відносно доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що вони необґрунтовані та не доведені належними доказами, оскільки судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини справи.

Зокрема доводи апелянта про те, що позивачем було запропоновано нові умови погашення кредиту, а відповідно до ст. 642 ЦК України це являється оформленням нового договору, тобто новий договір сторонами прийнято, що є наслідком припинення старого договору, спростовуються матеріалами справи.

Як встановлено судами, 7.02.2014р. позивач направив відповідачу запрошення на прийняття участі в акції «Вигідна пропозиція», за умовами якої при сплаті виключно до 16.05.2014р. суми в розмірі 4839грн. за договором № 495/3567CLPS3 від 20.08.2012р. решта сума заборгованості буде прощена, а штрафи анульовані, при сплаті виключно до 16.05.2014р. суми в розмірі 4080грн. за договором 496/3567CLPS3 від 20.08.2012р. решта заборгованості буде прощена, а штрафи анульовані /ас 61,63/.

Крім того, при виконанні умов пропозиції передбачалась видача листа-довідки про прощення боргу.

Однак, відповідачем умови акції в повному обсязі виконані не були, платежі сплачені не у відповідності з запропонованим графіком, зокрема, за договором № 495/3567CLPS3 від 20.08.2012р. останній платіж сплачений лише 29.05.2014р., за договором № 496/3567CLPS3 від 20.08.2012р. останні два платежі сплачені 16.06.2014р. та 15.07.2014р., у зв'язку з чим листи-довідки про прощення боргу відповідачу видані не були, а здійснені ним платежі зараховані в рахунок погашення заборгованості за відповідними договорами /ас 62,64/.

Інші доводи апеляційної скарги відносно того, що суд повинен застосувати норми ст. 607 ЦК України, оскільки апелянт просив суд з'ясувати розграбування магазину на Донбасі, співвласником якого він є, внаслідок чого не було можливості вчасно погашати кредит, спростовуються наступним.

Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказівсторінта інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Таким чином, право позивача на пред'явлення позову до конкретної особи є непорушним, а суд не вправі виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ст. 607 ЦК України, зобов'язанняприпиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Згідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не надано до суду першої інстанції жодних доказів неможливості виконання ним зобов'язання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Не надано таких доказів і під час апеляційного розгляду справи.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зустрічний позов задоволенню не підлягає, оскільки доказів того, що з вини позивача йому завдано моральної шкоди, ОСОБА_1 не надав.

Зважаючи на вказане, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції справа розглянута чітко в межах позовних вимог, а доказів звернення ОСОБА_1 з зустрічним позовом на підставі ст. 607 ЦК України матеріали справи не містять.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування апеляційної скарги, та вважає, що за таких обставин підстави для її задоволення відсутні.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Згідно положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Враховуючи викладене та оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, колегія суддів вважає законними й обґрунтованими висновки районного суду про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог основного позову та відмови у задоволенні позовних вимог зустрічного позову.

Справа судом розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано правильно.

Інші доводи апеляційної скарги недоведені та містяться лише на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: