Рішення № 53104289, 21.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2015

Справа №910/18253/15

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛРОМ УКРАЇНА"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАКТІКЕР УКРАЇНА"

про

стягнення 225 564,07 грн.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -

не з’явився

від відповідача -

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛРОМ УКРАЇНА" (надалі – ТОВ «ВАЛРОМ УКРАЇНА») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАКТІКЕР УКРАЇНА" (надалі – ТОВ "ПРАКТІКЕР УКРАЇНА") про стягнення 225 564,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору купівлі-продажу товарів №089611 від 01.02.2012 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 182 798,04 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% у розмірі 2 328,38 грн. та інфляційних у розмірі 40 437,65 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.09.2015 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2015 р. розгляд справи відкладено до 21.09.2015 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду.

В судове засідання 21.09.2015 р. представник позивача не з’явився, проте через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання 21.09.2015 р. не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2012 р. між ТОВ «Практікер Україна» (Практікер) та ТОВ «ВАЛРОМ Україна» (постачальник) було укладено договір купівлі-продажу (національний) №089611 (надалі – «Договір»).

За змістом п.п. 1.1, 1.2 Договору умови цього Договору та всіх Додатків до нього регулюють ділові відносини між Практікер та/або підприємствами для яких компанія Практікер виконує закупівельні обов’язки (тут і надалі – «Асоційовані закупівельні компанії»), з одного боку, та постачальником, з іншого боку. Постачальник визнає юридичну чинність цих умов шляхом підписання цього Договору. Додатково для регулювання відносин за цим Договором застосовуються законодавства. Загальні правила та умови купівлі-продажу поставки, оплатити та інші комерційні умови постачальника не застосовуються для регулювання відносин за цим Договором, навіть якщо проти них не було висунуто заперечень у явно вираженій формі, у кожному випадку. Правила та умови постачальника можуть застосовуватися у виняткових випадках, якщо сторони прямо домовилися про їх застосування у письмовій формі.

Згідно п. 2.2 Договору замовлення вважаються чинним тільки за умови їх оформлення в електронній письмовій формі. Замовлення, розміщені в уній формі, зокрема по телефону, так само як і доповнення, зміни та інші застереження до поданих замовлень, вважаються чинними тільки за умови їх підтвердження в електронній письмовій формі, яка вимагається для замовлень.

Відповідно до п. 3.2 Договору кожне замовлення доставляється в узгоджену дату поставки. Строк поставки починає перебіг із дати замовлення. Вся кількість товару, замовлена на цю дату, доставляється за визначеною у замовленні адресою. Здійснення поставки частинами або раніше визначеної дати допускається тільки за умови попередньої письмової домовленості сторін. Це положення також застосовується по відношенню до акційних товарів. У випадку часткової доставки без попереднього узгодження, компанія Практікер уповноважена відмінити залишок замовлення.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що рахунки надсилаються в одному екземплярі. У рахунку вказується адреса доставки вантажу. У разі, якщо вантаж відправляється за різними адресами призначення, повинні бути оформлені окремі рахунки. Рахунки не повинні доставлятися разом із вантажем. У рахунку чітко зазначаються номер та дата замовлення.

Договором про умови №089621 від 01.01.2012 р. та Договором про умови №089622 від 05.02.2015 р. передбачено, що строк поставки асортиментних товарів 10 днів та комісійних товарів 21 днів.

На виконання умов Договору позивачем поставлена, а відповідачем прийнята продукція на загальну суму 182 798,04 грн., що підтверджується видатковими накладними №ВР-0001398 від 20.06.2014 р. на суму 7 802,35 грн., №ВР-0001399 від 20.06.2014 р. на суму 7 393,68 грн., №ВР-0001816 від 24.07.2014 р. на 1 194,48 грн., №ВР-0001813 від 24.07.2014 р. на суму 16 770,96 грн., ВР-0001814 від 24.07.2014 р. на суму 3 390,24 грн., №ВР-0001817 від 5 937,84 грн., №ВР-0001815 від 24.07.2014 р. на суму 4 860,3 грн., №ВР-0001818 від 24.07.2014 р. на суму 2 444,58 грн., №ВР-0002223 від 28.08.2014 р. на суму 15 686,56 грн., ВР-0002222 від 28.08.2014 р. на суму 44 975,99 грн., №ВР-0002161 від 22.08.2014 р. на суму 1 640,47 грн., №ВР-0002362 від 08.09.2014 р. на суму 35 059,72 грн., №ВР-0002581 від 24.09.2014 р. на суму 17 786,36 грн., №ВР-0002905 від 17.10.2014 р. на суму 752,58 грн., №ВР-0002906 від 17.10.2014 р. на суму 10 724,16 грн.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі суму 182 798,04 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видатковими накладними у період з 20.06.2014 р. по 17.10.2014 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 182 798,04 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.2 Договору, відповідач був зобов’язаний розрахуватися за отриманий товар не пізніше 10 банківських днів.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 182 798,04 грн. грн., а строк виконання грошового зобов’язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Практікер Україна» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ВАЛРОМ Україна» про стягнення з ТОВ «Практікер Україна» заборгованості у розмірі 182 798,04 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% у розмірі 2 328,38 грн. та інфляційних у розмірі 40 437,65 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання по кожній накладній окремо у загальний період з 20.06.2014 р. по 15.04.2015 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням зобов’язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% у розмірі 2 328,38 грн. та інфляційних у розмірі 40 437,65 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «ПРАКТІКЕР Україна» на користь ТОВ «ВАЛРОМ Україна» заборгованості у розмірі 182 798,04 грн., 3% у розмірі 2 328,38 грн. та інфляційних у розмірі 40 437,65 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАКТІКЕР УКРАЇНА" (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 8-Б, 2-й поверх; ідентифікаційний код 33938302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛРОМ УКРАЇНА" (23320, Вінницька обл., смт. Сутиски, вул. Вінницька, 49; ідентифікаційний код 33731431) заборгованість у розмірі 182 798,04 грн., 3% у розмірі 2 328,38 грн., інфляційних у розмірі 40 437,65 грн. та судовий збір у розмірі 4 511,28 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Дата складання повного тексту рішення 23.10.2015 р.

Cуддя А.В.Яковенко