Ухвала суду № 53098838, 01.11.2015, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/18119/15-к

Провадження № 1-кс/234/4708/15

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою

01 листопада 2015 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

слідчого судді Карпенко О.М.,

при секретарі Аксеніної В.М.,

за участю прокурора Бєлік Ф.О.

слідчого Будік І.М.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши клопотання слідчого спеціалізованої слідчої групи СУ ГУМВС України в Донецькій області старшого лейтенанта міліції Будік І.М., як погоджено з прокурором відділу прокуратури Донецької області Бєлік Ф.О., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Северськ Артемівського району Донецької області, громадянину України, українця, не одруженого, на утриманні дітей не маючого, не судимого, офіційно не працюючого, реєстрованого: АДРЕСА_1, фактично проживаючого: АДРЕСА_2

про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, за матеріалами досудового розслідування за № 12015050000001052, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2015 року, -

В С Т А Н О В И В :

01.11.2015 року разом із клопотання слідчого спеціалізованої слідчої групи СУ ГУМВС України в Донецькій області старшого лейтенанта міліції Будік І.М., як погоджено з прокурором відділу прокуратури Донецької області Бєлік Ф.О., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Із клопотання вбачається, що У провадженні СУ ГУМВС України в Донецькій області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050000001052 від 30.10.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.

Досудовим розслідуванням за вказаним кримінальним провадженням встановлено, що 07 квітня 2014 року, на території Донецької області України, невстановленими особами для насильницького підтримання влади незаконної самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки» було створено непередбачене законом України збройне формування, яке мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, учасники збройного формування були озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою а також мали тяжке військове озброєння та військову техніку. Крім того в зазначеному формуванні було визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставились завдання щоденної діяльності, яка полягала в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур «ДНР», придушення організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Донецької області, встановлення режиму військового стану, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєння інших тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень. Вказані формування дислокувались в різних населених пунктах та місцевостях Донецької області та мали загальну координацію керівництва.

З середини квітня 2014 року ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, перебуваючи в м. Слов'янськ Донецької області, вступив до незаконного збройного формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки».

При цьому, ОСОБА_2, вступаючи до незаконного збройного формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки», був достовірно обізнаним, що останнє не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу Безпеки України», «Про міліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України.

Діючи далі, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою участі у діяльності непередбаченого законами України збройного формування, ОСОБА_2, увійшов до незаконного збройного формування, під командуванням невстановленої особи. Ознайомившись з встановленими правилами поведінки, правами та обов'язками члена вказаного збройного формування, ОСОБА_2 дав свою згоду на їх дотримання та виконання, тим самим, підтвердив свої наміри на участь у вищевказаному незаконному збройному формуванні та виконанню його цілей і завдань.

Так з середини квітня 2014 року до 09 червня 2014 рік ОСОБА_2 здійснюючи свої умисні протиправні дії у складі непередбаченого законами України збройного формування, систематично виконував накази свого керівництва та будучи бійцем незаконного збройного формування НВФ «ДНР», носив військову форму з атрибутами «ДНР», в розпорядженні якого була вогнепальна зброя схожа на автомат системи «Калашникова» та пістолет схожий на пістолет системи «Макарова» внаслідок чого здійснював контрольно-пропускний режим на блокпосту, який був розташований на перетині вулиць: Свободи, Ленінградської, Аеродромної, Смольної та Сучасної у м. Слов'янську Донецької області.

Діючи у складі незаконного збройного формування ОСОБА_2 виконував наступні обов'язки:

-організація та ведення контрольно - пропускного режиму на блокпості, підконтрольного НЗФ «ДНР», який розташовувався на перетині вулиць: Свободи, Ленінградської, Аеродромної, Смольної та Сучасної у м. Слов'янську;

-регулювання дорожнього руху на вказаному блокпості;

-перевірка та догляд автотранспорту, багажу, вантажів та осіб, які переміщаються через блокпост;

-участь у боротьбі та протидії ЗСУ у разі їх наближення до території підконтрольній НЗФ «ДНР»;

-укріплення та охорона зайнятих НЗФ «ДНР» будівель та споруд;

-виявлення та залякування осіб, які підтримують діючу владу в Україні;

Майже протягом двох місяців, з кінця квітня 2014 року до 09 червня 2014 року, ОСОБА_2 здійснюючи свої умисні протиправні дії у складі непередбаченого законами України збройного формування, систематично виконував накази свого безпосереднього командира, а також виконував інші протиправні накази направлені проти представників влади із застосуванням вогнепальної зброї, які отримував від своїх керівників з числа незаконного збройного формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки».

Таким чином, дії ОСОБА_2, та невстановлених осіб носили тривалий характер та виразились в активній участі в діяльності непередбаченого законами України збройного формування, що супроводжувались вчиненням опору представникам влади із застосуванням вогнепальної зброї.

В результаті діяльності зазначеного не передбаченого законами України збройного формування на території Донецької області було вчинено низку тяжких та особливо тяжких злочинів.

30.10.2015 р о 17.00 г ОСОБА_2 було затримано в порядку ст.. 208 КПК України.

31.10.2015 р 0 09.00 г було повідомлено про підозру:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Северськ Артемівського району Донецької області, громадянину України, українцю, не одруженому, на утриманні дітей не маючому, не судимому, офіційно не працюючому, реєстрованому: АДРЕСА_1, фактично проживаючому: АДРЕСА_3, тел. НОМЕР_1 у вчиненні злочину передбаченого ст. 260 ч. 2 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5;

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_5;

-протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_6;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7;

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_7;

Підозрюваний ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст. 260 КК України карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна або без такої.

Згідно ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення - є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 зумовлюється наступними законними підставами:

Підозрюваний ОСОБА_2 у вказаний період часу приймав активну участь в сприянні діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка». Є підстави вважати, що перебуваючи на свободі підозрюваний зможе знищити речові докази, сховатися від органів правосуддя на території Російської Федерації, продовжити сприяти терористичній діяльності «ДНР», що може привести до подальшої загибелі людей, зруйнуванню та пошкодженню адміністративних та приватних будівель і споруд, викраденню майна фізичних та юридичних осіб, та скоєнню інших тяжких та особливо тяжких злочинів.

Підозрюваний ОСОБА_2 є особою, яка приймала участь у діяльності НЗФ «ДНР», яке на даний час є діючим, а інші його члени в тому числі й ті, з якими підтримує зв'язки підозрюваний, ведуть озброєну боротьбу направлену на повалення державної влади в Україні та порушення її територіальної цілісності, а також вчиняють інші протиправні діяння, а тому є підстави вважати, що перебуваючи на свободі, підозрюваний, усвідомивши можливість отримання кримінального покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, може продовжити протиправну діяльність направлену на повалення державної влади в Україні та порушення її територіальної цілісності, крім того, також може продовжити підтримувати зв'язки з іншими членами терористичної організації, повідомляючи їм відомості, які можуть стати йому відомі в ході слідчих дій по даному провадженню, а також інші важливі відомості, як то місця дислокації сил антитерористичної операції, їх чисельність, склад, озброєння, що може створювати перешкоди для подальшої боротьби з терористичною організацією «ДНР», значна кількість членів якого ще не встановлені, а кінцевою метою даного кримінального провадження є притягнення всіх винних осіб до кримінальної відповідальності;

Таким чином, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, на території населених пунктів де державна влада повністю здійснює свої повноваження, не працює, підтримує відносини з особами схильними до вчинення злочинів, а також продовжує підтримувати зв'язки з членами терористичної організації «ДНР», - все це свідчить про відсутність у неї стійких соціальних зв'язків, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, є підстави вважати, що інші запобіжні заходи, не пов'язані з позбавленням волі, не забезпечать належної поведінки підозрюваного та цього не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтю 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

Згідно ч. 5 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258 - 258-5, 260, 261 КК України, таким чином, кримінальний процесуальний закон прямо зобов'язує слідчого і прокурора при обранні запобіжного заходу по даній категорії злочинів безальтернативно звертатися до слідчого судді лише з клопотанням про обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вважаємо, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, запобігання вказаним ризикам неможливе, у тому числі із визначенням розміру застави, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, реалізація якого супроводжувалась застосуванням насильства відносно громадян, представників влади та правоохоронних органів, захопленням адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, низкою терористичних актів, пов'язаних з нападами на військовослужбовців ЗСУ та членів інших військових формувань України, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операцій на території Донецької та Луганської областей, що призвело до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.

Враховуючи викладене, слідчий просить задовольнити клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави терміном на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, строком на 60 діб - підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчинені злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Санкція ст. 260 ч. 2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, факт того, що підозрюваний ОСОБА_2 не має на утриманні дітей, не працює, не одружений, враховуючи те, що за кримінальне правопорушення, що йому інкримінується, передбачено позбавлення волі до 8 років, є всі підстави вважати, що він може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, слідчий, суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання його під вартою.

Відповідно до приписів ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчинені злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Санкція ст. 260 ч. 2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до 8 років.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, вважає за необхідне визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні у розмірі 200 мінімальних заробітних плат а саме у розмірі 275 600 грн.

Керуючись ст. ст. 176,177,178,183, 193,194,196, 197 КПК України слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого спеціалізованої слідчої групи СУ ГУМВС України в Донецькій області старшого лейтенанта міліції Будік І.М., як погоджено з прокурором відділу прокуратури Донецької області Бєлік Ф.О., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначення розміру застави, терміном на 60 діб, а саме з 30.10.2015 року до 28.12.2015 року - включно.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою застосовується до підозрюваного на строк до 60 (шістдесят) днів, а саме з 30.10.2015 року до 28.12.2015 року - включно.

На підставі ч. 4 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі 200 (двісті) мінімальних заробітних плат, що складає 275 600 (двісті сімдесят п'ять тисяч шістсот) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, код ЄДРПОУ 26268059, код банку 820019, рахунок 37315901012089, відкритий в ГУДКСУ в місті Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави ОСОБА_2 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1)не відлучатись із АДРЕСА_4 без дозволу слідчого, прокурора, суду;

2)утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

3)здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в'їзд з України.

Роз'яснити ОСОБА_2 наслідки невиконання покладених зобов'язань. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_2 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити в Артемівський СІЗО УДПСУ в Донецькій області.

На ухвалу судді може бути подана апеляційна скарга протягом семі днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Суддя Краматорського

міського суду О.М. Карпенко