Постанова № 53105173, 29.10.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2015 року Справа № 904/3405/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів - Герасименко І.М., Сизько І.А.,

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № 2007 від 04.11.14,

від відповідача: ОСОБА_2 фізична особа-підприємець, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія АД № 205706 від 09.08.06,

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2015р. у справі №904/3405/15

за позовом міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м.Дніпропетровськ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ

про стягнення 14 072грн.36 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2015р. у справі №904/3405/15 (суддя Петренко Н.Е.) позов міського комунального підприємства (далі-МКП) "Дніпропетровські міські теплові мережі" задоволено частково, з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь позивача стягнуто заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 9736грн.52коп., пеня в сумі 1067грн.41коп., три проценти річних в сумі 102грн.71коп. та інфляційні втрати в сумі 951грн.91коп., в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 2000грн. провадження у справі припинено, в решті в позові відмовлено;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо неналежного виконання відповідачем зобов"язань за договором №070208 від 21.09.2011р. по оплаті вартості поставленої теплової енергії, часткової сплати відповідачем цієї вартості в процесі розгляду справи та невірного розрахунку позивачем суми інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача;

- не погодившись з прийнятим рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність висновків, викладених в рішенні суду просить його скасувати, прийняти нове рішення, згідно з яким сума основного боргу за теплопостачання в період 2014 - 2015р.р. складає 6898грн.23коп.;

- у поданій скарзі йдеться про неправильний розрахунок позивачем суми заборгованості за спірний період, про проведення позивачем за грудень 2014р. перерахунку на суму 1145грн. у зв"язку з невідповідністю температури в приміщеннях санітарним нормам, про підтвердження факту проведення перерахунку копією акту звіряння від 11.02.2015р., про внесення відповідачем у спірний період трьох платежів по 2000грн. (09.04, 08.07, 26.09.2014р.) на загальну суму 6000грн., які не були враховані судом, про підтвердження факту внесення цих платежів копіями квитанцій №9055 від 09.04.2014р., №7529 від 08.07.2014р. та №11641 від 26.09.2014р., а також про те, що за період з 01.2014 01.2015р.р заборгованість має складати 8898грн.23коп., а з урахуванням погашеного в сумі 2000грн. боргу в процесі розгляду справи 6898грн.23коп.;

- в уточненнях до апеляційної скарги скаржник просить звернути увагу суду на те, що даний позов розглядається по заборгованості за теплову енергію періоду 2014-2015р.р., попередній період 2012-2013р.р. було оплачено за рішенням суду №904/7606/13 в сумі 6388грн.68коп., між тим, перелічені вище квитанції знов були віднесені позивачем у 2013 рік, на те, що за актом звірки від 11.02.2015р. станом на 15.01.2015р. період розірвання договору, заборгованість на користь позивача складає 7641грн.97коп., на те, що відповідач не згоден з актом звірки, складеним 21.10.2015р. внаслідок нарахування оплати за тепло за березень 2015р. в сумі 4564грн.85коп. після розірвання 15.01.2015р. договору, а також на те, що не має можливості довіряти підприємству, яке поставляє неякісне тепло в той час, як температура в приміщенні складає 11-12 градусів, а оплата за місяць складає 5121грн.36коп. про що свідчать листи-звернення до керівництва підприємства;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, зазнаючи при цьому, що платежі відповідача, проведені ним 09.04., 08.07., 26.09.2014р. та по рішенню господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2013р. у справі №904/7606/13 зараховані в погашення його заборгованості, яка існувала станом на 31.01.2014р. в сумі 12388грн.68коп. внаслідок відсутності у відповідних квитанціях відомостей про період оплати.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2011р. МКП"Дніпропетровські міські теплові мережі"(енергопостачальною організацією) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (споживачем) укладено договір №070208, на підставі якого енергопостачальна компанія зобов"язалася постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п.5.2 договору облік споживання теплової енергії здійснюється розрахунковим способом по об"єкту вул.Чічеріна,32.

Згідно з п.6.1 договору тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором встановлюються Дніпропетровською міською радою.

В п.7.2 договору сторонами узгоджено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатах якого підписується акт на відпуск-отримання теплової енергії по формі додатку 4.

П.7.4 договору передбачено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов"язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

П.п.8.2.3 п.8.2 договору встановлена відповідальність споживача в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію у вигляді сплати пені в розмірі 1 процента, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Згідно з п.п.11.1 та 11.4 договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 21.09.2014р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією з сторін.

На виконання умов договору протягом лютого, березня, квітня, жовтня, листопада, грудня 2014р. та січня 2015р. позивач надав відповідачу послуги з теплопостачання на загальну суму 13230грн.54коп., що підтверджується представленими в матеріалах справи актами прийому-передачі виконаних робіт за перелічені місяці, підписаними представниками МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 без зауважень та заперечень.

07.03., 07.04., 08.05., 06.11., 05.12.2014р. та 13.01., 05.02.2015р. для оплати наданих послуг відповідачу надані рахунки, що підтверджується копіями реєстрів рахунків та актів прийому-передачі виконаних робіт за перелічені місяці.

Між тим, в установлені договором строки вартість послуг відповідачем не сплачена.

Станом на 15.01.2015р. заборгованість по оплаті складає 11736грн.52коп..

Вказана сума заборгованості визначена позивачем з урахуванням коригування вартості послуг на суму 1145грн. та часткової оплати в сумі 348грн.37коп. (залишок суми, стягнутої за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2013р. у справі №904/7606/13).

У зв"язку з неоплатою відповідачем вартості теплової енергії позивач нарахував пеню в сумі 1067грн.41коп. по актах виконаних робіт за березень, квітень, жовтень, листопад, грудень 2014р. та січень 2015р., три проценти річних в сумі 102грн.71коп. та втрати від інфляції в сумі 1165грн.72коп.. Розрахунки вказаних сум виконані позивачем, виходячи з умов договору, які встановлюють остаточні строки оплати відповідачем послуг.

Розрахунок пені виконано позивачем з урахуванням розміру подвійної облікової ставки Національного банку України та з дотриманням строків, встановлених ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

В процесі розгляду справи відповідач оплатив заборгованість в сумі 2000грн., що не спростовується позивачем.

Ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання не допускається. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.611 названого Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст.629 Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов"язань за договором №070208 від 21.09.2011р. в частині повної та своєчасної оплати послуг теплопостачання та ненадання ним належних і допустимих доказів, які б спростовували таке порушення господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9736грн.52коп., пені в сумі 1067грн.41коп., трьох процентів річних в сумі 102грн.71коп. та втрат від інфляції в сумі 951грн.91коп..

Одночасно колегія суддів погоджується з перерахунком господарським судом суми втрат від інфляції та визначення її в розмірі 951грн.91коп.. Різниця між сумою втрат від інфляції, яка запропонована до стягнення позивачем та сумою, визначеною господарським судом виникла внаслідок округлення позивачем сукупного індексу інфляції за періоди прострочення по актах виконаних робіт. Однак, господарським судом застосовані сукупні індекси інфляції в повному розмірі, що призводить до більш точніших результатів за наслідками обчислення грошових сум.

Цілком вірно господарський суд припинив провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2000грн. у зв"язку із сплатою цієї суми в процесі розгляду справи та з огляду на відсутність предмета спору у відповідній частині.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.

Доводи скаржника визнані колегією суддів необґрунтованими.

На вимогу колегії суддів щодо надання доказів існування заборгованості відповідача, на погашення якої були зараховані платежі останнього за квитанціями №9055 від 09.04.2014р. в сумі 2000грн., №7529 від 08.07.2014р. в сумі 2000грн. та №11641 від 26.09.2014р. в сумі 2000грн. позивачем представлена довідка (а.с.129) про те, що станом на 01.02.2014р. по особистому рахунку відповідача обліковувалася заборгованість в сумі 12039грн.71коп. В погашення цієї заборгованості були зараховані кошти, сплачені на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2013р. у справі №904/7606/13 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 4224грн.27коп. та пені в сумі 443грн.91коп..

Вказані суми заборгованості і пені за цим рішенням були стягнуті за період з жовтня 2012 по квітень 2013р.р. Залишок стягнутої за рішенням господарського суду у справі №904/7606/13 суми в розмірі 348грн.97коп. зараховано позивачем в погашення заборгованості по даній справі, яка виникла за період лютий 2014 січень 2015р.р.

Ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На виконання вимог наведених процесуальних норм скаржником не надані належні та допустимі докази в спростування обставин наявності заборгованості по оплаті вартості спожитої теплової енергії станом на 01.02.2014р. в сумі 12039грн.71коп. і докази в спростування заборгованості за період споживання теплової енергії по даній справі, зокрема, платіжні документи з зазначенням конкретних періодів оплати, акт звірки розрахунків з позивачем, який містить дані про оплати за вказані вище періоди, контррозрахунок сум заборгованостей.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що додані до апеляційної скарги квитанції також не містять відомостей про конкретні періоди оплати.

Посилання скаржника на акт звірки розрахунків від 11.02.2015р. (а.с.133) колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки цей акт складений за період з жовтня 2014 по 14.01.2015р.р. Періодом заборгованості по даній справі, як зазначено вище, визначено лютий 2014 - січень 2015р.р.

Доводи скаржника про нарахування позивачем після розірвання договору 15.01.2015р. оплати за березень 2015р. в сумі 4564грн.85коп. є безпідставними тому, що вказана сума не віднесена до суми заборгованості, яка є предметом даного спору, що підтверджується розрахунком позивача (а.с.9).

Стосовно посилань скаржника на поставку позивачем неякісного тепла слід зазначити наступне.

П.п.3.1.5, 3.1.6 п.3.1 договору №070208 від 21.09.2011р. встановлено, що у разі порушення енергопостачальною організацією умов договору споживач має право викликати її представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень, тощо. Також споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.

Згідно з п.33 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. N630 у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі.

У повідомленні зазначається прізвище, ім'я та по батькові, точна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги. Повідомлення споживача незалежно від його форми (усна або письмова) обов'язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник виконавця зобов'язаний повідомити споживачеві відомості про особу, яка прийняла повідомлення (прізвище, ім'я та по батькові), реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття.

П.п.37, 38, 39 Правил встановлено, що за результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця згідно з додатком 2. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця.

У разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

Акт-претензія реєструється уповноваженими особами виконавця у журналі реєстрації актів-претензій згідно з додатком 3. Виконавець зобов'язаний розглянути такий акт-претензію і повідомити протягом трьох робочих днів споживача про її задоволення або про відмову у задоволенні з обґрунтуванням причини такої відмови. У разі ненадання протягом установленого строку виконавцем відповіді вважається, що він визнав викладені в акті-претензії факти неналежного надання або ненадання послуг. Спори щодо задоволення претензій споживачів розв'язуються у суді. Споживач має право на досудове розв'язання спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

У даному випадку, належні та допустимі докази ненадання або неналежного надання послуг з відпуску теплоенергії скаржником не надані.

Зокрема, відсутній в матеріалах справи акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг, підписаний скаржником з відповідачем за формою, визначеною додатком №2 до Правил.

Не представлений також відповідачем і акт-претензія, підписаний не менш ніж двома споживачами за умов неприбуття представника позивача для проведення перевірки об"єкту теплопостачання.

Не надані також скаржником і докази звернення до суду з метою задоволення відповідних претензій.

Керуючись ст.ст.101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2015р. у справі №904/3405/15 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя І.М.Герасименко

Суддя І.А.Сизько

Повна постанова складена 03.11.2015р.