Постанова № 53070694, 02.10.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 2-а/359/297/2015

359/8777/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області

в складі головуючого судді Чирки С.С.

при секретарі Пустовіт А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бориспіль адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом в суд. Свої вимоги обгрунтовує тим, що у 1986 році працював на посаді водія Бориспільського автотранспортного підприємства №13264 та здійснював вивіз людей та майна з міст зараження після Чорнобильської катастрофи на АЕС в м.Припять, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 21,23,25,27,29,31 травня 1986 року, 2,4 червня 1986 року, 08,13,20,31 жовтня 1986 року, 01,02 листопада 1987 року у складі формувань Цивільної оборони. На теперішній час ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи у звязку із захворюванням, повязаним з роботами по ліквідації наслідків на Чорнобильський АЕС. Разом з тим, ОСОБА_1 безпідставно та необґрунтовано було відмовлено у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення. Таким чином , позивач не має можливості реалізувати свої права і отримати відповідні пільги. Тому ОСОБА_1 просить суд визнати неправомірною відмову Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області щодо встановлення йому статусу «інваліда війни», а також, зобовязати відповідача видати посвідчення «інваліда війни».

У судове засідання позивач не зявився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, повністю підтримав заявлені вимоги, просив суд їх задовольнити (а.с.19).

Представник відповідача у судове засідання не зявився, повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечував (а.с.22-25).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог частково виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок катастрофи на Чорнобильський АЕС, що підтверджується посвідченням категорії 1 серії А №155392 від 03.03.2010 року (а.с. 6). З 29 січня 2010 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності довічно внаслідок захворювань повязаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС. Згідно Експертного висновку № 683 від 22.12.2009 року Київської регіональної міжвідомчої експертної комісії захворювання ОСОБА_1 позв'язані з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС (а.с. 7).

Відповідно до наказу №87 від 13.10.1986 року по Бориспільському АТП 11068 ОСОБА_1 водія ПАЗ 10-52 КХМ, відряджено в розпорядження КТЕП 11096 для вивозу домашнього інвентаря з м.Припять з 20.10.1986 року по 31.10.1986 року (а.с. 10-11).

Довідка Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи № 0101-09/1073 від 26.08.2015 р. підтверджує, що ОСОБА_1 в 1986 р. в зв'язку з аварією на Чорнобильській AEC формування цивільної оборони дійсно залучався до виконання заходів цивільної оборони у проведенні вивозу майна з зони відчуження (а.с. 13).

У відповідності до витягу з особистих карток по нарахуванню заробітної плати працівникам ВАТ Бориспільського АТП 13264 учасників ліквідації на Чорнобильській АЕС, ОСОБА_1 нараховано заробітну плату за відпрацьовані дні у зоні відчуження за такий період, а саме: 21,23,25,27,29,31.05.1986 року, 2,4.06.1986 року, 08,13,20,31.10.1986 року, 1,2.02.1987 року (а.с 14).

Звернувшись до Управління праці та соціального захисту населення із заявою про встановлення статусу інваліда війни та видачу відповідного посвідчення інваліда війни, позивач отримав лист від 15.09.2015 року № 9/4721, яким відповідачвідмовив йому у встановленні статусу інваліда війни та видачу відповідного посвідчення інваліда війни. В обґрунтування своєї відмови, відповідач послався на відсутність у позивача усіх необхідних документів, зокрема тих, які підтверджують залучення позивача до складу формувань Цивільної оборони (а.с. 14).

Ст. 1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що цей Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.

Відповідно до ст..4 вказаного Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

П. 9 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

З наданих та досліджених письмових доказів встановлено, що позивач ОСОБА_1 був залучений до складу формувань Цивільної оборони та став інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Як вбачається зі змісту вищенаведеногоч.2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» закон не конкретизує, до складу яких саме формувань Цивільної оброни (воєнізованого чи невоєнізованого) мала бути залучена особа, що стала інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. А отже, ця обставина не має мати значення для визначення статусу інваліда війни, оскільки норма закону охоплює усі формування Цивільної оборони, які залучались до виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та спростовує заперечення відповідача щодо відсутності законних підстав для надання позивачу статусу інваліда війни.

За змістом ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи, що заяву про надання позивачеві статусу інваліда війни у встановленому законом порядку не було розглянуто і вирішено, з метою захисту повного захисту прав позивача, судвважає необхідним зобов'язати відповідача вчинити дії по розгляду заяви позивача про надання йому статусу інваліда війни згідно 9 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду його заяви.

Керуючись ст.1,2 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.ст. 2,6,19,48,104-107,162, 181 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління соціального захисту населення Бориспільського міськрайонного ради Київської областінеправомірною.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Бориспільського міськрайонного ради Київської областірозглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому статусу інваліда війни та прийняти відповідне рішення за результатами розглядуйого заяви.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження і є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

Суддя С.С. Чирка