Ухвала суду № 53062216, 29.10.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 687/1057/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Борсук В. О.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

29 жовтня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 24 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити призначення пенсії за віком,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області, в якому просила визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Чемеровецькому районі щодо непризначення їй пенсії за віком; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області призначити їй пенсію за віком, зарахувавши стаж роботи, стаж навчання, перебування у декретній відпустці та перебування обліку в центрі зайнятості у періоди з 1976 рік по 1978 рік, з 1978 року по 1981 рік, з 01.03.1981 року по 01.02.2004 рік, з 01.02.2004 року по 4.06.2004 рік, з 11.08.2004 року по 15.06.2005 рік, з 15.05.2005 року по 14.11.2005 рік, з 2.01.2006 року по 23.02.2006 рік, з 23.03.2006 року по 31.12.2007 рік, та з 2013 року по даний час; зобов'язати управління Пенсійного фонду у Чемеровецькому районі Хмельницької області призначити їй пенсію за віком відповідно до ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня досягнення пенсійного віку тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою Чемеровецького районного суду від 24 липня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Чемеровецького районного суду від 24 липня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2015 року ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2., звернулася до УПФУ в Чемеровецькому районі із заявою про призначення їй пенсії за віком, однак управлінням ПФУ від 24.06.2015 року за №40/Г-12 їй відмовлено у призначенні такої пенсії з посиланням на те, що остання не досягла пенсійного віку - 58 років.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, зважаючи на наступне.

Копією паспорта серії НОМЕР_1 підтверджується, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно довідки коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету від 17.06.2015 року №641 позивачка навчалась в Кам"янець-Подільському радгоспі-технікумі з 1976 року по 1978 рік.

Наказом №2 від 10.01.1978 року позивачці надана академічна відпустка по сімейних обставинах; подальше навчання не продовжувала.

Коледж ПДАТУ є правонаступником Кам"янець-Подільського радгоспу-технікуму.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_2 з 01.03.1981 року до 01.02.2004 року була членом колгоспу ім. Чапаєва на посаді різноробочої, яке реорганізоване в КГСЗ «Товтри», а в подальшому - ТОВ «Товтри».

З 01.02.2004 року по 14.06.2004 року ОСОБА_2 була членом кооперативу «Золота Нива» с. Хропотова.

В період з 11.08.2004 року по 15.06.2005 року остання перебувала на обліку в Чемеровецькому центрі зайнятості та отримувала виплати по безробіттю.

З 15.05.2005 року по 14.11.2005 року позивачка працювала різноробочою в СГК «Золота «Нива», а з 02.01.2006 року по 23.02.2006 року - перебувала на обліку Чемеровецькому центрі зайнятості та отримувала виплати по безробіттю.

З 23.03.2006 року по 31.12.2007 року ОСОБА_2 працювала різноробочою в СГК «Золота «Нива».

Згідно довідки виданої управлінням соціального захисту населення Чемеровецької РДА від 30.06.2015 року №0-1267 ОСОБА_2 перебуває з 08.11.2011 року по даний час на обліку в УПСЗН Чемеровецької РДА як одержувач компенсаційних виплат на догляд за інвалідом 1 групи або престарілим старше 80 років.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Згідно ст. 56. ЗУ «Про пенсійне забезпечення» до трудового стажу зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях (далі - підприємство) і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших

Статтею 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що особи мають право на пенсію за віком після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Так, до досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком мають жінки, які народилися з 01.04.1959 року по 30.09.1959 року у 58 років.

Посилання позивачки на ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якої право на пенсію за віком мають жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років є безпідставним, оскільки в преамбулі вказаного Закону визначено, що його положення застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років згідно із Законом №3108-ІV від 17.11.2005 року.

Так, в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" міститься кореспондуюча норма, згідно якої положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за

віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Крім того, УПФУ в Чемеровецькому районі в своємі листі принагідно повідомив позивачку про відсутність документів, що підтверджують вступ в члени колгоспу ім. Чапаєва с. Хропотова та архівної довідки про встановлений та відпрацьований мінімум людино-днів за 1981-2003 р.р., однак відсутність даних документів не слугувало підставою для відмови в призначенні пенсії.

У розрізі наведених правових положень та враховуючи фактичні обставини справи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що вимога позивачки щодо зобов»язання УПФУ в Чемеровецькому районі призначити їй пенсію є безпідставною, у зв'язку з недосягненням останньою пенсійного віку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 24 липня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Боровицький О. А.

Сапальова Т.В.