Рішення № 53091448, 20.10.2015, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1382/15-ц

Провадження № 2/175/570/15

Справа № 2-175/1382/15-ц

провадження №175/1382/15

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

(з а о ч н е)

20 жовтня 2015 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Борисова С.А.

при секретарі - Єльшиній А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання колишнього чоловіка,

в с т а н о в и в :

Представник позивач у судове засідання не з'явився, надавши письмову заяву у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, стягнувши з відповідачки аліменти на своє утримання у розмірі ? частки всіх видів її прибутку та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка та її представник у судове засідання не з'явилися, про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином. За таких обставин, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 21 жовтня 1995 року зареєстрували законний шлюб, про що виконкомом Любимівської сільради Дніпропетровського району Дніпропетровської області зроблено відповідний актовий запис №13 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3.

29 вересня 2014 року рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області шлюб між сторонами було розірвано.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є інвалідом II групи визнаний психіатричною медико-соціальною експертною комісією №4 м. Дніпропетровська з 01 лютого 2004 року, після чого, 01 лютого 2012 року II група інвалідності йому встановлена довічно і він отримує відповідну пенсію у розмірі 1148,72 грн. на місяць (довідка №509-С від 02.06.2015 року виданої УПФ України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області) та з якої, відповідно до постанови про звернення на пенсію ВП №45347039, проводяться утримання аліментів та заборгованості по аліментам на користь сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 518,03 грн., що підтверджується довідкою №1982/04/35 від 02.06.2015 року, виданої відділом з виплат пенсій управління пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі, Дніпропетровської області.

Згідно зі ст.75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, II чи III групи.

Відповідно до вимог ст.76 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.

Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 є працездатною людиною, офіційно працевлаштована (мотористка автоматизованого палива у відокремленому підрозділі «Придніпровська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго»), отримує заробітну плату, що підтверджується довідкою про доходи відповідачки, наявної у матеріалах справи, тому в змозі надавати матеріальну допомогу на утримання колишнього чоловіка ОСОБА_1, як інваліду II групи. Окрім того, жодних грошових стягнень за виконавчими документами з неї не проводиться, у шлюб після розлучення з позивачем, не вступала, неповнолітніх дітей, чи непрацездатних батьків на своєму утриманні не має.

Крім того, у судовому засіданні від 21.10.2015 року, представником відповідачки зазначалося про те, що розмір щомісячного прибутку ОСОБА_2 зменшився, а також вона сплачує кошти за навчання дитини, проте на вимогу суду належних доказів про зміну розміру щомісячного прибутку ОСОБА_2 надано не було, тому суд, при визначенні розміру доходу відповідачки, керується саме вищевказаною довідкою, наявної в матеріалах справи.

Що стосується пояснень свідків, наданих у судовому засіданні від 19.08.2015 року, суд ставиться до них критично, оскільки свідок ОСОБА_2 є сином відповідачки, проживає з нею за однією адресою, тому може бути особою зацікавленою у вирішенні судового спору саме на її користь, а свідок ОСОБА_4., жодних пояснень, щодо обставини та предмету спору не надала.

Відповідно до вимог ст. 77 Сімейного кодексу України Утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя і сплачуються щомісячно.

Згідно ст.78 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

На підставі вищевикладених обставин справи, враховуючи матеріальний стан позивача та відповідачки, яка сплачує кошти за навчання сина, що не є підставою, що впливає на обов'язок утримання чоловіка, який є інвалідом ІІ групи, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача.

Відповідно до вимог ст.ст. 79,88 ЦПК України з відповідачки на користь держави підлягають стягненню сума судового збору в розмірі 243,60 гривні.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 31, 57, 60, 88, 215, 223, ЦПК України, ст.ст. 75, 76, 77, 78, 79, 80 СК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання колишнього чоловіка - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1) аліменти на утримання ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2) у розмірі ? частки всіх видів її прибутку щомісячно, починаючи стягнення з 10 квітня 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України допускається негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, а саме рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя С.А. Борисов