Ухвала суду № 53100917, 03.11.2015, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9224/13-к

Провадження № 1-кп/461/83/15

УХВАЛА

03.11.2015 року Галицький районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Стрельбицького В.В.,

при секретарі Кахнич С.П.,

з участю: прокурора Пришляка Ю.О.,

обвинувачених ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

захисників ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.364 ч.3, ст.307 ч.2, ст.365 ч2, ст.15 ч.2 - ст.368 ч.3 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених передбачених ст.27 ч.5 - ст.364 ч.3, ст.307 ч.1, 307 ч.2, ст.27 ч.5, ст.15 ч.2 - ст.368 ч.3 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходяться матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.364 ч.3, ст.307 ч.2, ст.365 ч2, ст.15 ч.2 - ст.368 ч.3 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених передбачених ст.27 ч.5 - ст.364 ч.3, ст.307 ч.1, 307 ч.2, ст.27 ч.5, ст.15 ч.2 - ст.368 ч.3 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 подав клопотання про надання тимчасового доступу до ухвал Апеляційного суду Львівської області про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій в межах кримінального провадження №420131500000000006, мотивуючи клопотання сумнівом у законності проведення цих дій під час здійснення досудового розслідування, а також з мотивів упередженості органу досудового розслідування.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в судовому засіданні, кожен окремо, клопотання підтримали.

Прокурор в судовому засіданні клопотання заперечив з мотивів безпідставності.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження суд дійшов висновку про безпідставність поданого клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до ст.333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Згідно статті 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить державна таємниця.

Згідно ч.6 ст.163 КПК України, доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.

Сфера дії Закону України «Про державну таємницю» поширюється на органи законодавчої, виконавчої та судової влади, органи прокуратури України, інші державні органи, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації усіх форм власності, об'єднання громадян (далі - державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації), що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею, громадян України, іноземців та осіб без громадянства, яким у встановленому порядку наданий доступ до державної таємниці (ст.3 Закону).

Згідно п.4 ч.1 ст.8 Закону України «Про державну таємницю», до державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, відноситься інформація про результати перевірок, здійснюваних згідно з законом прокурором у порядку відповідного нагляду за додержанням законів, та про зміст матеріалів оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та судочинства з питань, зазначених у цій статті сфер..

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну таємницю», засекречування матеріальних носіїв інформації здійснюється шляхом надання на підставі Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (розгорнутих переліків відомостей, що становлять державну таємницю), відповідному документу, виробу або іншому матеріальному носію інформації грифа секретності посадовою особою, яка готує або створює документ, виріб або інший матеріальний носій інформації. Засекречування документів здійснюється лише в частині відомостей, що становлять державну таємницю. У разі подання запиту на документ, частина якого засекречена, доступ до такого документа забезпечується в частині, що не засекречена.

Відповідно до положень ч.ч.1-3 ст.246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.

Порядок організації та проведення негласних слідчих дій регламентується Інструкцією про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні (далі Інструкція), затвердженою наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5.

У відповідності до п.п.5.1, 5.2 Інструкції, постанова слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії та додатки до нього, протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які містять відомості про факт та методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а також відомості, що дають змогу ідентифікувати особу, місце або річ, щодо якої проводиться або планується проведення такої дії, розголошення яких створює загрозу національним інтересам та безпеці, підлягають засекречуванню.

Засекречування таких матеріальних носіїв інформації здійснюється слідчим, прокурором, співробітником уповноваженого оперативного підрозділу, слідчим суддею шляхом надання на підставі Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (Розгорнутих переліків відомостей, що становлять державну таємницю), відповідному документу грифа секретності.

Для розсекречення конкретних матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії керівник органу прокуратури надсилає керівнику органу, де засекречено матеріальний носій інформації, клопотання, у якому зазначаються підстави для скасування грифа секретності, обліковий номер та назва матеріального носія інформації.

До клопотання долучаються матеріальні носії інформації, грифи секретності яких пропонується скасувати.

Після отримання клопотання про необхідність скасування грифів секретності матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій та відповідних документів керівником органу, де здійснювалося їх засекречування, створюється експертна комісія з питань таємниць (далі - експертна комісія), якій доручається підготовка рішень про скасування грифів секретності цих МНІ (5.11, 5.12 Інструкції).

Згідно ч.2 ст.22 Закону України «Про державну таємницю», допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про державну таємницю», доступ до державної таємниці надається дієздатним громадянам України, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання.

Як встановлено в ході розгляду клопотання, у ОСОБА_1 відсутній допуск до державної таємниці, зокрема останнім не подано жодних належних доказів на підтвердження надання йому такого допуску, а відтак і доступу до державної таємниці ОСОБА_1 не може бути надано.

Крім того, Законом України «Про державну таємницю» та Інструкцією передбачено окремий порядок розсекречення конкретних матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласної слідчої дії.

Згідно ст. 350 КПК України, клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.

Заслухавши пояснення учасників процесу з приводу заявленого клопотання, зважаючи на те, що у ОСОБА_8 відсутній допуск до державної таємниці, а також те, що розсекречення носіїв інформації щодо проведення негласної слідчої дії, в тому числі і ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про державну таємницю» та Інструкцією про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, які на даний не розсекречені у встановленому порядку, суд вважає, що подане клопотання є безпідставним та не підлягає задовленню.

Керуючись ст.ст.159, 333, 350 КПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Стрельбицький В.В.