Ухвала суду № 53105527, 04.09.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/11810/2014 року Головуючий у 1-й інстанції: Піхур О.В.

Доповідач: Чобіток А.О.

У Х В А Л А

04 вересня 2014 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_1, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про звільнення від сплати заборгованості , -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2014 року в задоволенні вищевказаного позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду відповідачем було подано апеляційну скаргу.

Перевіривши відповідність матеріалів справи вимогам ст. 297 ЦПК, суд вважає за необхідне повернути справу до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення в порядку ст.. 220 ЦПК України, оскільки судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат згідно зі ст. 88 ЦПК України та Законом України «Про судовий збір» .

Відповідно до п. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з підпунктом 1, 2, пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати , а немайнового характеру складає 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, то 07.04.2014 року ОСОБА_2 пред»явив позов про звільнення від сплати заборгованості в сумі 55 581 грн. 64 коп., сплативши при цьому 243 грн. 60 коп. судового збору ( 0,2 розміру мінімальної заробітної плати) .

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ЦПК України, у разі збільшення розміру позовних вимог або пред»явлення нових вимог несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.

05 червня 2014 року ОСОБА_2 уточнив позовні вимоги та остаточно просив суд звільнити його від сплати заборгованості на загальну суму 38 449 грн. 56 коп. , а також визнати виконавчі листи недійсними та скасувати виконавчі провадження.

Таким чином вимоги ОСОБА_2 складаються з вимог майнового характеру та немайнового , а тому уточнивши вимоги позивач відповідно повинен був сплатити і судовий збір.

Проте, як вбачається з матеріалів справи докази сплати судового збору відповідно до уточнених позовних вимог відсутні.

Розглянувши змінені вимоги позивача без доказів доплати суми судового збору, за результатами вирішення спору суд з урахуванням положень ст. 88 ЦПК України належну суму судового збору не стягнув .

За таких обставин, справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення, оскільки в даному випадку суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження .

Керуючись ст. 297 ЦПК України , -

у х в а л и л а:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про звільнення від сплати заборгованості повернути до Шевченківського районного суду м. Києва для належного оформлення.

Питання належного оформлення справи повинно бути вирішено у десятиденний строк з дня отримання справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя :