Ухвала суду № 53105717, 22.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ [1]

22 жовтня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.

суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.

при секретарі - Сірій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про стягнення суми,

за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» - Славкіної Марини Анатоліївни на рішення Подільського районного суду м.Києва від 13 березня 2015 року,

встановила:

у травні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь кошти, що знаходились на його депозитному рахунку та не були своєчасно повернуті - 19 486,67 дол. США, проценти за час прострочення повернення коштів - 1 153,19 дол. США. 3 проценти річних за час прострочення - 374,10 дол. США.

Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 13 березня 2015 року позов було задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник відповідача подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за такими підставами.

При звернені до суду позивач вказував, що 06.12.2013 р. уклав з відповідачем Договір банківського вкладу «Новорічний подарунок «Піврічний» №68876/2013 (в доларах США), за умовами якого вніс початковий вклад - 22 000 дол. США терміном до 06.01.2015 р. Одночасно ним було укладено Договір банківського вкладу на вимогу «Для виплат» НОМЕР_1, на який було внесено 182, 48 дол. США.

05.06.2014 р. він подав заяву про перерахування суми вкладу на його розрахунковий рахунок з наступним перерахуванням до банку в Німеччині на рахунок його доньки. Однак цього зроблено не було, а йому лише частково повернули суму вкладу, а тому він просив стягнути на його користь вклад в сумі 19 486, 67 дол. США, проценти відповідно до умов договору в сумі 1 153, 19 дол. США, 3 проценти річних за час прострочення в сумі 374, 10 дол. США,

Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 13 березня 2015 року позов було задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не повернув позивачу суму вкладу, а тому вона має бути стягнути разом з процентами та 3 відсотками річних за час прострочення відповідно до ст. 625 ЦК України.

Однак повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки він не відповідає встановленим по справі обставинам.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення ст. 526, 625, 1058, 1060, 1061 ЦК України.

Як видно з матеріалів справи, позивач уклав з відповідачем 06.12.2013 р. Договір банківського вкладу та Договір банківського вкладу на вимогу «Для виплат».

05.06.2014 р. позивач подав заяву про перерахування суми вкладу - 22 000 дол. США та відсотків за останній місць на його розрахунковий рахунок. Оскільки умовами договору була передбачена дата вимоги вкладником вкладу - 06 січня 2015 р., подання заяви позивачем слід розцінювати як намір вкладника на дострокове розірвання договору. З виписки про рух коштів по рахунку видно, що 06.06.2014 р. відповідачем було перераховано всю суму вкладу на відкритий на його ім'я 06.12.2013 р. розрахунковий рахунок НОМЕР_1 (а/с 48). Тому підстав для нарахування процентів за вказаним Договором банківського вкладу після 06.06.2014 р. на цей вклад немає і в задоволенні вимоги позивача про стягнення процентів в сумі 1 153 дол. США слід відмовити.

Після перерахування суми вкладу на рахунок для виплати, позивачу виплачувались частково проценти та тіло депозиту в сумі 2 700 дол. США. Відповідач визнає, що невиплаченою залишилась сума 19 486, 67 дол. США (а/с10).

Доводи представника відповідача щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в частині задоволення вимоги про стягнення тіла депозиту, є необґрунтованими. Після перерахування коштів - тіла депозиту на розрахунковий рахунок позивач не мав можливості одноразово зняти всю суму вкладу, а також відповідачем не було здійснено перерахування коштів на інший банківський рахунок в Німеччину, про що просив позивач в своїй заяві від 05.06.2014 р. Апелянт в апеляційній скарзі визнає, що виплата коштів та їх перерахування до іншої банківської установи не здійснювались з посиланням на постанови Правління НБ України від 27.02.2014 р. №104 та від 28.03.2014 р. №172.

Постановою Правління Національного банку України від 20.11.2014 р. №733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних». Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 р. №123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» з 21.11.2014 р. Представник відповідача в апеляційній скарзі визнає, що гарантована сума 200 000 грн. позивачу не виплачена.

Разом з тим, вимога позивача про нарахування відповідно до ст. 625 ЦК України 3 процентів річних на тіло депозиту підлягає частковому задоволенню, тільки за період з 06.06.2014 р. по 20.11.2014 р., оскільки з 21.11.2014 р. в банку було запровадження тимчасову адміністрацію. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.02.2015 р. №35 було продовжено термін здійснення тимчасової адміністрації по 20.03.2015 р., а постановою Правління НБ України від 19.03.2015 р. №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» було розпочато процедуру ліквідації банку. Тому сума 3 проценти річних за вказаний період буде становити 270,95 дол. США з урахуванням сум, які були виплачені позивачу за період з 20.06.2008 р. по 20.11.2014 р.

Таким чином, рішення суду першої інстанції слід змінити та частково задовольнити вимоги позивача про стягнення суми депозиту та 3 процентів річних.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» - Славкіної МариниАнатоліївни задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 13 березня 2015 року змінити та стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 19 760, 73 дол. США.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Головуючий

Судді

№ справи: 758/15195/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/12441/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Неганова Н.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.