Постанова № 53087319, 16.10.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17650/15-а

Провадження № 2-а/522/635/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2015 року м. Одеса.

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 27.08.2015 року звернулася до Приморського районного суду міста Одеси з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Приморському районі в м. Одесі та просила визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії, починаючи з 01.08.2015 року з урахуванням «інших виплат», на які нараховані та з яких утримані страхові внески до Пенсійного фонду України.

В обґрунтування вимог посилається на те, що вона з 06.03.2006 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси та отримує пенсію, згідно з Законом України «Про державну службу». У липні 2015 року позивач звернулась до відповідача з вимогою про перерахунок та призначення пенсії у розмірі 80 %, з урахуванням інших видів виплат, згідно з довідкою ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №22556/Ш/15-53-05-26 від 24.07.2015 року про складові заробітної плати (за останні 24 календарних місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) та довідкою ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №22557/Ш/15-53-05-26 від 24.07.2015 року. Листом управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси від 12.08.2015 року їй повідомлено про відмову в проведенні перерахунку, оскільки включення «інших виплат» до розрахунку середнього заробітку не передбачено чинним законодавством. Позивач вважає дане рішення протиправним, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2015 року було відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду подати до канцелярії суду письмові заперечення на позов, якщо вони заперечують проти адміністративного позову, та надати докази, які спростовують позовні вимоги, або подати заяву про визнання позову.

12.10.2015 року на адресу суду надійшли письмові заперечення від Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, згідно яких відповідач позов не визнає та просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на те, що вимоги, викладені у позовній заяві, є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. Згідно з вимогами ст. 37 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідач також посилається на те, що матеріальна допомога є одноразовою виплатою та не є складовою заробітної плати у розумінні ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу», а факт утримання з суми такої допомоги збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру його пенсії. Тому відповідач правомірно відмовив у зарахуванні до складу пенсії позивачки інших виплат: індексації, матеріальної допомоги тощо. Щодо врахування надбавки за вислугу років відзначив, що стаж роботи позивача на посаді державного службовця становить 10 років 1 місяць 6 днів, таким чином їй нараховується надбавка, передбачена п.5 ст.33 Закону України «Про державну службу», у розмірі 20%. Також відповідач у своїй заяві просить суд провести розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши справу в порядку скороченого провадження одноособово, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши приписи чинного законодавства України у відповідний період, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Позивач працювала в органах державної служби в Державній податковій інспекції в Приморському районі м. Одеси та з 06.03.2006 року перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Приморському районі м. Одеси та отримує пенсію, призначену згідно з Законом України «Про державну службу».

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до управління Пенсійного фонду України у Приморському районі в м. Одесі з заявою про перерахунок пенсії. Відповідно до листа Управління ПФУ в Приморському районі в м. Одесі від 12.08.2015 року їй було повідомлено, що пенсію обчислено із середньомісячного заробітку - 3615, 70 грн., а саме: посадовий оклад - 1202,00 грн.; надбавки за ранг - 100, 00 грн.; надбавки за вислугу років - 260, 40 (20% від посадового окладу та надбавки за ранг); надбавки за високі досягнення у праці - 911, 40грн.; премії - 1141, 90 грн. Процент розрахунку пенсії від заробітку складає 80%. Загальний стаж враховано по 28.02.2006 року та складає 37 років 2 місяці, з яких стаж державної служби складає 10 років 1 місяць 6 днів. Крім того, повідомлено про відмову у проведенні перерахунку пенсії згідно довідок ДПІ У Приморському районі м. Одеси ГУДФС в Одеській області від 24.07.2015 року №22557/Ш/15-53-05-26 та №22556/Ш/15-53-05-26, а саме «інші виплати» взяти до розрахунку середнього заробітку не є можливим, оскільки чинним законодавством таке врахування не передбачено.

Зі змісту вказаного позову вбачається, що під визначенням «інші виплати» позивач має на увазі матеріальну допомогу на оздоровлення та допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію за невикористану відпустку, що входять до системи оплати праці державного службовця й щомісячну індексацію грошових коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці",заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України "Про оплату праці"визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, встановлені Законом України «Про державну службу».

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок (частина друга). Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (частина шоста).

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За правилом частини 7 статті 33 цього Закону встановлюється, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з постановою Уряду від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальне звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» враховується в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.

Відповідно до частини 2 статті 37-1 вказаного Закону перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини 1 статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

У частині 2 статті 2 Закону України «Про оплату праці» вказується, що в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати,надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Наведені норми та правила реалізовані в положеннях п. 2.2.2, п. 2.2.7 та п. 2.3.3 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року №5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за №114/8713, в яких зазначено, що до складу фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди в тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників та матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників.

Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких, згідно з цим Законом, були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які, відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, при вирішенні цього спору суд має керуватися не лише положеннями Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про оплату праці», які для спірних відносин є загальними, а в розглядуваному спорі необхідно керуватися спеціальними правилами, якими визначаються виплати (доходи) для обчислення пенсії, зокрема, й вимогами статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, премії входили до складу системи оплати праці державного службовця, а суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в складі заробітку (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 лютого 2012 року, від 14 травня 2013 року, 28 травня 2013 року, 6 листопада 2013 року, від 03 червня 2014 року (№№ 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13, 21-350а13, 21-134а14 відповідно), від 16 вересня 2014 року (№ 21-314а14), від 08 липня 2015 року (№732/48/15-а).

Крім того,пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 31 травня 2000 року за № 865,встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Розмір виплат, що включені в заробітну плату, приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

За змістом цих норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, рішення відповідача про відмову позивачу здійснити перерахунок пенсії з врахуванням таких складових заробітної плати як інші виплати (матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, компенсація за невикористану відпустку) не є правомірним, оскільки правова позиція, за якою врахування «інших виплат» не передбачена чинним законодавством, зокрема Законом України "Про державну службу", постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», є помилковою.

Що стосується вимог позивача щодо врахування надбавки за вислугу років у розмірі 40%, то суд приходить до наступного висновку.

Згідно до ч.5 ст. 33 Закону України «Про державну службу» надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Враховуючи, що стаж державної служби позивача складає 10 років 1 місяць 6 днів, то суд приходить до висновку, що надбавка за вислугу років становить 20% та враховується відповідачем у відповідності з чинним законодавством. Тому позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2ст. 8 КАС України,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Відповідно до статті 71 КАС України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Приморському районі в м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, підлягають частковому задоволенню.

Згідно до ст.. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи, а саме квитанції № 12 від 26.08.2015 року, вбачається, що позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 73, 08 грн., у відповідності до ст.. 94 КАС України сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-9, 11, 71, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 183-2, п. 1. ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Законами України «Про державну службу», «Про пенсійне забезпечення», «Про оплату праці», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Приморському районі в м. Одесі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси врахувати при розрахунку пенсії ОСОБА_1 «інші виплати», а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку, на які нараховані та з яких утримані й сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, як державному службовцю, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку, починаючи з 01 серпня 2015 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 73, 08 грн. (сімдесят три гривень 08 копійок).

Звернути постанову суду до негайного виконання в межах суми стягнень за один місяць.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення в частині визнання дій протиправними. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України , а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Домусчі Л.В.

16.10.2015