Рішення № 53104418, 30.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2015Справа №910/25994/15

За позовомПриватного акціонерного товариства "ОТІС"доКомунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва"проСтягнення 16 574, 57 грн.Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Мацюк В.В. - представник за довіреністю;від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ОТІС" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва" (надалі - Відповідач) про стягнення 16 574,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за Договором D2 4T № 2366 на виконання ремонту ліфта від 23.08.2012 року в повному обсязі не виконав, вартість виконаних позивачем робіт у строки визначені Договором не оплатив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.10.2015 р.

Представник позивача в судове засідання 30.10.2015 р. з'явився, вимоги ухвали суду від 05.10.2015 р. виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Від представника відповідача за довіреністю до господарського суду м. Києва 21.10.2015 р. надійшло клопотання про перенесення слухання справи, яке призначено на 30.10.2015 р.

Представник відповідача в судове засідання від 30.10.2015 р. не з'явився. Неприбуття представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 30.10.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2012 року між позивачем (підрядник за Договором) та відповідачем (замовник за Договором) було укладено Договір на виконання ремонту ліфту D2 4T № 2366 (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язки щодо виконання ремонту ліфта реєстр. № 9930, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Г. Потапова, 10-А та придбання необхідних матеріалів для виконання робіт, а замовник зобов'язується сплатити підряднику вартість робіт та матеріалів, яка визначена в договірній ціні.

Відповідно до п. 3.3 Договору підрядник зобов'язується виконати роботи згідно кошторисної документації не пізніше трьох місяців з дня підписання Договору.

Договірна ціна складає 13 812,14 грн., ПДВ 20% 2 762 грн., разом по Договору 16 574,57 грн. (п. 2.1. Договору).

Згідно п. 2.2. Договору, виконання робіт оформлюється актом за формою КБ-2В та довідкою за формою КБ-3 не пізніше трьох робочих днів місяця, наступного за звітним.

Оплата вартості ремонту ліфта, згідно з п. 2.1. Договору, здійснюється замовником протягом п'яти робочих днів з дня підписання акту виконання робіт за формою КБ-2В та довідки за формою КБ-3 (п. 2.4. Договору).

У відповідності до п. 6.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2012 року.

На виконання умов Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму в розмірі 16 574, 57 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року від 16.10.2012р.

Виконані роботи були прийняті відповідачем, що підтверджується підписом його уповноваженої особи та відповідним відбитком печатки останнього.

Як зазначено позивачем, відповідачем не було здійснено оплату вартості виконаних позивачем робіт за Договором на суму в розмірі 16 574, 57 грн.

У зв'язку з не проведенням відповідачем оплати вартості виконаних позивачем робіт за Договором, позивач був змушений звернутись до суду.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами Договору, він за своєю правовою природою є Договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи (актами приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2В) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) підтверджується виконання позивачем та прийняття відповідачем робіт за Договором на загальну суму 16 574,57 грн.

Згідно із п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту п. 3.3 Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті виконаних позивачем згідно Договору робіт на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. (ст. 843 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором. (ст. 854 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем оплату повної вартості робіт, на рахунок позивача проведено не було.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З врахуванням викладеного, враховуючи п. 2.3. Договору, обов'язок відповідача щодо повної оплати вартості виконаних позивачем робіт сплив, а тому прострочення оплати вартості робіт за Договором у відповідача перед позивачем виникло з 16.10.2015р.

Оскільки, як підтверджено матеріалами справи, свої зобов'язання відповідач за Договором не виконав, то заборгованість останнього по оплаті вартості виконаних позивачем робіт складає 16 574,57 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в справі № 910/25994/15 про стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 16 574,57 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

Щодо клопотання представника відповідача від 21.10.2015 року про перенесення слухання справи, яке призначено на 30.10.2015 року, керуючись п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі № 910/25994/15 підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача 16 574,57 грн. основного боргу.

Судовий збір позивача у розмірі 1 378,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 526, 530, 610, 629, 837, 843, 853, 854 ЦК України, ст.ст. 173-175, 193 ГК України, ст.ст. 28, 32-34, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (код ЄДРПОУ 36037999, адреса: 03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17), на користь Приватного акціонерного товариства «ОТІС» (код ЄДРПОУ 14357579, адреса: 03062, м. Київ, вулиця Чистяківська, 32) суму основного боргу в розмірі 16 574,57 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот сімдесят чотири гривні п'ятдесят копійок) та судовий збір в розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок), видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.11.2015р.

Суддя Ю.О. Підченко