Ухвала суду № 53072863, 15.10.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/111/15-ц Головуючий у І інстанції Тандира О.В.Провадження № 22-ц/780/4480/15 Доповідач у 2 інстанції Кулішенко Ю. М.Категорія 26 15.10.2015

УХВАЛА

Іменем України

15 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кулішенка Ю.М.,

суддів: Поліщука М.А., Сушко Л.П.

при секретарі: Якимчук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Макарівського районного суду Київської області від 28 травня 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року позивач ПАТ «Комерційний банк Надра» звернувся до суду з вказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовував тим, що між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 133/МК/49/2007-840 від 07.12.2007 року відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 6000 (шість тисяч) доларів США 00 центів, строком з 07.12.2007 року по 07.12.2009 року включно, з відсотковою ставкою 15,5%. річних. Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань утворилася заборгованість у розмірі 11005,35 доларів США.

Позивач зазначав, що на виконання умов кредитного договору, 07.12.2007 року між відкритим Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до п.1.1 якого ОСОБА_3 відповідає перед позивачем за виконання ОСОБА_2 зобов'язань, що витікають із кредитного договору №133/МК/49/2007-840 від 07.12.2007 року.

Просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 11005,35 доларів США та 23002,15 грн., яка складається з: заборгованість по кредиту - 5544,66 доларів США; заборгованість по сплаті відсотків - 5460,69 доларів США; пеня за прострочення сплати кредиту -1428,24 доларів США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 07.05.2014 року 16640,92 грн.; штраф за порушення умов кредитного договору - 545,97 доларів США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 07.05.2014 року 6361,23 грн. Також просив стягнути судові витрати у розмірі 1512,29 грн.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 28 травня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №133/МК/49/2007-840 від 07.12.2007 року в сумі 11 005,35 доларів США та 23 002 грн. 15 коп., а також 1512,29 грн. судових витрат.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ПАТ КБ «Надра» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині відмови задоволення вимог до поручителя ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Зазначає, що зобов'язання поручителя щодо сплати процентів за користування кредитом діє до повного виконання зобов'язання з повернення кредиту і не припиняється з закінченням строку повернення кредиту, передбаченого у договорі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав:

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, що були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 07 рудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра», яке в подальшому змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 133/МК/49/2007-840, за умовами якого відповідач на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності отримав грошові кошти у сумі 6000 (шість тисяч) доларів США 00 центів, строком з 07 грудня 2007 року по 07 грудня 2009 року включно, з відсотковою ставкою 15,5% річних.

Відповідно до п.4.1.1. та п.4.1.3. кредитного договору відповідач зобов'язувався повернути позивачу кредит та сплатити відсотки за його користування відповідно до Графіку повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід'ємною частиною договору, шляхом внесення готівки в касу банку, або шляхом безготівкового переказу.

п.9.1. та п.9.2. кредитного договору, передбачає, що у разі порушення позичальником строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,5 % відсотка від прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 9.3. кредитного договору, у разі порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5% (п'ять) відсотків від суми заборгованості визначеної на дату прострочення.

На забезпечення виконання умов кредитного договору 07 грудня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до якого остання поручилась перед банком за належне виконання зобов'язань ОСОБА_2

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши ОСОБА_2 кредит в сумі 6000 доларів США 00 центів, що підтверджується заявою на видачу готівки №955 від 07 грудня 2007 року.

Водночас, відповідач свої обов'язки щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором виконував неналежним чином у зв'язку із чим у останнього утворилась заборгованість за кредитом та процентами.

Вирішуючи вказаний спір та частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції мотивував свій висновок тим, що між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст. 1054 ЦК України і позивач свої зобов'язання за вказаним правочином виконав у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти у терміни, зазначені кредитним договором, а відповідач, у порушення вимог ст.ст. 526, 530, 1054 ЦК України належним чином у строки визначені договором зобов'язання не виконав.

За змістом ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

У ч.1 ст. 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, з розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 133/МК/49/2007-840, станом на 07.05.2014 року заборгованість становить непогашений кредит - 5544,66 грн, несплачені відсотки - 5460,69 дол. США, а всього 11005,35 дол. США несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов'язань - 1428 дол. США грн,що в станом на 07.05.2014 року згідно курсу НБУ становить 16640, 92 грн. та 545, 97 дол. США штрафу за порушення умов кредитного договору що в станом на 07.05.2014 року згідно курсу НБУ становить 6321,23 грн., а всього 23002,15 грн.

14 липня 2014 року позивачем було направлено вимогу відпвідачам з пропозицією виконати взяті на себе, як позивальника та поручителя, зобов'язання за кредитним договором . Проте вказана вимога відповідачами виконана не була.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги ПАТ "КБ "Надра", оскільки при судовому розгляді достовірно встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань по сплаті коштів отриманих у кредит, коштів за користування кредитом, а також нарахованих коштів, як відповідальність за порушення зобов'язань.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог про стягення суми бору з поручителя ОСОБА_4 суд правильно виходив з того, що відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, договір поруки є припиненим.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами (ст. 1048 ЦК України)), що підлягає сплаті.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно ч.ч.1-2 ст.ст.251-252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як встановлено судом та вбачається зі змісту договору поруки, в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед Банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст.ст. 251-252 ЦК України. Порука - строкове зобов'язання, незалежно від того чи встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора. Згідно кредитного договору, строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - строком повного погашення кредиту є 07 грудня 2009 року. п.12.2 кредитного договору зазначено, що цей доовір вступає в силу з момету його підписання сторанами і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором протягом невизначеного періоду часу, який відліковується після невиконання ОСОБА_2 кредитного зобов'язання станом на 07 рудня 2007 року .

Тому в даному випадку підлягають застосуванню норми ч.4 ст.559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином і право кредитора і обов'язок поручителя по його закінченні припинився, а отже, жодних дій щодо реалізації цього права, у тому числі і застосування примусових заходів захисту у судовому порядку кредитор вчиняти не повинен.

Висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ,розглядаючи спір, повно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази та ухвалив обґрунтоване рішення з вірним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» відхилити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 28 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: