Рішення № 53078499, 27.10.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18667/15-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2015 року Печерський районний суд м.Києва

в складі головуючого судді Остапчук Т.В.

при секретарі Котко А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору удаваним правочином,

Керуючись ст.209 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору удаваним правочином відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Печерський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення.Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Остапчук Т.В.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом про визнання договору недійсним, посилаючись на те, що 19.06.2006 року з відповідачем було укладено кредитний договір № 014/0029/75/57248 в сумі 65000 доларів США , кредитні кошти були призначені на споживчі цілі , тобто для розрахунків цими коштами в іноземній валюті на території України між резидентами країни. Оскільки вона є резидентом України , не має індивідуальної ліцензії НБУ тому було порушено Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю». Відповідач не мав права надавати кредит в іноземній валюті , тому просить визнати договір удаваним правочином , визнати що відносини регулюються правилами щодо правочинів договору укладеного в національній валюті України гривні та зобов»язати перерахувати розмір боргових зобов»язань у гривні за курсом НБУ встановленим на момент складання договору -5,05 грн. за 1 долар.

В судовому засіданні позивачка підтримала позов з викладених в ньому підстав та просив задовольнити,

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, просив розглядати в його відсутність , надав письмові заперечення.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до слідуючого .

Встановлено, 19.06.2006 року між сторонами було укладено кредитний договір № 014/0029/75/57248 в сумі 65000 доларів США .

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надав кредитні кошти в іноземній валюті, а позивач отримав те, на що розраховував - кошти в іноземній валюті на споживчі потреби. На момент укладення кредитного договору не існувало заборони позивачу взяти кредитні кошти в іншій валюті, в гривні. Грошові кошти мають бути повернуті в тій самій валюті, в якій і одержані та в кількості, що відповідає умовам кредитного договору разом з нарахованими процентами та іншими платежами.

Під час укладання кредитного договору, позичальника було ознайомлено в повному обсязі з умовами договору, а саме: кредитні умови, зокрема мету, для якої споживчий кредит може бути втрачений, форми його забезпечення, наявні форми кредитування, тип відсоткової ставки, суму, на яку кредит виданий, варіанти повернення кредиту, можливість дострокового повернення кредитних коштів, а також відповідальність сторін за невиконання або порушення умов договору, та підтвердив згоду на укладення договору своїм підписом, що є повним дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів».

Під час укладання кредитного договору, сторони чітко розуміли, що курсові коливання гривні можуть настати, але позивач обрав валютою кредитування саме долари США та взяв на себе зобов'язання повернути кредит в іноземній валюті. Тому твердження позивача щодо невідповідності умов кредитного договору законодавству України є цілком безпідставними та такими, що не ґрунтуються на діючому законодавстві України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 60 ч. 1 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання позивача на те, що кредитний договір є несправедливим, не є підставою звільнення від виконання зобов'язань або відповідальності за їх порушення, оскільки позивач сам уклав кредитний договір з відповідачем на підставі вільного волевиявлення, і ставлячи підпис, вважав його справедливим.

Тобто, при підписанні кредитного договору, всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договорів були дотримані, договори містять всі передбачені чинним законодавством відомості, дотримано всіх вимог щодо змісту та форми їх укладення, а тому не вбачається підстав стверджувати про невідповідність їх умов вимогам законодавства, на що позивач посилається у своїй позовній заяві.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання кредитного договору удаваним правочином, зобов»язання перерахувати борг не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню, оскільки кредитний договір укладений позивачем на підставі вільного волевиявлення,відповідно до чинного законодавства, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 216, 317, 319, 368, 369 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 203, 208, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору удаваним правочином відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Печерський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення.Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Остапчук Т.В.