Вирок № 53086539, 16.09.2015, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

__________

Справа № 490/12276/14-к

Провадження № 1-кп/490/109/2015

У Х В А Л А

16 вересня 2015 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді Алєйнікова В.О.

при секретарі Камінської Я.О.

за участі прокурора Стоянова Д.С.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12014150000000191 відносно

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Миколаєві, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, судимостей не має

та

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року у м. Миколаєві, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше засуджувався

●29 жовтня 2002 року - Заводським районним судом міста Миколаєва за частиною 2 статті 187 Кримінального Кодексу України до 8 років 6 місяців позбавлення волі;

●23 листопада 2010 року - Заводським районним судом міста Миколаєва за частиною 1 статті 355 Кримінального Кодексу України - до 1 року 10 місяців позбавлення волі

про обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 189 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у тому, що

у період червня - листопада 2013 року, будучи обізнаними, що у їх знайомих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виник конфлікт у зв'язку з відмовою ОСОБА_7 сплачувати ОСОБА_8 гроші за неякісно виконані ремонтні роботи використали вказаний конфлікт в своїх інтересах. Так вони, діючи за попередньою змовою, інсценували дії, спрямовані на вирішення конфлікту в інтересах потерпілого, після чого, погрожуючи насильством, вимагали від потерпілого передачі їм 10.000 доларів США за вирішення цього конфлікту.

Їх дії кваліфіковані за частиною 2 статті 189 Кримінального Кодексу України.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва відносно обвинувачених обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю, строк дії якого встановлений до 21 вересня 2015 року.

Під час судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження строку дії цього запобіжного заходу ще на два місці.

Представник потерпілого під час судового розгляду кримінального провадження клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу підтримав. При цьому він підтримав клопотання про застосування відносно потерпілого ОСОБА_7 заходів безпеки у вигляді забезпечення його участі в режимі відеоконференції з іншого приміщення, спираючись про те, що під час судового розгляду та між судовими засіданнями обвинувачений ОСОБА_2 чинить тиск на його та загрожує його вбити, ці загрози потерпілий сприймає реально.

Прокурор під час судового розгляду кримінального провадження клопотання про застосування відносно потерпілого заходів забезпечення безпеки підтримав.

Захист під час судового розгляду кримінального провадження вважав клопотання про забезпечення заходів безпеки потерпілому безпідставним, спираючись про те, що доказів того, що потерпілому загрожує небезпека, немає.

Вони також просили змінити обвинуваченим запобіжний захід на більш м'який.

Після вислуховування сторін та дослідження письмових матеріалів кримінального провадження суд дійшов такого.

І. Щодо питання про застосування заходів забезпечення безпеки.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки осіб є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров'ю, житлу і майну.

Потерпілий стверджує, ніби про наявність такої загрози свідчить поведінка обвинуваченого ОСОБА_2 під час судового розгляду кримінального провадження.

Але матеріали справи свідчать, що поведінка ОСОБА_2, хоча безумовно не є бездоганною, але в цілому не перешкоджає, а в деяких випадках навіть сприяє руху справи, встановленню обставин, що утворюють предмет доказування у справі. При цьому вона вочевидь не створює загрози для безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, але є типовою для осіб, які, не маючи спеціальних пізнань у галузі права та необхідної для належної участі у суді освіти, самостійно у притаманний та доступний їм спосіб здійснюють захист своїх прав та інтересів у суді.

Суд також враховує, що сам потерпілий у суді, звертаючись до ОСОБА_2, не виявляє до його поваги, як до учасника процесу, що в силу умов життя обвинуваченого провокує останнього на відповідні дії.

Що ж стосується посилань потерпілого про поведінку ОСОБА_2 у перервах між судовими засіданнями, то така поведінка є нічим іншим, як продовженням його поведінки під час судових засідань, а за такого, так само, як й поведінка у засіданнях, із точки зору здорового глузду об'єктивно не становить загрози для безпеки учасників кримінального судочинства, зокрема - потерпілого.

Отже, у задоволенні заявленого потерпілим клопотання слід відмовити за безпідставністю.

ІІ. Щодо питання про застосування запобіжних заходів.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 21 липня 2015 року відносно обвинувачених обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю із забороною залишати житло протягом періоду з 19:00 години до 08:00 години наступного дня.

Під час обрання цього запобіжного заходу суд виходив з необхідності запобігти ризику того, що обвинувачені, перебуваючи на волі, зможуть продовжувати здійснення протиправної діяльності.

Цей ризик обумовлений самим характером злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Оскільки на цей час обставини вчинення цього злочину остаточно не спростовані, підстави для висновку про відсутність цього ризику наразі є відсутніми.

За такого підстави для принципової зміни цього запобіжного заходу відносно обвинувачених та задоволення клопотання захисту про таке наразі є відсутніми.

Разом із цим, протягом періоду часу, що сплинув з моменту винесення цієї ухвали, обвинувачений ОСОБА_2 громадський порядок не порушував, порушень встановлених відносно його обмежень не допускав, заходів щодо їх порушення не вживав, жодних протиправних дій не вчинював та не намагався вчинити. За такого його посилання про необхідність зменшення періоду часу, протягом якого він має перебувати за місцем свого проживання, не є такими, що не мають під собою підстав, та такими, у яких йдеться про вчинення дій, що суперечать меті обраного запобіжного заходу.

Що ж стосується ОСОБА_1, то з моменту винесення згаданої ухвали він також не вчиняв дій, що суперечать меті обрання відносно його запобіжного заходу, громадський порядок не порушував, хоча й допустив формальне порушення встановлених відносно його обмежень. За такого підстави вважати, що він вчинив дії, що дозволяють ставити під сумнів його добросовісність та належне ставлення до суду, наразі є відсутніми. За таких обставин його посилання про необхідність зменшення періоду часу, протягом якого він має перебувати за місцем свого проживання, не є такими, що не мають під собою підстав, та такими, у яких йдеться про вчинення дій, що суперечать меті обраного запобіжного заходу.

Отже, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 85,99, 197 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року у місті Миколаєві - строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю за адресою: АДРЕСА_1, заборонивши обвинуваченому залишати це житло протягом певного періоду

Змінити період, протягом якого ОСОБА_2 заборонено залишати це приміщення, встановивши, що він має не залищати це приміщення протягом періоду з 21:00 години до 08:00 години наступного дня.

Покласти на обвинуваченого такі обов'язки:

-не залишати вказане приміщення протягом періоду з 21:00 години до 08:00 години наступного дня;

-носити електронний засіб контролю;

-не порушувати порядок у судовому засіданні;

-не спілкуватись з потерпілим та свідками у справі.

-не виїжджати за межі міста Миколаєва;

-не відвідувати розважальні заклади /кафе, бари, ресторани тощо/

-не порушувати громадський порядок

Строк застосування обмежень встановити в 2 місяці - до 16 листопада 2015 року.

Копію ухвали надіслати до Заводського РВ ММУ УМВС України у Миколаївській області для виконання .

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Миколаєві строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю за адресою: АДРЕСА_2, заборонивши обвинуваченому залишати це житло протягом певного періоду

Змінити період, протягом якого ОСОБА_1 заборонено залишати це приміщення, встановивши, що він має не залищати це приміщення протягом періоду з 21:00 години до 08:00 години наступного дня.

.

Покласти на обвинуваченого такі обов'язки:

-не залишати вказане приміщення протягом періоду з 21:00 години до 08:00 години наступного дня;

-носити електронний засіб контролю;

-не порушувати порядок у судовому засіданні;

-не спілкуватись з потерпілим та свідками у справі.

-не виїжджати за межі міста Миколаєва;

-не відвідувати розважальні заклади /кафе, бари, ресторани тощо/

-не порушувати громадський порядок

Строк застосування обмежень встановити в 2 місяці - до 16 листопада 2015 року..

Копію ухвали надіслати до Центрального РВ ММУ УМВС України у Миколаївській області для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.

У задоволенні клопотання потерпілого про застосування заходів забезпечення безпеки - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ =В.О.АЛЄЙНІКОВ=

16.09.2015