Ухвала суду № 53061203, 22.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2015 рокусправа № 808/4230/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року по справі № 808/4230/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «В.В.С.» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення, вимоги про сплату боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «В.В.С.» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004791702 від 30.05.2014; визнання протиправним та скасування рішення № 0006 від 30.05.2014 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2014 № Ф-0006.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що висновки, викладені в акті позапланової перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на період з 01.01.2013 по 01.03.2014 №380/08-27-17-2-32419858 від 13.05.2014, не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, не відповідають фактичним обставинам, тому не можуть бути підставою для нарахування позивачу будь-яких податкових зобов'язань, пені та штрафних санкцій.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004791702 від 30.05.2014 в частині збільшення грошового зобов'язання на суму 2055 грн. 53 коп. Визнано протиправним та скасовано рішення № 0006 від 30.05.2014 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «В.В.С.» штрафних санкцій в розмірі 1534 грн. 71 коп. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2014 № Ф-0006 в частині вимоги сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3069 грн. 41 коп.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Обов'язок утримувати податок із суми такого доходу, згідно з пп.168.1.1 та 168.1.2 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплатою (перерахуванням) до бюджету податку з інших доходів, згідно пункту 171.2 статті 171 ПК України є, зокрема, податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до пункту 176.2 статті 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується, зокрема, для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності, зокрема, за 49 клас професійного ризику виробництва встановлений розмір єдиного внеску 38,28%.

За приписами частини 7 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 2, 6-8 частини першої статті 4 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині дев'ятій цієї статті), встановлюється у розмірі 3,6 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, про що зазначено в статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, довідка про доходи та накази про преміювання ОСОБА_1 не є первинними документами у визначенні, встановленому Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції стосовно того, що вказані довідки та накази не підтверджують факт нарахування, виплати та отримання грошових коштів.

Крім того, фактичне нарахування та виплата преміювання за період з червня 2013 року по листопад 2013 року працівнику ОСОБА_1 не були здійснені тому, що наказ №09/12-2013 від 09.12.2013 про преміювання був анульований наказом №30/12-2013 від 30.12.2013.

Таким чином, у відповідача відсутні законні підстави для утримання та нарахування ПДФО у розмірі 1328,44 грн., ЄСВ у розмірі 38,28% - 2158,05 грн. та ЄСВ у розмірі 3,6% - 202,95 грн.

Відповідно до пояснень, викладених у позові, згідно наказу №22-в від 19.08.2013 ОСОБА_2 були нараховані відпускні у сумі 3065,35 грн. 20.08.2013 позивачем було перераховано до бюджету єдиний соціальний внесок у розмірі 38,28% в сумі 1173,03 грн., єдиний соціальний внесок, утриманий із суми відпускних у розмірі 3,6% в сумі 110,32 грн., ПДФО в сумі 443,10 грн.

При обчисленні заробітної плати за серпень 2013 року у відомість нарахування заробітної плати враховувалась сума відпускних за серпень, а саме 468,16 грн. та зроблені коригування на суми раніш перерахованих податків.

У вересні 2013 року наказом №26-в від 02.09.2013 ОСОБА_2 було відкликано з відпустки. Йому була нарахована компенсація за невикористану відпустку у сумі 2085,46 грн. та до бюджету перераховано ЄСВ 38,28% в сумі 798,31 грн., ЄСВ 3,6% в сумі 75,08 грн., ПДФО в сумі 301,56 грн.

Оскільки сума відпускних у розмірі 3065,35 грн. фактично не була виплачена, проте була виплачена компенсація за невикористану відпустку у сумі 2085,46 грн., ПДФО з якої було перераховано до бюджету, грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, донараховане по ОСОБА_2 у розмірі 441,91 грн. за основним платежем та 220,96 грн. штрафних (фінансових) санкцій нараховано неправомірно тапідлягає скасуванню.

Крім того, згідно наказу № 24 від 19.08.2013 року ОСОБА_3 були нараховані відпускні у сумі 2 471,62 грн. за 72 календарні дні. 20.08.2013 р. перераховано до бюджету ЄСВ у розмірі 38,28% в сумі 946,14 грн., ЄСВ, утриманий із суми відпускних у розмірі 3,6% в сумі 88,98 грн., ПДФО в сумі 357,40 грн.

При обчисленні заробітної плати за серпень 2013 року у відомість нарахування заробітної плати враховується сума відпускних, що припадають на поточний місяць, а саме 377,61 грн., у вересні 2013р. у відомість нарахування заробітної плати враховується сума відпускних, що припадають на вересень, а саме 1029,84 грн., у відомість нарахування заробітної плати враховується сума відпускних за жовтень - 1064,17 грн. В серпні 2013 року були здійснені коригування на суми раніше перерахованих податків. По відпускним ОСОБА_3 всі податки сплачені у повному обсязі, але із запізненням.

Разом з тим, у частині донарахування єдиного соціального внеску у сумі 515,36 грн. суд погоджується з рішенням контролюючого органу, оскільки зазначений внесок з виплаченої працівнику ОСОБА_2 компенсації був перерахований до бюджету несвоєчасно.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0004791702 від 30.05.2014 в частині збільшення грошового зобов'язання за основним платежем 1770 грн. 35 коп. та за штрафними (фінансовими санкціями) у розмірі 885 грн. 18 коп. та необхідність його часткового скасування.

Викладене вище свідчить про неправомірність Рішення № 0006 від 30.05.2014 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині нарахування штрафних санкцій по працівникам ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в сумі 1534 грн. 71 коп. (розрахунок а. с. 16) та відповідно про необхідність скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2014 № Ф-0006 в частині вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 3069 грн. 41 коп.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 28 жовтня 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова