Постанова № 53061342, 21.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"21" жовтня 2015 р. справа № 404/10241/14-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чередниченко В.Є.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 березня 2015 року у справі №404/10241/14-а

за позовом Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської районної у місті Кіровограді ради

до ОСОБА_1

про стягнення коштів, -

встановив:

У грудні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив стягнути з відповідача переплачені бюджетні кошти за допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 39015 грн. 27 коп. та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям у розмірі 687 грн. 79 коп.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 березня 2015 року у справі №404/10241/14-а адміністративний позов задоволено, а саме стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської районної у місті Кіровограді ради (р/р 35412027021566 в ГУДКСУ в Кіровоградській області, МФО 823016, код ЄДРПОУ 03197635) переплачені бюджетні кошти за допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 39015 грн. 27 коп. та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям у розмірі 687 грн. 79 коп.

Постанова мотивована тим, що відповідач не повідомив позивача про обставини, які впливали на виплату допомоги та відмовився від добровільного повернення переплачених бюджетних коштів.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Відповідач, зокрема, зазначає, що судом при винесенні рішення не враховано той факт, що на час звернення з заявами про призначення державних допомог та подання декларації про розмір доходу вона не перебувала у шлюбі, з огляду на що не могла декларувати доходи іншого

члена подружжя. Крім того, розрахунок розміру переплачених бюджетних коштів є необґрунтованим.

Позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист- забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям.

Згідно статті 2 вказаного Закону право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України.

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №250.

Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлений гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей.

Статтею 13 даного Закону встановлено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751.

Законодавчо визначеною процедурою отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що перевищує мінімальний та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям встановлена необхідність надання особою, яка звертається за отриманням допомоги, декларації про доходи та майно, яка заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї.

Судом встановлено та сторонами по справі не заперечується, що в період 2010-2013 років відповідачу за його заявами, стосовно яких органом соціального захисту населення приймались відповідні рішення, здійснювалась виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

27 січня 2014 року позивачем було прийнято рішення про відміну рішень про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям від 12 січня 2011 року, 23 травня 2012 року, 04 жовтня 2012 року, 03 квітня 2013 року. Це рішення суб'єкта владних повноважень мотивоване тим, що особами, які входять до складу сім'ї навмисно подано недостовірні відомості, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру. Підставою рішення від 27 січня 2014 року позивачем зазначено рекомендацію соціальних інспекторів від 21 січня 2014 року.

Згідно тексту вказаної рекомендації, на підставі інформації, наданої державною податковою інспекцією у м. Кіровограді від 18 жовтня 2013 року №9954/10/11-23-18-01 на запит управління соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської районної у місті Кіровограді ради від 10 вересня 2013 року №51, встановлено, що чоловік заявниці ОСОБА_2 має у власності земельну ділянку та отримував від здачі її в оренду доходи від СФГ «Чумак» протягом 2009-2012 років, які не були задекларовані під час звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та під час звернення за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

У відповідності до наданого позивачем розрахунку переплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям розмір даної переплати станом на 26.11.2014 року складав 39015,27 грн.

Відповідно до розрахунку переплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розмір даної переплати станом на 26.11.2014 року складав 687,79 грн.

Матеріали справи містять заяви відповідача від 17 грудня 2013 року та від 14 лютого 2014 року зі змісту яких випливає згода останнього із фактом подання недостовірної інформації про доходи та згода на проведення перерахунку допомог згідно інформації державної податкової інспекції у м. Кіровограді від 18 жовтня 2013 року №9954/10/11-23-18-01.

Разом з тим, у заяві від 25 липня 2014 року відповідач повідомив позивача про те, що заборгованість у розмірі 39015,27 грн. по державній допомозі малозабезпеченим сім'ям, яка виникла в зв'язку з поданням недостовірної інформації, погашати не має можливості.

Позивач вказує, що оскільки відповідач не повідомив про обставини, які впливали на виплату останньому допомоги, орган соціального захисту населення змушений звернутись до суду із адміністративним позовом про стягнення вищевказаних сум допомоги.

Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що на момент звернення із заявами про призначення державних допомог та подання декларації про розмір доходу вона не перебувала в шлюбі з ОСОБА_2, суд зазначає, що відповідно до наявного в матеріалах справи свідоцтва про шлюб, 18 червня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. Докази, що підтверджували б обставину розірвання шлюбу в матеріалах справи відсутні, а отже вказані посилання відповідача спростовуються встановленими судом обставинами.

Також не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що він був позбавлений можливості надати суду першої інстанції заперечення щодо підстав позовних вимог, оскільки матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Із змісту прохальної частини пред'явленого суб'єктом владних повноважень адміністративного позову вбачається, що ним заявлено вимоги стосовно стягнення переплачених бюджетних коштів за допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 39015 грн. 27 коп. та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям у розмірі 687 грн. 79 коп. Навпаки, виходячи із матеріалів справи, наданих позивачем розрахунків, розмір переплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям станом на 26.11.2014 року складав 39015,27 грн., а розмір переплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку станом на 26.11.2014 року складав 687,79 грн.

Таким чином, заявлені до стягнення в прохальній частині позову розміри переплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не відповідають фактичним обставинам справи, є необґрунтованими та з огляду на зміст завдання адміністративного судочинства, конституційно закріплений обов'язок суб'єкта владних повноважень діяти в спосіб, встановлений Законом, суд позбавлений можливості виходити за межі вимог адміністративного позову. На зазначене не звернув уваги суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги.

Також, згідно статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

Відповідно до пункту 28 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №250, якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення:

- визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї;

- повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення;

- у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті;

- у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Пунктом 13 вказаного Порядку встановлено, що рішення органу праці та соціального захисту населення про призначення соціальної допомоги чи про відмову в її наданні може бути оскаржено до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Згідно пункту 49 Порядку призначення і виплати державно допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, особи, яким виплачується державна допомога сім'ям з дітьми, зобов'язані повідомляти органи, що призначають і виплачують зазначену допомогу, про зміну всіх обставин, які впливають на виплату державної допомоги (зміни у складі сім'ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім'ї тощо).

Суми державної допомоги сім'ям з дітьми, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно із законом.

Відрахування на підставі рішень відповідних органів провадиться у розмірі не більш як 20 відсотків суми виплачуваної допомоги.

Пунктом 50 вказаного Порядку передбачено, що рішення органу, що призначає і виплачує державну допомогу сім'ям з дітьми, може бути оскаржено у порядку їх підлеглості у вищестоящі органи або у судовому порядку.

Виходячи із аналізу зазначених правових норм, колегія суддів приходить до висновку про те, що зверненню до суду із вимогами про стягнення з особи неправомірно отриманої суми певної допомоги повинно передувати відповідне рішення органу соціального захисту населення про стягнення зазначеної суми.

З матеріалів справи, зокрема, повідомлень про повернення надмірну виплачених бюджетних коштів (а.с. 118, 121-124), вбачається, що матеріальний стан сім'ї, яка має п'ятьох дітей та за своїм станом потребує соціальної допомоги, не було враховано, та не було встановлено реального строку повернення надміру виплачених коштів та розміру відрахувань.

У спірних правовідносинах позивачем по відношенню до відповідача рішень, які б відповідали вимогам ч. 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, про стягнення переплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у розмірі 39015,27 грн. та переплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 687,79 грн. не приймалось.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача переплати сум державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, переплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні. Судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 березня 2015 року у справі №404/10241/14-а скасувати.

В позові відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: В.Є. Чередниченко