Рішення № 53102282, 26.10.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/247/15 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.

Провадження № 22-ц/783/5416/15 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

Категорія: 19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р.П.

при секретарі: Ясиновській Я.М.

з участю: представника ПАТ «Універсал Банк» Кузь В.Л.,

ОСОБА_3, представника ОСОБА_4, ОСОБА_3,

ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 червня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Унівверсал Банк" звернулось з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 74953,01 доларів США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на 03.06.2015 року 1580369.23 грн.

ОСОБА_6 окремо в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_5 подав зустрічні позови про визнання припиненими договорів поруки від 21.06.2005 року та додаткових договорів поруки від 16.07.2010р., від 26.10.2011р., укладених між ними та ПАТ «Універсал Банк».

Оскаржуваним рішенням первісний позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість в сумі 74 953 (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят три) долари США 01 цент, що еквівалентно 1 580 369 (одному мільйону п'ятистам вісімдесяти тисячам трьомстам шістдесяти дев'яти) гривням 23 копійкам.

Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» по 913 (дев'ятсот тринадцять) гривень 50 коп. судового збору.

В зустрічному позові ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання договору поруки недійсним - відмовлено.

В зустрічному позові ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання договору поруки недійсним - відмовлено.

Рішення в апеляційному порядку оскаржили ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, вважають, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

ОСОБА_7 в апеляційній скарзі покликається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції посилався на факт укладення між нею та позивачем, 21.06.2005 року, договору поруки, відповідно до якого поручитель взяв на себе зобов"язання відповідати в повному обсязі перед позивачем за невиконання ОСОБА_4 умов кредитного договору, укладеного між ним та ПАТ «Універсал Банк» 21.06.2005 року. Однак суд не взяв до уваги її заперечення про те, що договір поруки нею не підписувався, підпис на ньому не відповідає її дійсному підпису та є підробленим, а тому на неї не може бути покладено обов»язку по виконанню зобов»язань ОСОБА_4 Також апелянт зазначає, що нею під час розгляду даної справи було подано заяву про призначення судово - почеркознавчої експертизи підпису на договорі поруки від 21.06.2005 року, однак, судом заява не розглянута. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким в задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Апелянт ОСОБА_4 в апеляційній скарзі не погоджується з розрахунком заборгованості, вказує на те, що ПАТ «Універсал Банк» неправильно розрахував суму заборгованості станом на 03.06.2015 року, така є значно меншою, і становить 29064.69 доларів США, а не як зазначено в оскаржуваному рішенні 74953.01 долари США. Неправильність розрахунку заборгованості пояснює тим, що банком не було враховано всіх внесених ним платежів, що підтверджується розрахунками заборгованості, у яких внесення цих платежів не відображено. А відтак, на думку апелянта, судом першої інстанції порушено вимоги ст. 11 ЦПК України, оскільки позовні вимоги позивача не відповідають резолютивній частині рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 червня 2015 року, а тому просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким в задоволенні первісного позову відмовити повністю.

ОСОБА_5, ОСОБА_3 оскаржують рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 червня 2015 року лише в частині відмови про визнання договору поруки недійсними і в апеляційних скаргах покликаються на те, що ПАТ "Універсал Банк" 22.08.2013 року направляв відповідачам вимогу про дострокове повернення кредиту та виконання зобов"язань забезпечених порукою, позов подано до суду 12.01.2015 року, а 15.01.2015 року Галицьким районним судом м. Львова було відкрито провадження у справі, тобто, шестимісячний строк для подачі позову закінчувався 22.08.2013 року, а тому суд першої інстанції припустився помилки вирішивши, що позивачем строк не пропущено. Також апелянти зазначають, що відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання припиненими договорів поруки від 21.06.2005 року, 16.07.2010 року та від 26.10.2011 року, суд першої інстанції вважав, що зазначені договори діють одночасно. Такий висновок суду суперечить ст.ст. 202, 604, 653 ЦПК України, оскільки, у разі укладення нового договору між тими ж сторонами і про один і той же предмет попередній договір припиняється. З наведених підстав просять скасувати рішення в частині відмови про визнання договорів поруки недійсними та задовольнити зустрічні позови.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_3, представника ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 - ОСОБА_6, представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на підтримання доводів апеляційних скарг, заперечення представника ПАТ «Універсал Банк» Кузь В.Л. щодо задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам.

Положеннями ст. 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їхнє підтвердження; які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позов ПАТ «Універсал Банк» суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 свої зобов»язання за кредитним договором не виконав, що призвело до виникнення заборгованості за цим договором та враховуючи те, що боржник і поручителі несуть солідарну відповідальність за невиконання боржником умов кредитного договору, на підставі ст. ст. 526, 527, 553, 554, 625, 1050, 1054 ЦК України, прийшов до висновку про солідарне стягнення заборгованості, як з боржника ОСОБА_4 такі з поручителів ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_3, ОСОБА_5, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивач пред'явив вимогу до поручителів в межах шестимісячного строку від дня настання основного зобов'язання, порука не припинилася, а тому вимоги за зустрічними позовами є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 611, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту обо інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1. ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що 21 червня 2005 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №11-1/202к-05, за умовами якого останній отримав кредит в сумі 120000.00 доларів США з кінцевим терміном повернення 20.06.2015 року та сплатою за користування кредитом 12.45% річних, а також зобов'язався своєчасно повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом, проценти повинні сплачуватись не пізніше 10-го числа наступного за звітнім місяцем, погашення кредиту повинно відбуватись згідно графіку погашення заборгованості. В подальшому між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 було укладено додатковиі угоди до кредитного договору, за умовами яких змінювалась процентна ставка за користування кредитними коштами.

Пунктом 10.3 кредитного договору передбачено право Банку вимагати дострокового погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, що передбачені даним Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов даного договору.

Судом першої інстанції також встановлено, що ОСОБА_4 не виконував умови кредитного договору, не вносив платежі, передбачені графіком погашення кредиту, які включали тіло кредиту та відсотки за користування кредитними коштами, внаслідок чого склалася заборгованість відповідача ОСОБА_4 перед ПАТ «Універсал Банк» по кредитному договору №11-1/202к-05 від 21.06.2005р., яка згідно розрахунку заборгованості, наданого банком станом на 03.06.2015р. становила 74.953.01 дол. США, що еквівалентно 1580369.23 грн., з яких: 45888.32 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту; 14577.22 дол. США - заборгованість по сумі кредиту; 11647.94 дол. США - відсотки; 2839.53 дол. США - пеня.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_4 не спростований іншим, наданим ним іншим розрахунком, а зазначені ним в апеляційній скарзі доводи про те, що банком не були зараховані кошти, які були внесені ним 06.05.2010 р. у розмірі 1410.00 грн., 5696.00 дол. США, що становило 45145.93 грн., 2479.00 дол. США, що становило 19648.31 грн.; 31.05.2011 року - 1824.00 дол. США, що становило 14519.04 грн., 1820.00 дол. США, що становило 14506.49 грн.; 07.12. 2-11 року - 2000.00 дол. США, що становило 15979.80 грн.; 02.07.2012 року -1974.00 дол. США, що становило 15777.20 грн. не відповідають дійсності та спростовуються наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 03.06.2015 року, а також долученою до справи випискою з особового рахунку, у яких відображені внесені ОСОБА_4 кошти.

Задовольняючи позов ПАТ «Універсал Банк» та стягуючи суму заборгованості 74.953.01 дол. США, що еквівалентно 1580369.23 грн. солідарно з боржника ОСОБА_4 та поручителів ОСОБА_3. ОСОБА_5, ОСОБА_7, суд першої інстанції взяв до уваги, укладені між позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 договори поруки та додаткові договори поруки від 16.07.2010 р., 26.10.2011 р., за умовами яких поручителі несуть солідарну відповідальність разом з боржником за невиконання ним умов кредитного договору.

Разом з тим суд першої інстанції не взяв до уваги наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.06.2005 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, з кожним окремо, були укладені договори поруки, відповідно до яких поручителі прийняли на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_4 зобов'язань перед позивачем за кредитним договором №11-1/202к-05 від 21.06.2005р. в повному обсязі таких зобов'язань.

Окрім того, 16.07.2010 року та 26.10.2011 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_5, ОСОБА_3, з кожним окремо, були укладені договори поруки №№б/н, відповідно до яких поручителі прийняли на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_4 зобов'язань перед позивачем за кредитним договором №11-1/202к-05 від 21.06.2005р. та додатковими договорами поруки №б/н від 16.07.2010р., №б/н від 26.10.2011р.

Згідно з п.п.6,7 договорів поруки, у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитом, кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги із зазначенням суми грошових коштів та рахунків, на які поручитель зобов'язаний перерахувати вказані кошти. Поручитель зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу не пізніше 10 діб після отримання повідомлення кредитора.

У відповідності до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно положень ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя, Якщо строк виконання основного зобов»язання не встановлений або встановлений моментом пред»явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред»явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пункт 12 договорів поруки, укладених 21.06.2005 р., передбачає, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов»язань по кредитному договору боржником чи поручителем; пункт 4.2 договорів поруки від 16.07.2010 року, від 26.10.2011 року передбачає, що порука припиняється із припиненням усіх зобов»язань боржника за основним договором, що забезпечується такою порукою.

Відповідно до ч.1 ст. 251, ч.1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов»язана дія чи подія, яка має юридичне значення і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посилається на подію, яка має настати. Вказівкою на подію, яка має неминуче настати, визначається термін - певний моменту часі, з настанням якого пов»язана дія чи подія, яка має юридичне значення. (ч.2 ст.251, ч.2 ст. 252 ЦК України).

Таким чином, умова договору поруки про припинення поруки після повного виконання своїх зобов»язань позичальником за кредитним договором не може вважатися встановленим сторонами договору поруки строком припинення поруки. Строки дії поруки, які передбачені ч.4 ст. 559 ЦК України не є строками захисту порушеного права, а строками існування суб»єктивного права кредитора й суб»єктивного обов»язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Отже, зазначення замість строку, обчисленого датою, терміну припинення договору поруки (події, з якою пов»язується таке припинення), не дає підстав не застосовувати ч.4 ст. 559 ЦК України.

Такий правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 21.05.2012 року у справах №6-48цс 11; №6-68 цс 11; 23.05.2012 р. у справі №6-33цс12; 18.07.2012 р. у справі №6-78цс12.

Відповідно до роз»яснень п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

У постанові Верховного Суду України від 17.09.2014 року за результатами розгляду справи №6-53цс14 зроблено такий правовий висновок: виходячи з положень другого речення ч.4 ст.559 ЦК, вимога до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов»язання за договором повинна бути пред»явлена у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто, упродовж шести місяців із моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов»язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч.2 ст. 1050 ЦК, або із дня настання строку виконання основного зобов»язання (у разі, якщо кредит має бути погашений одноразовим платежем). Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання основного зобов»язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов»язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Згідно ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інтонації одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах є обов»язковим для всіх суб»єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2013 року ПАТ «Універсал Банк» направляв ОСОБА_3 ОСОБА_5, ОСОБА_7, як поручителям, вимоги з моменту отримання яких вимагав негайно сплатити прострочену заборгованість за кредитним договором, проценти, нараховані за користування кредитними коштами та штрафні санкції за порушення виконання зобов»язань. У випадку невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково на тридцять перший день з моменту отримання цієї вимоги. Направивши такі вимоги, банк змінив строк виконання основного зобов»язання.

З цивільної справи № 2/461/476/14 вбачається, що ПАТ «Універсал Банк» 16.09.2013 року вже звертався з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про солідарне стягнення 84561.25 дол. США заборгованості за кредитним договором №11-1/202к -05, укладеним між банком та ОСОБА_4 21.06.2005 року, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04.06.2014 року позов ПАТ «Універсал Банк» залишено без розгляду.

З даним позовом ПАТ «Універсал Банк» звернувся до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про солідарне стягнення 74953.01 дол. США заборгованості лише 12.01.2015 року. До звернення з цим позовом повторно з вимогою до поручителів не звертався, до матеріалів справи долучено лише вимоги від 22.08.2013 року.

Зважаючи на те, що договорами поруки від 21.06.2005 року, додатковими договорами поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цих договорів передбачено, що порука діє до повного припинення усіх зобов»язань боржника за кредитним договором, враховуючи те, що кредитор пред»явив даний позов після спливу шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання, зміненого банком, що підтверджується вимогою банку від 22.08.2013 року, колегія суддів з врахуванням положень ч.4 ст. 554 ЦК України приходить до висновку, що зобов»язання ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 за договорами поруки припинилися, а відтак вони не можуть нести солідарну з боржником відповідальність за невиконання ним умов кредитного договору.

На думку колегії суддів за наведених обставин сума заборгованості у розмірі 74953.01 дол. США підлягає стягненню лише з боржника, ОСОБА_4, а в задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості з боржника і поручителів слід відмовити.

Оскаржуваним рішенням суду відмовлено в задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ПАТ «Універсал Банк» про визнання припиненими договорів поруки від 21.06.2005 року, додаткових договорів поруки від 16.07.2010 року, 26.10.2011 року.

Розглядаючи зустрічні позови ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ПАТ «Універсал Банк» суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в матеріалах справи є ухвала Галицького районного суду м.Львова від 04.06.2014 року, що набрала законної сили, якою закрито провадження за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ПАТ «Універсал Банк» про визнання договорів поруки від 21.06.2005 року, додаткових договорів поруки від 16.07.2010 року, 26.10.2011 року припиненими та зустрічним позовом ОСОБА_3 про визнання договорів поруки від 21.06.2005 року, додаткових договорів поруки від 16.07.2010 року, 26.10.2011 року припиненими, у зв»язку з відмовою представника ОСОБА_3, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 від зустрічних позовів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Статтею 206 ЦПК України передбачено наслідки закриття провадження у справі. Згідно з ч.3 ст. 206 ЦПК у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами? про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Щодо провадження в частині зустрічних позовних вимог про визнання припиненими договорів поруки від 21.06.2005 року та додаткових договорів поруки від 16.07.2010 року та від 26.10.2011 року, укладених між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3, між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_5, то таке слід закрити з підстав, передбачених ч.3 ст. 206 ЦПК України, оскільки, проаналізувавши зустрічні позовні заяви, які містяться в матеріалах справи №2/461/476/14 та у даній цивільній справі, колегія суддів приходить до висновку, що зустрічні позови подані з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з цих самих підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

апеляційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 червня 2015 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» задовольнити частково.

В задоволенні позовних вимог ПАТ «УніверсалБанк» про солідарне стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь ПАТ «Універсал Банк» 74953.01 дол. США, що еквівалентно 1580369 .23 грн. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» 74953.01 дол. США, що еквівалентно 1580369.23 грн. заборгованості за кредитним договором № 11 -1/202 к-05, укладеним 21.06.2005 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4.

Закрити провадження у справі за зустрічними позовами ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ПАТ «Універсал Банк» про визнання договорів поруки від 21.06.2005 року та додаткових договорів поруки від 16.07.2010 року та від 26.10.2011 року, укладених між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3, між ПАТ «УніверсалБанк» та ОСОБА_5 припиненими.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ПАТ «Універсал Банк» 3441.00 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.

Головуюча: Шеремета Н.О.

Судді: Зверхановська Л.Д.

Цяцяк Р.П.