Справа № 1-1137/11
ВИРОК
Іменем України
17.08.2011 р. м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Первушиної О. С.
при секретарі Тищенко В.С.
з участю прокурора Сівакової І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 18.09.2003 року за ст. ст. 185 ч. 5, 186 ч. 2 КК України із застосуванням ст. ст. 69, 70 КК України до 4-х років 6-ти місяців позбавлення волі, 26.07.2005 року звільненого від відбування призначеного покарання за постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18.07.2005 року умовно-достроково на 7 місяців 18 днів,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив злочин за наступних обставин.
Так, він та невстановлена досудовим слідством особа, матеріали відносно якої постановою слідчого від 24.06.2011 року виділені в окреме провадження, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, 10.02.2011 року приблизно о 02.00 год., знаходячись поблизу кафе ОСОБА_2 пр. Червонозоряному, 119 в м. Києві, метою повторного таємного викрадення чужого майна вступили між собою в злочинну змову.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, діючи згідно відведеної йому ролі, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, зламав вікно кафе Алі Баба, натиснувши на віконну раму руками, після чого проник через нього до приміщення кафе, звідки повторно таємно викрав чуже майно, належне потерпілому ОСОБА_3, а саме: блендер Combimax К700вартістю 1600 грн.; мікрохвильову піч вартістю 1000 грн. та гроші в сумі 40 грн. В цей час невстановлена досудовим слідством особа, діючи згідно відведеної їй ролі, знаходилась поблизу приміщення кафе ОСОБА_2 спостерігала за навколишньою обстановкою, щоб в разі небезпеки попередити про це ОСОБА_1
Повторно таємно викравши чуже майно, належне потерпілому ОСОБА_3, ОСОБА_1 та невстановлена досудовим слідством особа місце вчинення злочину з викраденим майном залишили, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдали потерпілому шкоди на загальну суму 2640 грн.
В ході судового слідства підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, підтвердивши суду вищезазначені обставини, та показав про те, що дійсно він 10.02.2011 року приблизно о 02.00 год., перебуваючи поблизу кафе ОСОБА_2 пр. Червонозоряному, 119 у м. Києві, після розпиття спиртних напоїв зі своєю знайомою на імя Марія, разом з останньою вчинили крадіжку з приміщення кафе, проникши до нього через вікно, котре він зламав, після чого місце вчинення злочину з викраденим залишили.
Щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо його не карати.
За згодою сторін згідно ст. 299 ч. 3 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі як покази потерпілого і свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового слідства стосовно фактичних обставин справи, оскільки підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують його особу, та надійшов до висновку про те, що дії підсудного ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 3 КК України кваліфіковані правильно як таємне викрадення чужого майна - крадіжка, поєднана з проникненням у приміщення, вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб.
При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує наступні обставини справи:
- ступінь тяжкості вчиненого винним злочину: злочин, передбачений ст. 185 ч. 3 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії тяжких;
- особу винного, який за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку лікарів нарколога, психіатра не перебуває, має судимість за вчинення умисних злочинів проти власності, що не знята та не погашена в установленому законом порядку.
Обставиною, що помякшує покарання ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 66 КК України є щире каяття винного у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.
На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення ОСОБА_1 можливі без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 185 ч. 3 КК України, але із застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обовязків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.
Потерпілим по справі ОСОБА_3 був заявлений цивільний позов до ОСОБА_1 на суму 3 600 грн., який підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки знайшов своє ствердження в матеріалах справи.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Відповідно до ст. 93 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі - вартість проведеної дактилоскопічної експертизи в сумі 455 грн. 87 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, та призначити йому покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обовязки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Цивільний позов ОСОБА_3 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп.
Речові докази по справі - блендер Combimax К700, мікрохвильову піч lгроші в сумі 40 грн. (дві купюри номіналом 20 грн. серійні номери ЗГ 0964508, ЕЩ 7731482), що знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 - залишити йому ж - за належністю.
Відповідно до ст. 93 КПК України стягнути з ОСОБА_1 (60000 НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, ГУДКУ у Київській області, р/р 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (Послуги експерта, код послуги 10900) судові витрати по справі - вартість проведеної дактилоскопічної експертизи в сумі 455 (чотириста пятдесят пять) грн. 87 коп.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя ОСОБА_4
Судове рішення № 53076477, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 17.08.2011. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1-1137/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: