Ухвала суду № 53072898, 26.10.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/5675/15 Головуючий у І інстанції Медвідь Н.О. Провадження № 22-ц/780/5007/15 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С.Категорія 20 26.10.2015

УХВАЛА

Іменем України

26 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Волохова Л.А., Журби С.О., із участю секретаря Говорун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору дарування,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Києво-Святошинський районного суду Київської області від 14 липня 2015 року в позові ОСОБА_2 про розірвання договору дарування земельної ділянки, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільська рада, кадастровий номер НОМЕР_1, укладеного між сторонами 26 травня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу та зареєстрованого вреєстрі за №517, відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення місцевим судом зазначено, що представник позивача не довів тих обставин на які посилався як на підставу позовних вимог, не надав доказів в обґрунтування позовних вимог, не спростував тих обставин на які посилався представник відповідача в обґрунтування своїх заперечень, що є його обов'язком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.

При цьому, суд створив всі умови для змагального процесу, роз'яснив представнику позивача його права та обов'язки.

Отже, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача, оскільки вони не відповідають вимогам ст.ст. 57-59 ЦПК України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Києво-Святошинський районного суду Київської області від 14 липня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 26 травня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали в установленому законом порядку нотаріально посвідчений договір дарування земельної ділянки, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільська рада, кадастровий номер НОМЕР_1 ( а.с. 6-8, 20 ).

В червні 2015 року за участю в т.ч. і ОСОБА_3 виготовлений акт про встановлення та погодження на місцевості зовнішніх меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків землевласнику ( а.с. 30 ).

При цьому, відповідач користується земельною ділянкою, веде на ній господарську діяльність, здійснює наміри її електрифікувати, сплачує відповідні податки ( а.с. 25, 26, 27-28, 29 ).

28 травня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із названими вимогами, посилаючись на положення ст.ст. 652, 727, 728 ЦК України.

Однак, будь-яких доказів створення ОСОБА_3 загрози безповоротної втрати дарунка позивач не надав і таких матеріали справи не містять.

На переконання апеляційного суду, створення такої загрози, із врахуванням природи зазначеного дарунку, взагалі неможливо.

Не змінились обставини укладення договору, а тим паче - істотно, унаслідок чого закон пов'язує можливе розірвання правочину, оскільки для цього нема в наявності в сукупності одночасно всіх умов, перередбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, зокрема:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зокрема, сторони при укладенні спірного правочину, на переконання апеляційного суду, ніяким чином не пов'язували збереження у майбутньому фактичних сімейно-шлюбних стосунків між ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Безперечним підтвердженням цих обставин є умови укладеного між сторонами правочину, де в п.п. 13, 14 та 15, серед іншого, зазначено, що дарувальник заявляє, свідчить і гарантує, що:

відчужувана земельна ділянка не є спільною сумісною власністю та є його особистою приватною власністю, оскільки набута ним під час шлюбу в результаті реалізації права на безоплатну приватизацію. Він є повноважним власником земельної ділянки і має усі права щодо вільного одноосібного розпорядження нею;

на момент укладання цього договору відсутні будь-які особи, що мають переважне право на її придбання, відсутні претензії третіх осіб на вказану земельну ділянку. Земельна ділянка нікому іншому не відчужена, не є внеском до статутного капіталу товариств, в оренду не передана, не заставлена, в податковій заставі, під забороною, в іпотеці, у спорі і під арештом не перебуває;

відсутні обмеження щодо використання її за цільовим призначенням, в тому числі всталовлених земельних сервітутів;

усі документи, які, він подав нотаріусу для посвідчення цього договору, зокрема державний акт на право власності на земельну ділянку, оформлені і отримані ним належним чином і є дійсними на час їх подачі, до них не вносились будь які зміни або виправлення, дублікат не видавався.

Обдаровувана заявляє, свідчить і гарантує, що;

ці факти викладені в заяві дарувальника та оголошені ним вголос у її присутності і доведені нотаріусом до її відома;

до підписання цього договору земельна .ділянка нею візуально оглянута і недоліків чи дефектів, які б перешкоджали використанню земельної ділянки за призначенням, на момент огляду виявлено не було;

а також підтверджує, що усі документи, які вона подала нотаріусу, оформлені і отримані нею належним чином і є дійсними на час їх подачі.

Зміст ст. 717 Цивільного кодексу України нотаріусом сторонам роз'яснено, що за договором дарування майно передається обдаровуваній безоплатно у власність без будь-яких обов'язків обдаровуваної вчиняти на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру.

Ми, сторони стверджуємо, що розуміємо, що за своєю природою .договір дарування ^с безкоштовним та безумовним, а тому я, дарувальник, не маю права вимагати від обдаровуваної вчинення на мою користь будь-яких дій майнового або немайнового характеру ( а.с. 6-8 ).

За таких обставин, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 202, 203, 215, 652, 717, 727, 728 ЦК України ,ст.ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване рішення.

При цьому, судом дана належна оцінка належних та допустимих доказів по справі у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України.

А тому, доводи ОСОБА_2 про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки вони повністю спростовуються належними та допустимими доказами по справі.

Інші обставини, зазначені в апеляції, зокрема, про ненадання доказів звернення позивача до відповідача про розірвання договору, наявність дружніх стосунків позивача і ОСОБА_4 з 1994 року, непроживання разом відповідачки і ОСОБА_4 на період подачі позову, безпідставне збагачення ОСОБА_3 за рахунок позивача, можливість здійснення дарунку на користь сина, здійснення відповідачкою дій, спрямованих на неможливість розірвання правочину, велику немайнову цінність дарунка для позивача, призначення земельної ділянки, створення обставин безповоротної втрати позивачем дарунка, на переконання апеляційного суду, не спростовують висновок суду першої інстанції про необґрунтованість заявлених позовних вимог та не є підставою для задоволення як позовних так і апеляційних вимог.

Таким чином, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, а тому оскаржуване рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, згідно вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору дарування залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: Л.А. Волохов

С.О. Журба