Рішення № 53092063, 25.09.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5108/15-ц

Провадження № 2-о/0203/57/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2015 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменко С.В.,

при секретарі Лісіцині М.С.,

за участю: представника заявниці ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа ОСОБА_3, про встановлення факту проживання однією сімєю,

встановив:

01 вересня 2015 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась заявниця із заявою в порядку окремого провадження про встановлення фактупроживання однією сімєю чоловіка ОСОБА_3 та жінки ОСОБА_2 без шлюбу. В обґрунтування послалась на те, що 04 жовтня 2003 року вона та ОСОБА_3 у Вірменії традиційно провели весілля, однак юридично, шлюб не було зареєстровано в органах державної влади, а з січня 2004 року вони з ОСОБА_3 розпочали спільно проживати однією сімєю у м.Дніпропетровську ми у належній йому квартирі АДРЕСА_1, яка була придбана ним до їхнього шлюбу. 03 липня 2004 року у них народилась перша дитина донька ОСОБА_4, 24 червня 2011 року - друга дитина син ОСОБА_5, а 19 січня 2013 року третя дитина син ОСОБА_6. Вона та ОСОБА_3 фактично проживають разом однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу відповідно до законодавства України в період з січня 2004 року по червень 2015 року. Заявниця вказала, що спір про право відсутній, а встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу рішенням суду необхідне з метою надання даного рішення в органи нотаріату для укладення і нотаріального посвідчення договору про поділ нерухомого майна, набутого у період проживання однією сімєю чоловіка та жінки з січня 2004 року по червень 2015 року. Викладені обставини стали причиною звернення заявника до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

В судовому засіданні представник заявниці підтримав заяву в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, до суду надійшла заява його представника, де зазначено про відсутність спору про право та визнання всіх фактів, викладених у заяві ОСОБА_2, із проханням справу розглядати без участі заінтересованої особи та її представника.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заявниця в обґрунтування своїх вимог надала документи з яких судом встановлено, щозаявник ОСОБА_2 постійно перебуває та проживає в Україні з 2004 року, в звязку з чим знаходилась на відповідному консульському обліку, що підтверджується даними паспорту та вкладних талонів.

04 жовтня 2003 року заявниця та ОСОБА_3 у Вірменії традиційно провели весілля, що підтверджується сімейними фото, однак юридично, шлюб в органах державної влади не було зареєстровано, тому відсутні відповідні документи.

Після цього заявниця та ОСОБА_3 почали проживати разом за місцем проживання заінтересованої особи у належній останньому квартирі АДРЕСА_1, придбаній заінтересованою особою до традиційного шлюбу, а 03 липня 2004 року в м.Дніпропетровську у них народилась перша дитина донька ОСОБА_4, про що в книзі актів записів актів громадського стану про народження 16 липня 2004 року було зроблено відповідний запис за № 752, що підтверджується свідоцтвом про народження, у якому батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

25 грудня 2007 року заявницею та заінтересованою особою спільно було придбано нову квартиру у тому ж будинку, а саме квартиру АДРЕСА_2, яку оформлено на ОСОБА_3 Вказаний факт підтверджується копією договору купівлі продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого у реєстрі за № 6186.

З матеріалів справи, відомостей про реєстрацію місця проживання у паспортах, вбачається, що заявниця та ОСОБА_3 на даний момент зареєстровані та спільно проживають за однією адресою: АДРЕСА_3.

24 червня 2011 року у заявниці та заінтересованої особи народилась друга дитина син ОСОБА_5, про що в Книзі реєстрації народжень 12 липня 2011 року було зроблено відповідний актовий запис за № 265. Батьками у свідоцтві про народження зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

19 січня 2013 року у них народилась третя дитина син ОСОБА_6, про що 19 лютого 2013 року складено відповідний актовий запис № 79. Батьками у свідоцтві про народження зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Судом встановлено, що за період з липня 2004 року по червень 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільно проживали з їхніми спільними дітьми, вони вели спільне господарство, мали єдиний сімейний бюджет, виховували дітей, їздили разом на відпочинок, за час спільного проживання за спільні кошти набували наступне нерухоме та рухоме майно, яке було оформлено не на обох, а на імя ОСОБА_3 або ОСОБА_2 як титульних власників, а саме:

- приміщення № 3а (три «а»), яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, буд. 10 (десять), відповідно до договору дарування нежитлового приміщення від 19.10.2012 року серії ВРХ № 928278, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8С, зареєстрованого в реєстрі за № 628 та зареєстровано в КП «ДМБТІ» ДОР, відповідно до ОСОБА_9 про державну реєстрацію права № 36144306 від 07.11.2012 року, реєстраційний номер 24854182;

- ? нежитлової будівлі № 23 (двадцять три) по пров. Калініна у м. Дніпропетровську відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.08.2006 року серії ЯЯЯ № 442129 та зареєстровано в КП «ДМБТІ» згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11741432 від 05.09.2006 року, реєстраційний номер 15887919;

- квартира № 17 (сімнадцять) у будинку № 68 (шістдесят вісім) по вул. Комсомольській у м. Дніпропетровську, відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 25.12.2007 року серії ВКВ № 992482, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за № 6186 та зареєстрованого в КП «ДМБТІ», відповідно до ОСОБА_9 про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17528855 від 28.01.2008 року; реєстраційний номер 621797;

- квартира № 4 (чотири) у будинку № 10 (десять) по вул. Короленка у м. Дніпропетровську, відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 22.06.2015 року серії НАН 662072, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстровано в реєстрі за № 736 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ПН ДМНО ОСОБА_10, право власності зареєстровано 22.06.2015 року згідно з витягом № 39480545, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 541223112101, номер запису про право власності 10132385;

- земельна ділянка б/н, площею 0,0037 га, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, вул. Юності, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.05.2015 року серії НАН № 661747, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстровано у реєстрі за № 806 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ПН ДМНО ОСОБА_9, право власності зареєстровано 12.05.2015 року згідно з витягом № 37356950, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 626304012232, номер запису про право власності 9623534;

- земельна ділянка № 15-Б (п'ятнадцять Б), площею 0,0275 га, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, вул. Юності, відповідно до Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.04.2015 року серії НАН № 028071, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстровано у реєстрі за № 740 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ПН ДМНО ОСОБА_9, право власності зареєстровано 28.04.2015 року згідно з витягом № 36925103, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 451995112232, номер запису про право власності 9519597;

- житловий будинок № 15б (п'ятнадцять літера б), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, вул. Юності, відповідно до договору купівлі-продажу від 28.04.2015 року серії НАН № 028073, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстровано у реєстрі за № 738 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ПН ДМНО ОСОБА_9, право власності зареєстровано 28.04.2015 року згідно з витягом № 36923871, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 543362312232, номер запису про право власності 9519238;

- квартира № 18 (вісімнадцять) у будинку № 10 (десять) по вул. Короленка у м. Дніпропетровську, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.12.2014 року, серії СТА 231974, індексний номер 31929528 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою ДМУЮ Дніпропетровської області, право власності зареєстровано 30.12.2014 року згідно з витягом № 31931734, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 544485212101, номер запису про право власності 8315086;

- квартира № 1 (один) у будинку № 10 (десять) по вул. Короленка у м. Дніпропетровську, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.01.2015 року, серії СТА 231978, індексний номер 32225621 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою ДМУЮ Дніпропетровської області, право власності зареєстровано 14.01.2015 року згідно з витягом № 32225790, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 549444612101, номер запису про право власності 8383284;

- квартира № 19 (девятнадцять) у будинку № 10 (десять) по вул. Короленка у м. Дніпропетровську, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.01.2015 року, серії СТА 231994, індексний номер 32496523 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою ДМУЮ Дніпропетровської області, право власності зареєстровано 21.01.2015 року згідно з витягом № 32498946, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна НОМЕР_1, номер запису про право власності 8449233;

- домоволодіння № 9 (девять), що знаходиться в м. Дніпропетровську по вул. Кошута, відповідно до договору купівлі-продажу домоволодіння від 13.03.2006 року серії ВСР № 886531, посвідченого нотаріусом ДМНО ОСОБА_11, зареєстровано в реєстрі 1033;

- квартира № 10 (десять) у будинку № 23 (двадцять три) по вул. Боброва у м. Дніпропетровську, відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 29.09.2007 року серії ВЕХ № 662586, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_12, зареєстровано в реєстрі за № 3616 та зареєстрованого в КП «ДМБТІ» згідно із витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16488837 від 01.11.2007 року, реєстраційний номер 20201199;

- транспортний засіб - автомобіль марки «SKODA OCTAVIA A7», відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії СХХ 408403;

- транспортний засіб автомобіль марки «TOYOTA LEXUS GS300», відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії АЕС 323862.

Всі вищевикладені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи свідоцтвами про народження трьох дітей та іншими документами, відповідно до яких судом встановлено, що між заявницею та заінтересованою особою склались усталені відносини, притаманні подружжю, що тривають не менше, ніж від народження першої дитини ОСОБА_4, яке відбулось згідно зі свідоцтвом про народження 03 липня 2004 року.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за час проживання однією сімєю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не перебували у будь якому іншому шлюбі, що підтверджується даними їх паспортів.

При цьому, Сімейним кодексом України закріплено рівні права чоловіка та жінки, які проживають у незареєстрованому шлюбі, зокрема на придбане майно в період цього шлюбу.

Так, на майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Зокрема ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. У зв'язку із цим набуте заявницею та заінтересованою особою за час фактичних шлюбних відносин майно згідно з нормами ст. 60 і ст. 74 СК України належить їм на праві спільної сумісної власності, незважаючи на те, що було зареєстроване на імя лише одного з них. Між ними не укладалися договори щодо майна, як це передбачено ст. 74 СК України, тому це майно дійсно є їхньою спільною сумісною власністю й кожен з них має право на його частину.

Тобто при застосуванні ст. 74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

За змістомч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Заявницею надані достатні докази в підтвердження викладених нею обставин, тому суд вважає доведеним факт, проживання заявниці та ОСОБА_3 однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу у період з 03 липня 2004 року по червень 2015 року, а відтак належності заявниці та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності майна, набутого у вказаний період їх спільного проживання.

У звязку з вищевказаним заявник та заінтересована особа, досягнувши домовленості про визначення часток кожного з них у праві на майно, що було придбано за їхні спільні кошти за період, який вони проживали однією сімєю без реєстрації шлюбу, вони мають намір укласти та нотаріально посвідчити договір про поділ нерухомого майна подружжя у добровільному порядку.

Добровільний порядок застосовується, якщо подружжя домовилося щодо визначення часток кожного з них у праві на майно, а також дійшло згоди щодо конкретного поділу майна відповідно до цих часток. В такому випадку використовується встановлена сімейним законодавством спеціальна форма (письмова, нотаріальна) для договору поділу нерухомого майна подружжя.

Пунктом 4 глави 5 частини ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що дружина і чоловік мають право на укладання договорів про поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Договір про поділ майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності, може бути посвідчений нотаріусом незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, при цьому договір про поділ нерухомого майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Договір про поділ спільного майна подружжя повинен посвідчуватися нотаріусом лише за умови встановлення факту придбання майна за час шлюбу на підставі поданих подружжям документів, у тому числі свідоцтво про реєстрацію шлюбу, якщо особи розлучені свідоцтво про реєстрацію розірвання шлюбу. Однак, заявник та зацікавлена особа не мають обєктивної можливості надати передбачені законодавством документи нотаріусу для посвідчення договору поділу нерухомого майна між ними у звязку з тим, що шлюб між нами незареєстрований.

Відповідно до норм законодавства, поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, відбувається згідно з положенням глави 8 Сімейного кодексу України, тобто правовий статус майна, набутого особами в цивільному шлюбі, є таким самим, як і правовий статус майна подружжя, спільна сумісна власність.

Для осіб, що проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі між собою, для укладення договору про поділ майна, що є обєктом спільної сумісної власності, необхідно надати докази того, що майно набуто під час проживання однією сімєю, а саме рішення суду про встановлення факту спільного проживання однією сімєю, якщо воно разом з іншими документами, підтверджує цей факт.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 та п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з листом Верховного Суду України «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012р. вказано, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов: має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім'єю, термін спільного проживання (не менше п'яти років); мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом тощо), крім того, важливою складовою є відсутність спору про право.

З матеріалів справи та пояснень заявника та заінтересованої особи судом встановлено, що спір про право між ними відсутній.

Відповідно до ч. 1ст. 234 ЦПК Україниокреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення;

Згідно з п. 5ч.1 ст. 256 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу. Також частиною 2 даної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З огляду на наведені приписи законодавства та подані докази, суд вважає доведеним факт того, що чоловік ОСОБА_3 та жінка ОСОБА_2 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 03 липня 2004 року (народження першої дитини ОСОБА_4) по червень 2015 року, під час проживання у них народились троє дітей, що у сукупності підтверджує наявність у сторін взаємних прав та обов'язків.

Враховуючи, що встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу заявнику необхідно з метою надання в органи нотаріату для укладення і нотаріального посвідчення договору про поділ нерухомого майна подружжя, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково, оскільки суду надано достатньо доказів для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу між заявницею та заінтересованою особою з дня народження першої дитини 03 липня 2004 року по червень 2015 року.

Керуючись ст.ст.10,11,60, 209, 213, 214, 215, 218, 234,256, 259 ЦПК України,ст. 3 Сімейного кодексу України, суд,

вирішив:

Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сімєю задовольнити.

Встановити факт проживання однією сімєю як чолові та дружина між громадянкою ОСОБА_13 Вірменія ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та громадянином України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з липня 2004 року по червень 2015 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченомуст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 28.09.2015 р.

Суддя С.В.Єдаменко