Ухвала суду № 53103663, 02.11.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

02.11.15р. Справа № 904/9516/15

Суддя Панна С.П., розглянувши матеріали

за позовом Дочірнього підприємства "Верхньодніпровськтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, 51600, пр. Леніна, б. 5, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська обл.

до Архівного відділу Верхньодніпровської районної державної адміністрації, 51600, пл.Щербицького, 2,3 м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська обл.

про стягнення 120 826,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Верхньодніпровськтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Архівного відділу Верхньодніпровської районної державної адміністрації про стягнення боргу в сумі 64517,80 грн., пені в сумі 54013,83 грн., 3% річних в сумі 2294,84 грн., інфляційних втрат в сумі 30838,67 грн., судового збору.

Позов підлягає поверненню виходячи з наступного:

1) Позивачем не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку з огляду на наступне:

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Пунктом 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року за № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено наступне: Законом передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду державного бюджету України (частина перша статті 9).

Згідно п. 2.22 вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року за № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку одержувач зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, а саме статтею 435, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 1113, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 11120, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною пятою статті 1222, частиною пятою статті 1228.

За відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду. При цьому в ухвалі, що виноситься господарським судом з даного приводу, має бути зазначено правильні платіжні реквізити для перерахування сум судового збору.

При цьому, відповідно до п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року за № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Позивачем до позову додано платіжне доручення № 281 від 21.10.2015 року, з якого вбачається, що судовий збір в сумі 1812,40 грн. сплачений за реквізитами іншого суду - Дніпропетровського апеляційного господарського суду, тоді як відповідно до листа Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області від 06.02.2012 року № 02-12/162 реквізити для зарахування надходжень судового збору при зверненні з позовом до господарського суду Дніпропетровської області з 06.02.2012 року наступні:

одержувач - Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; код за ЄДРПОУ - 37989269; банк - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155); МФО банку - 805012; Рахунок судового збору (господарський суд Дніпропетровської області) - № 31214206783005, код бюджетної класифікації доходів - 22030001.

2) Позивачем не надано доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви від 26.10.2015 року за № 228 з додатками з огляду на наступне:

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

За приписами абзацу 8 п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не може вважатися належним доказом надіслання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів проставлена на позовній заяві відмітка іншої сторони, якщо у цій відмітці не зазначено, ким саме прийнято копію позовної заяви.

Позивачем в якості доказу надіслання / вручення відповідачу копії позовної заяви від 26.10.2015 року за № 228 з додатками додано копію позовної заяви з підписом та датою, однак, без зазначення прізвища, ім'я та по-батькові особи, якій вручено екземпляр позову та без зазначення посади цієї особи. Крім того, окрім підпису екземпляр позову не містить позначки наступного характер: "Позовну заяву з додатками отримав ...".

3) Позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Разом з тим, позивач подав позов про стягнення з відповідача боргу, який виник у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань за двома окремими договорами, а саме: договір на користування тепловою енергією від 22.01.2015 року за № 130, договір на користування тепловою енергією від 24.01.2014 року за № 130. При цьому, за порушення виконання вказаних договорів позивачем також розраховано пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

При цьому, відповідно до п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, зокрема, якщо в позові об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що в даному випадку сумісний розгляд вимог за двома договорами перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін у одній судовій справі, отже, насамперед, суттєво ускладнить вирішення спору. Крім того, за кожним договором позивачем розраховано пеню, інфляційні втрати та 3% річних, правильність розрахунку яких підлягаю перевірці судом.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Національним законодавством України (ст. 56 Господарського процесуального кодексу України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обовязку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обовязок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обовязку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції.

Також суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, оцінка судом виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.

Керуючись п. п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Додаток:

- позовна заява від 26.10.2015 року за № 228 з додатками на 76-ти аркушах, в тогму числі оригінал платіжного доручення № 281 від 21.10.2015 року;

- опис вкладення з адресатом господарський суд Дніпропетровської області;

- поштовий конверт.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя ОСОБА_1