Рішення № 53104599, 29.10.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2015 р. Справа № 911/4408/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом селянсько-фермерського господарства «Добробут», Чернігівська обл., с. Петрівкадо товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська», Київська обл., с. Пухівкапро стягнення коштів,за участю представників:

позивача:ОСОБА_1, довіреність №1 від 13.10.2015 року;відповідача:не зявилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2015 року селянсько-фермерське господарство «Добробут» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (відповідач) про стягнення 550 000,00 грн. основного боргу, 5 063,01 грн. 3% річних, 109 808,04 грн. пені, у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязань з оплати поставленого товару за договором №ДП/8 постачання товару від 17.02.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.09.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.10.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2015 року відкладено розгляд справи на 29.10.2015 року.

29.10.2015 року через відділ діловодства господарського суду Київської області позивач подав заяву про зменшення позовних вимог у якій просив суд стягнути з відповідача 6 502,25 грн. 3% річних, 131 938,84 грн. пені, у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязань з оплати поставленого товару за договором №ДП/8 постачання товару від 17.02.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 29.10.2015 року не зявився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.02.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (покупець) та селянсько-фермерським господарством «Добробут» (постачальник) було укладено договір №ДП/8 (договір), за умовами якого постачальник зобовязується протягом дії цього договору передавати у власність покупцю сировину для виробництва комбікормів (у подальшому «товар»), у кількості та асортименті згідно до підписаних сторонами специфікацій або видаткових накладних, які є невідємною частиною цього договору, а покупець зобовязується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки здійснюються покупцем за кожну партію товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту постачання, якщо інше не визначено у підписаних сторонами специфікаціях.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2015 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами, своїх зобовязань за даним договором. У випадку, якщо жодна з сторін не повідомить іншу про своє бажання припинити чинний договір за місяць до закінчення строку його дії, чинний договір вважається пролонгованим на один рік.

На виконання умов договору позивачем у період з лютого 2015 року по травень 2015 року поставлено відповідачу товар, що підтверджується копіями видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Однак, відповідач у встановлений п. 4.1. договору строк не оплачував переданий позивачем товар, а остаточний розрахунок здійснив з простроченням, що підтверджується реєстром прийнятих платежів та інформацією про надходження коштів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором, позивачем нараховані 6 502,25 грн. 3% річних, 131 938,84 грн. пені.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Згідно п. 5.4. договору, у випадку несвоєчасної оплати прийнятого товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у звязку з простроченням виконання зобовязання з оплати отриманого товару нарахована пеня у розмірі 131 938,84 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 131 938,84 грн., яка нарахована позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у звязку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобовязань з оплати поставленого товару за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобовязання з оплати переданого товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 6 502,25 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2 076,62 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» станом на 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Згідно п. п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв поданих у 2015 році в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 218,00 грн. та не більше 182 700,00 грн.

Оскільки позивачем предявлено позовну вимоги про стягнення 138 441,09 грн. то судовий збір мав бути сплачений в розмірі 2 076,62 грн.

Проте, позивачем подане платіжне доручення №142 від 15.09.2015 року на суму 9 967,22 грн., з якого вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 9 967,22 грн., тобто у більшому розмірі ніж передбачено законом.

Пункт 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин зайво сплачений судовий збір в сумі 7 890,60 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, шляхом винесення в порядку ст.7 Закону України «Про судовий збір» відповідної ухвали.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (07413, Київська обл., Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна, код 05513187) на користь селянсько-фермерського господарства «Добробут» (17454, Чернігівська обл., Бобровицький район, с. Петрівка, вул. А. Близнюка, 35, код 31000744) 131 938 (сто тридцять одну тисячу девятсот тридцять вісім) грн. 84 коп. пені, 6 502 (шість тисяч пятсот дві) грн. 25 коп. 3% річних, 2 076 (дві тисячі сімдесят шість) грн. 62 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено: 03.11.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак